Постанова № 22134988, 20.03.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/700/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2012 року Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-суддіЖитняк Л.О.

при секретаріЖурбі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу № 2а/2570/700/2012

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_2

доДержавної податкової інспекції у м. Чернігові

провизнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 № 5365591710, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2012 Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові (далі ДПІ у м. Чернігові) про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, а саме:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Чернігові щодо формування та надіслання на адресу податкової вимоги від 24.01.2012 № 20 по податку на доходи фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в розмірі 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 13.12.2011 № 5365591710, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на доходи фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в розмірі 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Не погоджуючись зі спірним податковим повідомленням-рішенням, позивач зазначив, що оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області (далі ДПА в Чернігівській області) та Державної податкової служби України (далі ДПС України), рішеннями яких податкове повідомленнярішення від 13.12.2011 № 5365591710 залишено без змін, а скарги без задоволення. При цьому, позивач звернув увагу, що на момент формування відповідачем, на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 № 5365591710, податкової вимоги від 24.01.2012 № 20 грошове зобовязання по податку на доходи фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в розмірі 170,00 грн. не було узгодженим.

Крім того, позивач вказав, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі камеральної перевірки ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності подання до ДПІ у м. Чернігові податкової декларації про доходи фізичних осіб-підприємців за 3 квартал 2011 року, за висновком якої встановлено порушення пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (Акт перевірки від 01.12.2011 № 340/17-118/25777703270), з чим позивач не може погодитись. Так, позивач наголосив на тому, що відносить себе до категорії осіб, які згідно п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України повинні подавати до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи, оскільки перебував на загальній системі оподаткування протягом 2011 року та не був платником єдиного податку (не застосовував спрощену систему оподаткування).

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 № 5365591710 та формування на підставі нього податкової вимоги від 24.01.2012 № 20.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові з наданням в судовому засіданні додаткових пояснень щодо листа відповідача від 13.02.2012 № 2534/4 про відкликання податкової вимоги від 24.01.2012 № 20, звертаючи увагу на те, що оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 № 5365591710 в адміністративному порядку не є підставою для відкликання податкової вимоги, такою підставою є, на думку позивача, з-поміж іншого відсутність узгодженого грошового зобовязання.

Представники відповідача проти позову заперечили та просили у задоволенні позову відмовити, пояснивши, що податкове повідомлення-рішення від 13.12.2011 № 5365591710 відповідає вимогам чинного законодавства, а податкова вимога від 24.01.2012 № 20 згідно листа ДПІ у м. Чернігові від 13.02.2012 № 2534/4 вважається відкликаною, оскільки станом на 27.01.2012 податковий борг за позивачем відсутній. Надавши заперечення проти позову представники відповідача наголосили, на тому, що ФОП ОСОБА_2 був придбаний патент для здійснення підприємницької діяльності на ринках м. Чернігова за видом діяльності «Торгівельна діяльність продовольчими товарами» терміном дії з 04.04.2011 по 30.04.2011, підприємцем було здійснено перехід з фіксованого податку на загальну систему оподаткування з 3 кварталу 2011 року, при цьому заява про перехід на фіксований податок в період з 01.07.2011 по 31.12.2011 ним не подавалась. Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що позивачем порушено вимоги пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з наступних підстав.

ФОП ОСОБА_2 (ід. код НОМЕР_1) як фізичну особу-підприємця 28.01.2005 зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2, а. с. 11), внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до ДПІ у м. Чернігові як платника податків з 11.02.2005.

Згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13399908 видами діяльності ФОП ОСОБА_2 є (за КВЕД):

52.62.2 Роздрібна торгівля на ринках.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що відповідачем на адресу ФОП ОСОБА_2 було надіслано повідомлення від 16.11.2011 № 15754/Ч/17-106 про запрошення з питання неподання податкової декларації про доходи фізичних осіб-підприємців за ІІІ квартал 2011 року (вручено 19.11.2011), на яке останній 28.11.2011 не зявився, про що ДПІ у м. Чернігові складено акт від 28.11.2011 № 75/17-142 (а. с. 26).

Відповідно, перевіряючи підстави проведення перевірки позивача, судом встановлено, що на підставі вимог п. 3 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 № 509 «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями) та пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 76, ст. 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_2 щодо своєчасності подання до ДПІ у м. Чернігові податкової декларації про доходи фізичних осіб-підприємців за ІІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 01.12.2011 № 340/17-118/25777703270 (другий примірник Акта перевірки отримано ФОП ОСОБА_2 03.12.2011, а. с. 27-29,30).

