Ухвала суду № 22136885, 21.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5147/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Усенко В.Г.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковенант" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю " Ковенант " звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій протиправними, в якому просив визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва по невизнанню як податкової звітності Декларації з податку на додану вартість ТОВ «Ковенант»(код ЄДРПОУ 36186393) за листопад 2010 року з підстав, викладених у листі від «27»грудня 2010 року № 72027/10/28-611 та скасувати рішення відповідача про невизнання як податкової звітності Декларації з податку на додану вартість ТОВ «Ковенант»(код ЄДРПОУ 36186393) за листопад 2010 року, зобовязати відповідача визнати як податкову звітність Декларацію з податку на додану вартість ТОВ «Ковенант»(код ЄДРПОУ 36186393) за листопад 2010 року такою, що подана своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2011 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не зявилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суду першої інстанції виходив з того, що згідно норм чинного законодавства України, а саме положень Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166 податкова декларація може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Разом з тим, матеріали справи містять наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковенант»№ 7-К від 17.12.2010 року, відповідно до якого обовязки головного бухгалтера підприємства покладені на директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковенант»- Кожуренко Г.О., а отже він є відповідною посадовою особою, в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 166.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, 20.12.2010 року ТОВ «Ковенант»надіслало до ДПІ у Печерському районі міста Києва податкову декларацію з ПДВ за листопад 2010 року, що підтверджується відповідним чеком про відправлення цінного листа, описом його вкладення та поштовим штемпелем, копії яких залучено до матеріалів справи.

Листом ДПІ у Печерському районі міста Києва №72027/10/28-611 від 27.12.2010 р. позивача було повідомлено про невизнання його звітних документів як податкової декларації у звязку з невідповідністю надісланої податкової декларації наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»№ 166 від 30.05.1997, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054, внаслідок не підписання її відповідними посадовими особами.

Як вбачається з податкової декларації, що міститься в матеріалах справи, остання підписана керівником товариства Кожуренко Г.О., та головним бухгалтером Кожуренко Г.О. (обовязки головного бухгалтера на якого покладено відповідно до Наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковенант» № 7-К від 17.12.2010 року (а.с.31).

Згідно з п 4.1.2. вказаної норми Закону N 2181-III, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

За наведеної норми Закону, податковий орган зобовязаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.

Форма податкової декларації, Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджена Наказом ДПА України від 30.05.1997 року N 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 р. за N 250/2054 (далі - Порядок).

Так, відповідно до п.п. 1.3 п. 1 вказаного Порядку, декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації).

Пунктом 3.4 Порядку також передбачено, що дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.

Як вже зазначалося раніше, податкова декларація з ПДВ за листопад 2010 року була підписана керівником підприємства та головним бухгалтером (обовязки якого, відповідно до внутрішнього Наказу підприємства виконував керівник Кожуренко Г.О.), а отже - відповідальними посадовими особами, як цього і вимагають норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною підставою для невизнання податкової звітності позивача, стало не підписання податкової декларації з ПДВ за листопад 2010 року відповідальними посадовими особами, що, в свою чергу не відповідає дійсності.

Посилання апелянта на відсутність у ДПІ у Печерському районі міста Києва інформації про покладення на Кожуренко Г.О. виконання обовязків головного бухгалтера як на підставу для невизнання відповідної податкової декларації, не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, з огляду на те що Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість не встановлюють обовязку підписання податкової звітності лише тими посадовими особами платника податків, про яких завчасно повідомлено податковий орган.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2011 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 71, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 червня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б. Усенко В.Г.