Рішення № 22134211, 21.03.2012, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________

Справа № 703/131/12

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.03.2012 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі

головуючої судді Рішко Г.І.

при секретарі Стрижак О.М.

за участі позивачки ОСОБА_1

представника відповідача Дидинської Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо4енерджі" про стягнення заборгованості та середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 11754.82 грн. та моральної шкоди в сумі 3000 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ТзОВ "Біо4енерджі" про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з 3 по 14 жовтня 2011 року, компенсації за 9 днів невикористаної щорічної відпустки за період з 3 по 14 жовтня 2011 р., середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди в сумі 3000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка ОСОБА_1 з 1 червня 2011 року по 14 жовтня 2011 року працювала на посаді головного бухгалтера за сумісництвом в Товаристві з обмеженою відповідальністю « Біо4енерджі», звідки звільнилася за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України. При звільненні відповідач не виплатив їй компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в кількості 9 календарних днів та заробітну плату за відпрацьований період з 3 по 14 жовтня 2011 року у розмірі 1732.36 грн.

Крім цього позивачка просить стягнути з відповідача середній заробіток за затримку розрахунку за 63 дні розмір якого становить 6443 грн.01 коп.

Також позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000 грн., яка полягає у погіршенні її стану здоров»я, що викликано приниженням та наклепами з боку колишнього працедавця.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні збільшила позовні вимоги і просила провести виплату їй середнього заробітку за затримку розрахунку до 5.03.2012 р.

В судовому засіданні позивачка підтримала збільшені позовні вимоги і пояснила, що була прийнята на роботу головним бухгалтером ТзОВ "Біо4енерджі" з оплатою 2500 грн. 14 жовтня 2011 року вона була звільнена з роботи за власним бажанням. При звільненні їй не виплачена заробітна плата за період з 3.10.2011 р. по 14.10.2011 р. та компенсація за невикористані 9 днів щорічної відпустки. Так як при звільненні відповідач не провів з нею розрахунку, то за затримку розрахунку вона просить стягнути з відповідача за період з 14 .10.2011 р. по 5.032012 р. середній заробіток в розмірі 10022.44 грн., а також моральну шкоду в сумі 3000 грн. за моральні страждання, які полягають в погіршенні стану здоров"я позивачки, погіршенні самопочуття, приниженні та наклепів з боку колишнього працедавця.

Представник відповідача Дидинська Б.М. позовні вимоги визнали частково і пояснила, що відповідач згідний оплатити позивачці компенсацію за невикористану відпуску та заборгованість по заробітній платі за період за період з 3.10.2011 р. по 14.10.2011 р.

Що стосується виплат позивачці за затримку розрахунку, то в цій частині позову слід відмовити, так як відповідачка після з вільнення з ТзОВ "Біо4енерджі" продовжувала працювати за основним місцем роботи і отримувала заробітну плату. Крім цього, представник відповідача просить врахувати ту обставину, що позивачка працювала у відповідача по сумісництву і їй неправильно проводилась виплата заробітної плати, вона не працювала повний робочий день у відповідача.

Що стосується моральної шкоди, то така відповідачці не завдана, так як вона на момент звільнення мала постійне місце роботи, де продовжує працювати і по сьогоднішній день. Ніяких доказів про заподіяння моральної шкоди позивачкою не надано.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Встановлено, що згідно до наказу № 1-2 від 1.06.2011 року позивачка ОСОБА_1 призначена головним бухгалтером ТОВ "Біо4енерджі" з 1 червня 2011 року згідно трудової угоди № 2 з 1 червня 2011 р./ а.с. 26/ з посадовим окладом 2500 грн. /а.с.43/.

Згідно до наказу № 2-01 від 14.10.2011 року ОСОБА_1 звільнена з посади головного бухгалтера з 14 жовтня 2011 року за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України /а.с.24/.

В судовому засіданні встановлено, що позивачці при звільненні не виплачена заробітна плата за період з 3.10 по 14.10.2014 р. та компенсація за невикористану щорічну відпустку в кількості 9 днів. Дана обставина сторонами не оспорюється.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день його звільнення.

Отже, при звільненні відповідачем були порушені вимоги зазначеної статті.

Згідно до розрахунку заробітна плата за відпрацьований період з 3 по 14 жовтня 2011 року та грошова компенсація за невикористану щорічну відпустку в кількості 9 календарних днів становить 1732.36 грн./а.с.3/.

Крім заборгованості по заробітній платі за період з 3.10 по 14.10.2011 року та виплати компенсації за невикористану відпустку позивачка просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати по 5.03.2012 р.

Представник відповідача заперечує проти таких виплат і вважає, що що оскільки після звільнення з роботи по сумісництву позивачка продовжувала працювати по основному місцю роботи, то виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку за попереднім місцем роботи не проводиться.

Відповідно до ч.1 ст.117 ЦПК України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказаються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні встановлено, що постановою судді Виноградівського районного суду від 22.12.2011 року / справа № 3-1681/11/, яка набрала законної сили, диретор ТОВ "Біоенерджі" ОСОБА_4 притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП. Згідно з даною постановою ОСОБА_4 визнана винною в незабезпеченні виплати компенсації за невикористані дні щорічної відпустки в кількості 9 календарних днів ОСОБА_1 за відпрацьований нею період роботи з 1.06. по 14.10.2011 року, заробітної плати та за затримку розрахунку при звільнені. Із цієї ж постанови вбачається, що директор ТОВ "Біоенерджі" повністю визнала свою вину у допущенні вказаних у протоколі правопорушень та порушенні вимог, передбачених ст.41 ч.1 КУпАП і несвоєчасну виплату коштів, належних ОСОБА_1, пояснила відсутністю коштів на підприємстві/а.с.53/.

За таких обставин суд не може прийняти до уваги твердження представника відповідача про те, що позивачці неправильно був визначений розмір заробітної плати при прийнятті її на роботу по сумісництву, оскільки такий директором ТОВ "Біоенерджі" не оспорювався.

Згідно до розрахунку заробітна плата позивачки за один день становить 102.27 грн., а термін затримки розрахунку з 14.10.2011 року по 5.03.2012 року становить 98 днів. Отже, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає сума за затримку розрахунку 10022.46 грн./ 98 днів Х 102.27 грн./.

Вирішуючи питання про моральну шкоду в розірі 3000 грн., яку просить стягнути позивачка з відповідача, суд вважає, що в цій частині позову слід відмовити.

Позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження того, що їй була завдана моральна шкода у зв"язку з несвоєчасним розрахунком при звільненні. Після звільнення з роботи по сумісництву, позивачка продовжувала і продовжує працювати за основним місцем своєї роботи, а її посилання на те, що вона відчуває приниження та наклепи з боку колишнього працедавця, то ці обставини не пов"язані з предметом даного спору.

При викладених обставинах, оцінивши всі докази, суд вважає, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 47, 116, 117, 233 КЗпП України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біо4енерджі" м.Виноградів, вул.Лейзмана, 27 код ЄДРПОУ 37713002 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканки АДРЕСА_1 заборгованість по заробітній платі , компенсацію за невикористану щорічну відпустку в сумі 1732.36 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 10022.46 грн., а всього 11754.82 грн.

Стягнути з ТзОВ "Біо4енерджі" на користь держави судовий збір в сумі 214 грн.60 коп.

В решті позову відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області протягом 10-ти днів з наступного дня після його проголошення через районний суд.

ГоловуючийГ. І. Рішко