В розділі «Висновок» Акту перевірки встановлено порушення пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_2 не подано до ДПІ у м. Чернігові податкову декларацію про доходи фізичних осіб-підприємців за ІІІ квартал 2011 року (а. с. 28).

На підставі вказаного Акту перевірки та відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України ДПІ у м. Чернігові було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.12.2011 № 5365591710, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на доходи фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в розмірі 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а. с. 6).

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ФОП ОСОБА_2 оскаржив його в адміністративному порядку, подавши 22.12.2011 первинну скаргу (вх. від 23.12.2011 № Ч-324) до ДПА в Чернігівській області, розглянувши яку остання рішенням від 10.01.2012 № 13/Ч/25-020 про результати розгляду скарги залишила податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 13.12.2011 № 5365591710 без змін, а скаргу без задоволення (а. с. 32-34).

Також, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та рішенням ДПА в Чернігівській області, ФОП ОСОБА_2 оскаржив їх до ДПС України, подавши 12.01.2012 повторну скаргу (вх. від 17.01.2012 № Ч/569), розглянувши яку остання рішенням від 01.02.2012 № 4340/Ч/10-2315 про результати розгляду повторної скарги залишила податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 13.12.2011 № 5365591710 та рішення ДПА в Чернігівській області від 10.01.2012 № 13/Ч/25-020 без змін, а скаргу без задоволення (а. с. 7-8).

Так, відповідно до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу позивача була направлена податкова вимога від 24.01.2012 № 20 по податку на доходи фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в розмірі 170,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (а. с. 10). Вказана вимога була отримана позивачем 26.01.2012.

При цьому, суд враховує посилання відповідача на лист ДПІ у м. Чернігові від 13.02.2012 № 2534/Ч, в якому зазначено: «на 27.01.2012 згідно даними карток особових рахунків, що ведуться органами ДПС, податковий борг по ФОП ОСОБА_2 (ід. код НОМЕР_1) з податку на доходи фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності відсутній, податкова вимога від 24.01.2012 № 20 вважається відкликаною». (а. с. 31).

Отже, сума грошового зобовязання, заявлена в податковій вимозі від 24.01.2012 № 20 станом на день її складення була неузгодженою в силу адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 № 5365591710, що підтверджується рішенням ДПС України від 01.02.2012 № 4340/Ч/10-2315 про результати розгляду повторної скарги, що покликало відповідача до визнання такої податкової вимоги відкликаною.

В силу п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

А відповідно до ст. 60 Кодексу податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Таким чином, судом встановлено, що позовна вимога ФОП ОСОБА_2 про визнання протиправними дій ДПІ у м. Чернігові щодо формування та надіслання на адресу податкової вимоги від 24.01.2012 № 20 задоволенню не підлягає, оскільки податкова вимога від 24.01.2012 № 20 є відкликаною, а отже дії ДПІ у м. Чернігові відповідають п. 60.1.2 ст. 60 Податкового кодексу України.

Щодо позовної вимоги ФОП ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 13.12.2011 № 5365591710, суд зазначає наступне.

Із 01.01.2011 набув чинності Податковий кодекс України.

Глава 1 розділу ХІV «Спеціальні податкові режими», яка передбачала уніфікацію спрощеної системи оподаткування субєктів господарювання з відміною сплати фіксованого податку, з Кодексу була виключена із моменту прийняття.

Також, у Кодексі відсутні норми щодо втрати чинності ІV Розділу Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» в частині справляння фіксованого податку.

Водночас, ст.1 підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу«Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що з 01.01.2011 до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування субєктів малого підприємництва застосовується Указ Президента України від 03.071998 № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (з наступними змінами) та абзаци шостий-двадцять восьмий п. 1 ст. 14 розділуДекрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян».

Тому, до набрання чинності змін, внесених до Податкового кодексу України щодо спрощеної системи оподаткування згідно Закону України від 04.11.2011 № 4014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», діяли норми Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян».

Тобто, з набранням чинності Кодексу, підприємці не втрачають право провадження підприємницької діяльності із сплатою фіксованого податку.

Так, п. 1 ст. 14 Декрету встановлено, що громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів, одержаних від цієї діяльності, за фіксованим розміром податку (далі - фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, якщо:

кількість осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким громадянином - платником податку, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності, не перевищує п'яти;

валовий доход такого громадянина від самостійного здійснення підприємницької діяльності або з використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю придбання патенту, не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

громадянин здійснює підприємницьку діяльність з продажу товарів і надання супутніх такому продажу послуг на ринках. Доходи такого громадянина, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються у загальному порядку.

