Ухвала суду № 22137641, 22.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16258/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІсаєнко Ю.А.;

суддів:Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря: Прищепчука А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення від 05 листопада 2010 року №0000572201/0,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Український фінансовий альянс», звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення рішення від 05 листопада 2010 року №0000572201/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 129 липня 2011 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не зявились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У звязку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 30.08.2010 року по 15.10.2010 року посадовими особами ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведена планова виїзна перевірка Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Український фінансовий альянс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2010 року; за наслідками перевірки складений акт від 22.10.2010 року №884/1-22-01/32374372.

05 листопада 2010 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва винесено податкове повідомлення рішення №0000572201/0, яким на підставі акту перевірки за порушення пп. 7.2.1, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 680090,30 грн., у тому числі за основним платежем 510497,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 169593,30 грн.

Актом перевірки встановлено, що позивач у період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2010 року не відобразив у складі валового доходу від усіх видів діяльності страхових платежів, отриманих (нарахованих) по договорах страхування, укладених після припинення дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від01жовтня 2009 року №705; станом на30червня 2010 року рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про відновлення дії ліцензій на здійснення страхової діяльності не прийнято. На підставі зазначеного відповідачем в акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Прооподаткування прибутку підприємств», в результаті чого завищено податок на прибуток від страхової діяльності у сумі 46729,00 грн., в тому числі за IV квартал 2009 року 26970,00грн., за І квартал 2010 року 7128,00 грн., півріччя 2010 року 19758,00 грн., та підпунктів 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток від діяльності іншої, ніж страхова у сумі 557225,00 грн., у тому числі за IV квартал 2009 року 324821,00 грн., за І квартал 2010 року 86365,00 грн., та за ІІ квартал 2010 року 146 039,00 грн.

Отже, підставою для висновку відповідача про порушення позивачем норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стало зупинення дії ліцензій на здійснення страхової діяльності.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення рішення органом державної податкової служби винесено неправомірно, тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції 20 липня 2009 року Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України винесено припис №СК-421/09-805 про усунення виявлених порушень вимог законодавства про фінансові послуги.

28 вересня 2009 року Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України прийнято рішення №1043-л «Про зупинення дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності, виданих Закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Український фінансовий альянс» у звязку з невиконанням вимог вищенаведеного припису.

Позивач оскаржив у судовому порядку рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 вересня 2009 року №1043-л «Про зупинення дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності, виданих Закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Український фінансовий альянс».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2011 року в адміністративній справі №2а-12699/09/2670, рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 вересня 2009 року №1043-л «Про зупинення дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності», виданих Закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»визнано протиправним та скасовано.

Зазначена постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2011 року набрала законної сили, що не заперечується сторонами.

Наведене свідчить, що рішення Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 вересня 2009 року №1043-л «Про зупинення дії всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності», виданих Закритому акціонерному товариству «Страхова компанія «Український фінансовий альянс», на підставі якого базуються висновки акту перевірки, було протиправним від моменту його прийняття, а тому не може мати жодних правових наслідків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що за період з 01 січня 2009 року по 30червня 2010 року позивач здійснював страхову діяльність на підставі відповідних діючих ліцензій.

Оподаткування страхової діяльності здійснюється в особливому порядку, передбаченому пунктом 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Так, підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлює, щодохід від страхової діяльності юридичних осіб- резидентів не підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, та оподатковується: за ставкою 0 відсотків - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених пунктом 1.37 та пунктом 1.42 статті 1 цього Закону; за ставкою 3 відсотки - при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхування.

Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

Відповідно до підпункту 7.2.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» страховик здійснює окремий податковий облік операцій, що відповідно до підпункту 7.2.1 цього пункту оподатковуються за різними ставками за правилами, встановленими у порядку, визначеному законом для встановлення форми відповідної податкової декларації (розрахунку).

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо страховик одержує доходи із джерел інших, ніж ті, що визначені у підпункті 7.2.1 цього пункту, такі доходи оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 10.1 статті 10 цього Закону. При цьому до категорії валових витрат, повязаних з одержанням таких доходів, не включаються витрати, які понесені страховиком під час здійснення операцій із страхування (перестрахування).

З викладеного вбачається, що доходи позивача за період, що перевірився, є доходами від страхової діяльності, що мають оподатковуватися за ставками, визначеними підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а не пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, як помилково вважає відповідач; доказів того, що такі доходи одержані позивачем з джерел інших, ніж ті, що визначені у підпункті 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідачем не надано як під час розгляду справи в суді першої так і апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український фінансовий альянс»та визнав протиправним та скасував податкове повідомлення рішення від 05.11.2010 року №0000572201/0.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 липня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Борисюк Л.П. Собків Я.М.