Постанова № 22134022, 28.02.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/657/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

представника позивача Ковальчука В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області до приватного підприємства "Бовім" м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить стягнути з приватного підприємства "Бовім" м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області податковий борг в сумі 15915,81 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобовязаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі.

За відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість в сумі 15915,81 грн., з яких 158,83 грн., - несплачена недоїмка згідно декларації по податку на додану вартість за лютий 2010 року, 15561 грн., - згідно податкового повідомлення-рішення № 0006991542 від 05.10.2011 року, 170 грн., - згідно податкового повідомлення-рішення № 0006291542 від 08.08.2011 року.

Податковий борг виник внаслідок подання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року та прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень за результатами перевірок.

Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути примусово з відповідача в сумі 15915,81 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що обставини, підтверджуючі позовні вимоги викладені у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, письмову заяву про розгляд справи за його відсутності в суд не подавав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 25.12.2006 року зареєстрований виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області як юридична особа та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України зобовязаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно розрахунку позовних вимог до відповідача загальна сума податкового боргу становить 15915,81 грн.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобовязання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Як передбачено у пункті 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Визначення податкової декларації, порядок її складення і подання до органів державної податкової служби, внесення змін до податкової звітності регулюється главою 2 розділу 2 Податкового кодексу України.

Так згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Строки подання податкових декларацій за базові звітні (податкові) періоди встановлені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідач як платник податків подав до Кам'янець-Подільської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області податкову декларацію з податку на додану вартість за базовий звітний податковий період, тобто за лютий 2010 року, в якій він самостійно визначив податкове зобовязання по вказаному податку (недоїмка по якому складає 158,83 грн).

Згідно пункту 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України податкове зобовязання самостійно визначене відповідачем як платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість за базовий податковий період, тобто за лютий 2010 року, в якій він самостійно визначив податкове зобовязання по вказаному податку (недоїмка по якому складає 158,83 грн), оскарженню не підлягає, тобто вважається узгодженим з дати подання податкової декларації.

Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у даній ним податковій декларації (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Виходячи із вказаних норм Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця повинен був сплатити узгоджену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 158,83 грн., але не зробив цього.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобовязання.

У відповідності до даного пункту позивачем відповідачу було нараховано пеню в розмірі 25,98 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Так як відповідач не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 158,83 грн., у строки встановлені Податковим кодексом України, таке податкове зобовязання необхідно вважати податковим боргом.

Податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 170 грн., виник внаслідок прийнятого позивачем податкового повідомлення-рішення по податку на додану вартість № 0006291542 від 08 серпня 2011 року в сумі 170 грн., (із них штрафні санкції 170 грн.).

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Позивачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що за результатами перевірки складено акт перевірки від 28 липня 2011 року за № 1523/152/34725502.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідач порушив вимоги підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України, а саме ним із запізненням було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року, за що згідно частини 1 пункту 120.1 статті 120 ПК України за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), накладається штраф в розмірі 170 гривень.

Так як Кам'янець-Подільською об'єднаною державною податковою інспекцією внаслідок проведеної перевірки було встановлено порушення податкового законодавства, державним податковим органом на підставі пункту 120.1 статті 120 ПК України було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006291542 від 08.08.2011 року, згідно якого до відповідача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 170 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу, згідно його податкової адреси, та було йому вручене 11.08.2011 року.

Також 14.09.2011 року позивачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, про що за результатами перевірки складено акт перевірки від 14 вересня 2011 року за № 1927/152/34725502.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідачем неподано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року, чим порушено підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України та встановлено порушення пункту 184.7 статті 184 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 11633 грн.

Згідно пункту 123.1 статті 123 ПК України в редакції від 02 грудня 2010 року № 2755-у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Оскільки позивачем було встановлено порушення відповідачем податкового законодавства, Кам'янець-Подільською ОДПІ на підставі підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 184.7 статті 184, пункту 123.1 статті 123 ПК України було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006991542 від 05.10.2011 року, згідно якого сума грошового зобов'язання становить 15561 грн., з яких 11633 грн. - основний платіж та 3928 грн. - штрафна санкція.

Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу, згідно його податкової адреси, та було йому вручене 12.10.2011 року.

Пунктами 56.1, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобовязання платника податків.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень рішень, а також оскарженням їх в судовому порядку, суму грошових зобовязань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) нараховану згідно таких податкових повідомлень - рішень необхідно вважати узгодженою та відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України вважати податковим боргом.

Згідно пункту 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Так як відповідач не розпочав процедуру оскарження рішення контролюючого органу і не сплатив нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, таку суму грошового зобовязання необхідно вважати податковим боргом.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобовязань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Позивач направив відповідачу податкові вимоги від 06 квітня 2010 року № 1/169 (вручена 07.04.2010 року) та від 07 травня 2010 року № 2/215 (вручена 11.05.2010 року) про сплату узгоджених сум податкових зобовязань, але відповідач не сплатив суму податкового боргу.

Податковий борг підтверджується копією податкової декларації з податку на додану вартість, копіями карток особових рахунків платника податків відповідача, копіями актів перевірки, копіями податкових повідомлень-рішень, копіями податкових вимог, які додані до матеріалів справи.

Пунктом 87.2 статті.. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 15915,81 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись статтями. 15, 16, 18, 49, 54, 56, 57, 58, 59, 87, 95, 120, 123 Податкового кодексу України, статтями 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Бовім" на користь Державного бюджету України податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 15915,81 грн., (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень вісімдесят одну копійку) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 02.03.2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02 березня 2012 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський