Постанова № 22136238, 21.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2012 № 31/282

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скрипка І.М.

суддів: Остапенка О.М.

Зубець Л.П.

за участю представників сторін:

від позивача:не зявились

від відповідача:не зявились

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»

на рішення

Господарського суду міста Києва

від06.10.2011р.

у справі№ 31/282 (суддя Качан Н.І.)

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (позивач)

доПриватного акціонерного товариства «Просто-страхування» (відповідач)

провідшкодування шкоди в порядку регресу 12 270,49 грн.

В судовому засіданні 21.02.2012р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2011р. позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 12 270,49 грн. страхового відшкодування, 122,71 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із даним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2011р. у справі №31/282 повністю та залишити позовну заяву без розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки, на думку відповідача, правовідносини, що склалися між ЗАТ «СК «Галактика» та відповідачем є суброгацією. При суброгації нового зобовязання із відшкодування збитків не виникає виникає заміна кредитора в зобовязанні: потерпілий (страхувальник або вигодонабувач по договору КАСКО) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за вчинення шкоди. Внаслідок цього страховик по договору КАСКО виступає замість потерпілого.

Крім того, відповідач зазначає, що при суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку, при регресі з моменту виконання основного зобовязання. Оскільки, страховий випадок стався 13.05.2008р., трирічний строк позовної давності, на думку відповідача, закінчився 13.05.2011р., тоді як позивач звернувся до суду 06.09.2011р., тобто, зі спливом строку позовної давності, про що відповідачем в суді першої інстанції було подано заяву про застосування наслідків спливу цього строку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2011р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В апеляційній інстанції розгляд апеляційної скарги відкладався у відповідності до ст. 77 ГПК України у звязку з незявленням представників сторін та необхідністю витребування додаткових документів, необхідних для розгляду справи, останній раз на 21.02.2012р., а строк розгляду апеляційної скарги продовжувався за клопотанням представника відповідача.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду № 01-22/3/9 від 21.02.2012р. змінено склад колегії суддів. У зв”язку з обранням судді Іваненко Я.Л. на посаду судді Вищого адміністративного суду України, доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 31/282 колегії у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді Зубець Л.П., Остапенко О.М.

Представники сторін в судове засідання 21.02.2012р. не зявились, причини неявки суду не повідомили, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у звязку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у ній матеріалами.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення підлягає скасуванню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія "Галактика" та ОСОБА_3 (далі - страхувальник) було укладено Договір № 01/33-007-01771 добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) (а.с. 7) (далі - Договір), відповідно до якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Suzuki Grand Vitara», д.н. НОМЕР_1.

Згідно довідки № 10/610 ВДАІ з обслуговування Печерського району при УДАІ від 29.06.2010р. (а.с. 8) 13.05.2008р. на вулиці Дніпровський узвіз в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Suzuki Grand Vitara», д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля "Nissan", д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 13.06.2008р. по справі №3-5449-1/08 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу (а.с.5).

Згідно Звіту № 625 про оцінку автомобіля «Suzuki Grand Vitara», д.н. НОМЕР_1, від 20.05.2008р. (а.с. 11-18), складеного ФОП ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Suzuki Grand Vitara», д.н. НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 12398,16 грн.

З рахунку-фактури № 119189_РФ_0052902 від 17.05.2008р. (а.с. 10), складеного спеціалізованим підприємством - ДП «АВТО Інтернешнл» вартість запчастин та ремонтних робіт по автомобілю «Suzuki Grand Vitara», д.н. НОМЕР_1, складає 12270,49 грн.

ЗАТ «СК «Галактика», виконуючи свої зобовязання за договором № 01/33-007-01771 добровільного страхування наземних транспортних засобів від 05.07.2007р., на підставі страхового акту № 2484/08 від 01.07.2008р. (а.с. 6), заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування вх.№ 01-5/12586 від 24.09.2008р. (а.с. 22) та рахунку-фактури № 119189_РФ_0052902 від 17.05.2008р. (а.с. 10), здійснив виплату своєму страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 12270,49 грн., що підтверджується копією видаткового касового ордеру № 2783 від 26.09.2008р. (а.с. 5).

Таким чином, витрати ЗАТ «СК «Галактика» у зв'язку з вказаною ДТП на підставі зазначених вище документів, склали 12270,49 грн.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Просто-страхування» на підставі полісу №ВВ/9222391 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 122). Термін дії полісу з 07.02.2008р. до 06.02.2009р., тип полісу - 3.

Оскільки зазначений поліс відноситься до 3-го типу, то за ним у відповідності до п.15.3 ст. 15 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (в редакції, чинній на момент ДТП) застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).

Згідно даного полісу передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, в сумі 25500, 00 грн. та передбачено франшизу в розмірі 510,00 грн. (сума, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Задовольняючи позов повністю, місцевий господарський суд, не витребувавши у сторін та від МТСБУ дані по полісу № ВВ/9222391, не звернув уваги на те, що полісом №ВВ/9222391 передбачено франшизу у розмірі 510,00 грн., а згідно зі ст. 12.1 вищезазначеного Закону, страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Отже, ЗАТ «СК «Галактика» набуло право вимоги в розмірі виплаченого страхового відшкодування у сумі 11760,49 грн. (12270,49 грн. страхового відшкодування - 510,00 грн. франшизи, передбаченої Полісом № ВВ/9222391) до відповідача, як до особи, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП.