Громадянин за своїм бажанням може придбати патент на здійснення підприємницької діяльності на всій території України. Документ, що засвідчує сплату фіксованого податку, є підставою для видачі податковим органом за місцем проживання громадянина патенту, в якому зазначаються: прізвище та ім'я цього громадянина; його ідентифікаційний номер; строк дії патенту; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, або членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності; місце здійснення підприємницької діяльності; назва органу, що видав патент.

Для одержання патенту платник податку подає до податкового органу заяву, складену в довільній формі, яка повинна містити інформацію про місце здійснення підприємницької діяльності; перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, та їх ідентифікаційні номери або членів його сім'ї, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, і їх ідентифікаційні номери, а також інформацію про доходи платника фіксованого податку від здійснення підприємницької діяльності за останні 12 місяців або про неотримання таких доходів.

Розміри фіксованого податку встановлюються відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі і не можуть бути менше ніж 20 гривень та більше ніж 100 гривень за календарний місяць для громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність самостійно.

Для одержання патенту на здійснення підприємницької діяльності на всій території України фіксований податок встановлюється у розмірі 100 гривень.

У разі сплати фіксованого податку платник такого податку звільняється від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат.

Патент видається на строк від одного до дванадцяти календарних місяців за вибором платника фіксованого податку. У разі, коли протягом строку дії патенту відповідною місцевою радою змінюється розмір фіксованого податку, перерахунок його не здійснюється.

Дослідивши фактичні обставини справи, судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 був придбаний патент для здійснення підприємницької діяльності на ринках м. Чернігова за видом діяльності «Торгівельна діяльність продовольчими товарами» терміном дії з 04.04.2011 по 30.04.2011 (корінець патенту серії ПАЄ № 629858, а. с. 39).

З огляду на наведений порядок отримання патенту, встановлено, що ФОП ОСОБА_2 здійснено перехід з фіксованого податку на загальну систему оподаткування з ІІІ кварталу 2011 року, оскільки заява про перехід на фіксований податок в період з 01.07.2011 по 31.12.2011 ним подана не була.

Щодо посилань позивача на відсутність підстав застосування фінансових санкцій, необхідно зазначити - Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Суд враховує вимоги пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, яким встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

При цьому, в силу п. 120.1 ст. 120 Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Згідно пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування чи сплачували фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на загальну систему оподаткування. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи за станом на дату державної реєстрації підприємцем. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені пп. 177.5.1 п. 177.5 цієї статті, що настануть у звітному податковому році.

Доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 цього Кодексу (п. 177.1 ст. 177 Кодексу). Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця (п. 177.2 ст. 177 Кодексу).

Тобто, оскільки ФОП ОСОБА_2 був придбаний патент для здійснення підприємницької діяльності на ринках м. Чернігова за видом діяльності «Торгівельна діяльність продовольчими товарами» терміном дії з 04.04.2011 по 30.04.2011 і заява про перехід на фіксований податок в період з 01.07.2011 по 31.12.2011 ним подана не була, суд встановив, що ФОП ОСОБА_2 здійснено перехід з фіксованого податку на загальну систему оподаткування з ІІІ кварталу 2011 року.

Обгрунтування позивача щодо неправомірності застосування ДПІ у м. Чернігові пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, як такого, що регулює обовязок тільки фізичної особи-підприємця, яка сплачувала фіксований податок до набрання чинності цим Кодексом, судом не приймається саме на підставі ст.1 підрозділу 8 «Особливості справляння єдиного податку та фіксованого податку» розділу«Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Тобто, як було зазначено вище, з набранням чинності Кодексу, підприємці не втратили право провадження підприємницької діяльності із сплатою фіксованого податку. Тому, оскільки до набрання чинності змін, внесених до Податкового кодексу України щодо спрощеної системи оподаткування згідно Закону України від 04.11.2011 № 4014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», діяли норми Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», відповідно до конституційного принципу дії Закону в часі, норма пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України щодо встановленого перебігу строку по сплаті фіксованого податку, транспонується на 2011 рік і повинна застосовуватись із врахуванням Закону України від 04.11.2011 № 4014.

Таким шляхом суд прийшов до висновку, що позивач порушив пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, пп. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, оскільки ФОП ОСОБА_2 не подано до ДПІ у м. Чернігові податкову декларацію про доходи фізичних осіб-підприємців за ІІІ квартал 2011 року.

Відповідно враховуючи ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 11, ст.ст. 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій ДПІ у м. Чернігові щодо формування та надіслання на адресу податкової вимоги від 24.01.2012 № 20 та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.12.2011 № 5365591710 задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛ.О.Житняк