Постанова № 22136919, 21.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-1269/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"21" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Усенко В.Г.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Київгазпромсервіс" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.09.2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгазпромсервіс" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.09.2010 року, в якому просив скасувати повністю рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006742305 від 08.09.2010 року на суму 1020 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006752305 від 08.09.2010 року на суму 320 грн., рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0006762305 від 08.09.2010 року на суму 3400 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2011 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2011 року в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині постанову залишити без змін. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню, з ухваленням нової, якою позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Київгазпромсервіс" задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.4 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суду першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо сервісне підприємство «Київгазпромсервіс»п.9 ст. 3, 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.1 ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ст.. 15 -2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»спростовуються наявними в матеріалах справи доказами; проте рішення № 0006742305 від 08.09.2010 року є правомірним в частині, оскільки позивачем не надано Z - звіту, та не надано підтвердження відсутності електроенергії.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва проведено перевірку господарської одиниці АГЗП, за адресою: м. Київ, вул. Майорова, 1 за результатами якої складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 30.08.2010 р. №794/26/54/23/22887759 (далі по тексту Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 9 статті 3, статті 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР; п.1 статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»№98/96-ВР від 23.03.1996р.; статті 15 - 2 Закону України від 19.12.1995, № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: не забезпечення розміщення наочної інформації про заборону куріння, яка складається з графічного знаку та тексту такого змісту «Куріння заборонено!».

На підставі Акту перевірки відповідачем винесенні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:

-від 08.09.2010 р. №0006742305, яким за порушення п. 9 статті 3, статті 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та згідно з п. 4, п.2 статті 17 п. 9 статті 3, статті 7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн.;

- від 08.09.2010р. №0006752305, яким за порушення п.1 статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»та згідно з абз. 2 п. 1 статті 8 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 320 грн.;

-рішення про застосування фінансових санкцій від 08.09.2010 р. №0006762305, яким за порушення статті 15 - 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до позивача застосовано штраф в розмірі 3400,00 грн.

Згідно з п. 1 статті 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності місцях; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг. Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду. Як вбачається з фотокартки, що міститься в матеріалах справи, торговий патент розміщеного в доступному для огляді місці на фронтальній стороні, біля каси. Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість відповідачем не надано доказів для доведення порушення позивачем вимог Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Окрім того, відповідно до статті 15 - 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".

Предметом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-сервісне підприємство «Київгазпромсервіс»є, зокрема: роздрібна та оптова торгівля пальним.

Відповідачем в Акті перевірки встановлено, що на газовій заправці куріння заборонено, проте відсутній текст такого змісту "Куріння заборонено!", що передбачено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Проте, як вбачається з фотокарток, що містяться в матеріалах справи та відповідно до пояснень свідків, що були допитані в суді першої інстанції, на автозаправці, що належить позивачу, наявна наочна інформації про заборону куріння, яка міститься на памятці водія на якій розміщено графічний знак та прописано, що заборонено палити.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції, що памятка водія з відображенням на неї графічного знаку та тексту заборонено палити, має всі необхідні реквізити, тому, оскільки не встановлено інших вимог чи обмежень, така памятка (табличка) відповідає вимогам статті 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Окрім того, як правомірно було зазначено судом першої інстанції, п. 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265 передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 4 статті 17 Закону N 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час проведення перевірки було надано копії Z звітів за 04.08.2010 р. та 06.08.2010 р., проте не наданий Z звіт за 05.08.2010 р. та зазначено, що даний Z звіт не збережений, у звязку із відсутністю електроенергії у цей день, проте підтвердження даного факту не надано.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо необхідності скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 08.09.2010 року № 0006742305 в частині нарахування фінансових санкцій на суму 680 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Так, відповідно до ст.. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до ст.. 2 Закону України «Про державну податкову службу»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) завданнями органів державної податкової служби є, зокрема: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Для виконання вищевказаного завдання органи податкової служби, відповідно до п. 11 ст. 11 Закону наділені повноваженнями застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

У разі, якщо суд визнає, що посадовими особами субєкта владних повноважень порушено вимоги чинного законодавства, суд має право скасувати акт реагування такого субєкта владних повноважень, що був прийнятий з порушенням норм чинного законодавства.

Проте, з резолютивної частини рішення вбачається, що судом першої інстанції було скасовано рішення про застосування штрафних, фінансових санкцій в частині, що за своєю суттю є порушенням норм процесуального права, адже суд в даному випадку перебрав на себе повноваження податкового органу в частині визначення розміру санкції, що підлягає застосуванню до правопорушника.

Таким чином, висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають обставинам справи, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2011 року винесена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з постановленням нової про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Київгазпромсервіс".

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2011 року задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 травня 2011 року скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісне підприємство "Київгазпромсервіс" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.09.2010 року №0006752305.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 08.09.2010 року № 0006762305.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 08.09.2010 року № 0006742305.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Усенко В.Г.