20.08.2009р. між Закритим акціонерним товариством "Страхова компанія “Галактика" (далі - Довіритель) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - Повірений) було укладено договір № 00108 про відступлення права вимоги (а.с. 32-33), відповідно до якого ЗАТ «СК «Галактика» передало, а ФОП ОСОБА_2 прийняв право вимоги, що належить ЗАТ «СК «Галактика», та набув право регресу за справам, вказаними у Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 зазначеного Договору, ФОП ОСОБА_2 одержав право (замість ЗАТ «СК «Галактика») зворотної вимоги (регресу) до осіб, винних у заподіянні збитків Довірителю за справами, вказаними у Додатку № 1 до цього Договору, в розмірі виплаченого відшкодування Довірителем.

Додаток № 1 до Договору № 00108 про відступлення права вимоги від 20.08.2009р. (а.с. 102-112) містить перелік справ, які передаються Довірителем Повіреному для виконання зазначеного договору, зокрема, пунктом 105 визначено справу страхувальника ОСОБА_3, договір № 01/33-007-01771 від 05.07.2007р.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір про відступлення права вимоги № 00108 від 20.08.2009р., укладений між ЗАТ «СК «Галактика» та ФОП ОСОБА_2, на день подачі позову та розгляду справи в суді недійсним у судовому порядку не визнаний, не є розірваним або припиненим, а отже є чинним, у зв”язку з чим посилання апелянта на порушення ФОП ОСОБА_2 та ЗАТ “СК “Галактика“ ч.3 ст.91 , ч.1 ст.527 , ч.ч.1, 5 ст.203 ЦК України не заслуговують на увагу.

30.05.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 2943 про сплату суми збитків в розмірі 12 270,49 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 5868 від 30.05.2011р., описом вкладення у цінний лист від 30.05.2011р. та повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.05.2011р. (вручено 02.06.2011р.).

09.06.2011р. відповідачем направлено позивачу лист вих. № 01-2516 з проханням надати копії документів, необхідних для здійснення страхової виплати, а саме: фото пошкоджень транспортного засобу «Suzuki Grand Vitara», д.н. НОМЕР_1 та витяг із додатку № 1 до Договору № 00108 від 20.08.2009р.

15.06.2011р. позивачем направлено на адресу відповідача лист № 2960 з копією Додатку № 1 до Договору № 00108 від 20.08.2009р.

17.06.2011р. відповідачем направлено на адресу позивача лист № 01-2590 з проханням надати витяг із додатку № 1 до Договору № 00108 від 20.08.2009р.

22.06.2011р. позивачем направлено на адресу відповідача лист № 2967 з додатками, що підтверджується фіскальним чеком № 2618 від 22.06.2011р. та повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.06.2011р. (вручено 24.06.2011р.).

Таким чином, 24.06.2011р. відповідачем отримано всі документи, необхідні для виплати страхового відшкодування, однак на день подачі позову до місцевого господарського суду, останнім зобовязання не виконано.

Оскільки, ЗАТ «СК «Галактика», відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України, набуло право вимоги до відповідача щодо стягнення страхового відшкодування в порядку регресу в сумі 11760,49 грн. та у звязку із передачею цих прав ФОП ОСОБА_2 згідно Договору № 00108 про відступлення права вимоги від 20.08.2009р., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11760,49 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Що стосується посилань відповідача на те, що правовідносини сторін є суброгацією, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Чинним законодавством України термін "суброгація" застосовується лише в Кодексі торговельного мореплавства (ст. 269), згідно якої «У разі сплати страхової суми, за винятком випадку, передбаченого статтею 266 цього Кодексу, до страховика за його згодою переходять:

1) усі права на застраховане майно - у разі страхування на повну вартість;

2) право на частку застрахованого майна пропорційно відношенню страхової суми до страхової вартості - у разі страхування на неповну вартість.».

Жодних інших норм встановлених законодавством, які б регулювали правовідносини при виникненні суброгації, в тому числі питання застосування строків позовної давності при виникненні суброгації не передбачені.

Регрес (зворотна вимога) - це право кредитора (регредієнта) вимагати відшкодування шкоди, що виникла в результаті виплати ним сум для виконання обов'язку або з вини боржника (регресата), і обов'язок останнього виконати цю вимогу.

При цьому слід зазначити, що вимоги за основним зобов'язанням і регресним зобов'язанням можуть бути різними, хоча нерідко і збігаються. Регресні вимоги завжди є зворотним стягненням виплаченого, тоді як основне зобов'язання за змістом, у переважній більшості випадків, пов'язане з виплатою боргу, стягненням санкцій, шкоди тощо.

Підставою виплати страхового відшкодування є страховий випадок, тобто дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої відбулось пошкодження майна, із володінням та користуванням якого пов'язані майнові інтереси страхувальника, що є об'єктом страхування за укладеним з ним договором.

