Ухвала суду № 22141184, 29.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/3078/2011 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.

СуддівАліменка В.О.,

Земляної Г.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ресурс Постач»до Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправної бездіяльності.

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2011 року Приватне підприємство «Ресурс Постач»предявило позов до Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправною бездіяльність відповідача Прилуцької ОДПІ, яка полягає у неприйнятті рішень на підставі акту перевірки №607/23/37308168 від 16.05.2011 року та встановлення відсутньою компетенцію (повноваження) працівників Прилуцької ОДПІ (ОСОБА_5 та ОСОБА_6) щодо висновків викладених у розділі 4 акту перевірки №607/23/37308168 від 16.05.2011 року та визнання їх недійсними.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо встановлення відсутності компетенції (повноваження) працівників Прилуцької ОДПІ (ОСОБА_5 та ОСОБА_6.) щодо висновків викладених у розділі 4 акту перевірки №607/23/37308168 від 16.05.2011 року та визнання їх недійсними-закрито.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог позивача відмовити повністю.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних в ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно свідоцтва про державну реєстрацію приватне підприємство «Ресурс Постач»зареєстроване Прилуцькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 21.07.2010 року та перебуває на обліку в Прилуцькій ОДПІ як платник податків.

Судом встановлено, що Прилуцькою ОДПІ на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.79, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Ресурс постач»з питань правильності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 року, про що складено акт перевірки №607/23/37109812 від 16.05.2011 року.

В ході проведення перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем ст.201 ч.1, ст.203 ч.1-6, ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені по правочинах, здійснених ПП «Ресурс Постач»при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий контрагентами, в порушення ст.662, 655, 656 Цивільного кодексу України. Податковий кредит, сформований за рахунок контрагентів-постачальників та відповідні дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за період: жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року та в порушення ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.185 Податкового кодексу України встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи встановлення актом перевірки відповідача факту недійсності формування позивачем податкового кредиту, а отже заниження податкових зобовязань, вимоги вказаних статей податкового законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав та обовязку відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення у встановлені законодавчо строки.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Тобто, податкова встановивши порушення вимог чинного законодавства у своєму висновку зазначила, що податковий кредит, сформований за рахунок контрагентів-постачальників та відповідні дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за період: жовтень, листопад, грудень 2010 року, січень, лютий, березень 2011 року, про обсяги придбання та як внаслідок про обсяги продажу є недійсним.

Пунктом.86.8 ст.86 Податкового кодекс України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Колегія суддів звертає увагу на те, що, оскільки, за дати отримання акту перевірки податкового повідомлення рішення щодо зменшення податкового кредиту заявленого відповідно, на адресу позивача не надходило, про що свідчить відсутність у матеріалах справи підтвердження даного факту, то відповідно така бездіяльність Прилуцької ОДПІ є протиправною.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Також, колегія суддів зазначає, що, оскільки в статті 20 Податкового Кодексу України відсутнє право податкової робити висновки щодо дійсності угод між двома субєктами господарювання, відсутності в акті перевірки рішення суду про визнання таких угод недійсними та з точки зору Цивільного Кодексу України, які визначають єдиний компетентний орган, який може встановлювати дійсним чи то недійсним правочин, то висновок Прилуцької ОДПІ викладений в акті перевірки № 607/23/37109812 від 16 травня 2011 року не відповідає статті 19 Конституції України, згідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно зясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Аліменко В.О. Земляна Г.В.