Ухвала суду № 22141920, 21.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11019/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Луцак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз»України звернулась в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.06.2011 р. № 0002754120, № 0002724120, № 0002764120.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2011 р. позов задоволено частково, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення № 0002754120 від 24.06.2011 р. повністю, № 0002724120 від 24.06.2011 р. повністю та № 0002764120 від 24.06.2011 р. в частині застосованих штрафних санкцій в сумі 649, 70 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»судовий збір в розмірі 1, 70 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, сторони по справі подали апеляційні скарги, в яких просять: позивач - скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, відповідач просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що постановлена судом з порушенням норм діючого законодавства та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено планову документальну виїзну перевірку Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р.

За наслідками зазначеної перевірки, податковим органом було складено Акт перевірки від 03.06.2011 р. № 357/41-20/30019775.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового та іншого законодавства, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0002754120 від 24.06.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. у сумі 340,00 грн.;

- № 0002724120 від 24.06.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: збір за першу реєстрацію колісних транспортних засобів (юридичних осіб), зареєстрованих у м. Києві, код - 12030700 у сумі 421,83 грн. (201,46 грн. - за основним платежем та 220,37 грн. - за штрафними фінансовими санкціями), на підставі п.120.1 абз.1,2, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України;

- № 0002764120 від 24.06.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за порушення п.2, 6, п.2.8, п.2, 11 Положення про ведення касових операцій національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 та на підставі пп.54.3.3 пункту 5.4. Податкового кодексу України та згідно з абз. 2,3,5, статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 у сумі 90 886,71 грн.

Колегія не може не погодитись з висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0002754120 від 24.06.2011 р., то податковий орган як суб'єкт владних повноважень, при проведенні перевірки за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. діяв неправомірно, вийшовши за межі перевіряємого періоду при дослідженні і винесенні рішення по документу позивача від 12.08.2009 р. , оскільки діяльність позивача як платника податку в серпні 2009 року не була предметом даної перевірки.

А тому, податкове повідомлення-рішення № 0002754120 від 24.06.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за порушення п.9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. у сумі 340,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0002724120 від 24.06.2011 р., то як зазначено відповідачем в акті перевірки, в порушення абз.4 ст.5 Закону України від 11.12.1991р. №1963 «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»не подано до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за придбані транспортні засоби, в результаті чого занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на суму 201,46 грн.

Колегія не може погодитись з вищевикладеним, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1963, об'єктами оподаткування є, зокрема, автомобілі легкові - код 8703.

Згідно з абз.4 ст.5 Закону № 1963, за придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу; розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу.

Таким чином, Законом № 1963 чітко визначено умови, при яких платник податку зобов'язаний подати до податкового органу розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а саме: розрахунок податку подається за придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби.

Поняття «придбання»в цьому розумінні є тотожним поняттю «продаж». Таким чином, обов'язковою умовою придбання (продажу) товарів є перехід права власності на такі товари від однієї особи до іншої.

Натомість, при повторній перереєстрації транспортних засобів позивачем було своєчасно та у повному обсязі нараховано та сплачено податок з власників наземних транспортних засобів, виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, за ставками, зазначеними у статті 3 Закону №1963, а саме позивачем 22.12.2010 року було у повному обсязі сплачене податкове зобов'язання платіжним дорученням № 3238 від 22.12.2010 р. у сумі 202,50 грн.

Той факт, що зазначені автомобілі були саме передані на баланс ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»від її структурного підрозділу - філії ГПУ «Харківгазвидобування», яка не є суб'єктом права власності, та при передачі автомобілів відбулася саме операція з внутрішньогосподарського переміщення транспортних засобів, а не придбання транспортних засобів, що передбачає перехід права власності на такі транспортні засоби, підтверджується також наданими позивачем до матеріалів справі Наказом директора ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»про передачу та перереєстрацію автотранспорту в органах ДАІ № 559 від 26.11.2010 р. та приймально-здавальним актом між ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»та ГПУ «Харківгазвидобування».

Враховуючи викладене, суд прийшов правильного висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0002724120 від 24.06.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: збір за першу реєстрацію колісних транспортних засобів (юридичних осіб), зареєстрованих у м. Києві, код - 12030700 у сумі 421,83 грн. (201,46 грн. - за основним платежем та 220,37 грн. - за штрафними фінансовими санкціями), на підставі п.120.1 абз.1,2, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України є таким, що винесено протиправно та підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0002764120 від 24.06.2011 р., то тут слід зазначити наступне.

В Акті перевірки від 03.06.2011 р. № 357/41-20/30019775, відповідач зазначив, порушення позивачем вимог законодавства, такі як:

в порушення п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (зі змінами та доповненнями) позивачем допущено перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касах в сумі 40 377,29 грн., 50,00 грн.;

відповідно до абз.2 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», відповідачем було застосовано штрафні санкції в сумі (40 377,29 + 50,00)*2 = 80 854,58 грн.

в порушення п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (зі змінами та доповненнями) позивачем була здійснена видача з каси під звіт готівки в сумі 23 987,75 грн. без повного звітування за раніше отримані підзвітні суми.;

відповідно до абз.5 ст.1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»відповідачем було застосовано штрафні санкції в сумі (23 987,75*25%-100% = 5 996,94 грн.;

в порушення п.2.11. п.3.1. п.7.41 п 7.47 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. №637 (зі змінами та доповненнями) встановлено проведення позивачем готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 3 271,70 грн.., 113,79 грн.;

відповідно до абз.5 ст.1 Указу Президента України віл 12.06.1995 р. № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки»відповідачем було застосовано штрафні санкції в сумі 3271,70 + 113,79 = 3 385,49 грн.

Колегія звертає увагу на те, що право податкового органу під час проведення перевірки досліджувати первинні документи, які не відносяться до періоду, що перевіряється, та приймати рішення на їх підставі, не передбачено ні Податковим кодексом України, ні іншими нормами чинного законодавства, що встановлюють порядок проведення податковими органами планових виїзних перевірок та відображення їх результатів у відповідних документах.

За таких обставин, податковий орган як суб'єкт владних повноважень, при проведенні перевірки за період з 01.10.2009 р. по 31.12.2010 р. діяв неправомірно, вийшовши за межі перевіряємого періоду при дослідженні і винесенні рішення по господарських відносинах та відповідних документах позивача за 12.02.2009 року , оскільки діяльність позивача як платника податку в лютому місяці 2009 року не була предметом даної перевірки.

Враховуючи вищезазначене, колегія погоджується з висновком суду, що податкове повідомлення-рішення № 0002764120 від 24.06.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за порушення п.2, 6, п.2.8, п.2, 11 Положення про ведення касових операцій національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 та на підставі пп.54.3.3 пункту 5.4. Податкового кодексу України та згідно з абз. 2,3,5, статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 №436/95 у сумі 90 886,71 грн. є протиправним та підлягає скасуванню в частині встановлення порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (зі змінами та доповненнями) щодо неоприбуткування позивачем в книзі обліку розрахункових операцій № 2665005165/1 від 12.02.2009 року готівкових коштів в сумі 129,94 грн. та застосування штрафних санкцій в 649, 70 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апелянтів, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 серпня 2011 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Лічевецький І.О. Мацедонська В.Е.