Право ЗАТ «СК «Галактика» вимагати відшкодування шкоди, що виникла в результаті виплати ним сум для виконання обов'язку або з вини боржника (регресата), походить зі змісту статті 993 Цивільного кодексу України, відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічна норма міститься і в частині 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, згідно з якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, перехід права вимоги від страхувальника до страховика передбачений і статтею 27 Закону України "Про страхування", відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З огляду на викладене, сума страхового відшкодування, що була виплачена ЗАТ «СК «Галактика» своєму страхувальнику, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (з урахуванням договору про відступлення права вимоги) саме в порядку регресу.

При цьому, реалізація страховиком права регресної вимоги можлива лише тільки після виплати страховиком страхового відшкодування та одержання його страхувальником (правонаступником страхувальника або особою, визначеною умовами договору страхування).

Відповідно до статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Враховуючи викладене, свідчити про отримання страховиком права регресної вимоги можуть документи, які підтверджують фактичну виплату страхового відшкодування, розмір відшкодування та одержання його страхувальником (правонаступником страхувальника або особою, визначеною умовами договору страхування).

Таким чином, у звязку із передачею ЗАТ «СК «Галактика» ФОП ОСОБА_2 прав згідно Договору № 00108 про відступлення права вимоги від 20.08.2009р., у позивача в силу викладених вище норм виникло право вимоги до відповідача щодо стягнення в порядку регресу виплаченого ЗАТ «СК «Галактика» страхового відшкодування в сумі 11760,49 грн.

Беручи до уваги положення ст. 256 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу та положення ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального Кодексу України, згідно якої підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, страховик з метою реалізації свого права вимоги може звернутися до суду, лише за умови виплати страхового відшкодування, саме після виплати якого, до нього і переходить право вимоги (регресу) до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

При вирішенні питання застосування строку позовної давності на звернення страховика (особи, якій передано це право) до суду з вимогою про захист свого права вимоги (регресу), необхідно брати до уваги ст. 257 Цивільного кодексу України, згідно якої загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки та з урахуванням ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, згідно якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Твердження відповідача стосовно того, що право вимоги позивача виникає з моменту настання страхового випадку, тобто з часу ДТП, необґрунтоване, оскільки до моменту виплати ЗАТ “СК “Галактика” потерпілому страхового відшкодування, право ЗАТ «СК «Галактика» не було порушене.

Саме з моменту сплати страхового відшкодування страхувальнику відповідно до договору, страховик набуває право вимоги відшкодування понесених ним затрат.

Отже, для ЗАТ «СК «Галактика» право регресної вимоги виплаченого страхового відшкодування виникає з моменту виплати потерпілому (страхувальнику) страхового відшкодування.

Оскільки, строк позовної давності починає свій перебіг з 26.09.2008р. (дата виконання основного зобовязання сплата страхового відшкодування страхувальнику, що підтверджується видатковим касовим ордером № 2783 від 26.09.2008р.), а з позовом до суду позивач звернувся 06.09.2011р. (відбиток штампу реєстрації вхідної кореспонденції Господарського суду м. Києва на першому аркуші позовної заяви), колегія суддів вважає, що трирічний строк позовної давності позивачем не пропущений.

Посилання апелянта на необхідність зупинення провадження у справі у відповідності до ч.1 ст.79 ГПК України до розгляду Господарським судом м.Києва справи за позовом ПрАТ “СГ “ТАС” до ЗАТ “СК ”Галактика” та ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №00108 від 20.08.2009р., не заслуговують на увагу, оскільки Господарським судом м.Києва ухвалою від 06.06.2011р. у справі №46/111 зазначений вище позов Приватного акціонерного товариства “Страхова група “ТАС” залишено без розгляду (а.с.98-99).

Належних та допустимих доказів звернення із позовом до суду про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №00108 від 20.08.2009р., відповідачем суду не надано.

Крім цього, колегія суддів констатує, що підстав для залишення позовної заяви позивача без розгляду у відповідності до ст.81 ГПК України, як того вимагає відповідач в апеляційній скарзі, - немає.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне зясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування», з підстав, викладених у ній, задоволенню не підлягає, але рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2011р. у справі № 31/282 підлягає частковому скасуванню з викладенням резолютивної частини рішення в редакції постанови Київського апеляційного господарського суду.

У відповідності до ст. 49 ГПК України у звязку із частковим задоволенням позову, судові витрати за подання позовної заяви покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, а у звязку із залишенням апеляційної скарги відповідача без задоволення, витрати за її подання покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 06.10.2011р. у справі № 31/282 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (04050, м.Київ, вул. Герцена,10, код ЄДРПОУ 24745673) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_4) 11760 (одинадцять тисяч сімсот шістдесят) грн. 49 коп. страхового відшкодування, 117 (сто сімнадцять) грн. 60 коп. державного мита, 226 (двісті двадцять шість) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.».

4.Доручити Господарському суду м.Києва видати наказ.

5.Матеріали справи № 31/282 повернути до Господарського суду м. Києва.

6.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 27.02.2012р.

Головуючий суддяСкрипка І.М.

СуддіОстапенко О.М.

Зубець Л.П.