Постанова № 22134018, 28.02.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/548/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.

при секретаріВарченко В.В.

за участі:

представника позивача Дєдушкіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагросоюз-Поділля" с. Копистин Хмельницького району Хмельницької області про стягнення коштів за податковим боргом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагросоюз-Поділля" с. Копистин Хмельницького району Хмельницької області податковий борг в сумі 18540,20 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач як платник податків зобовязаний сплачувати їх своєчасно та в повному обсязі.

За відповідачем рахується податковий борг на загальну суму в розмірі 18540,20 грн., в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 17555 грн., та з податку на прибуток в розмірі 985,20 грн.

Податковий борг виник внаслідок подання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року та прийнятого позивачем податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки.

Так як відповідач в порушення вимог закону добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, тому податковий борг необхідно стягнути примусово з відповідача в сумі 18540,20 грн., шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та пояснив суду, що обставини, підтверджуючі позовні вимоги викладені у позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув повторно, хоча відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, письмову заяву про розгляд справи за його відсутності в суд не подавав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач 15.01.2009 року зареєстрований Хмельницькою районною державною адміністрацією Хмельницької області як юридична особа та відповідно до ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України зобовязаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно розрахунку позовних вимог до відповідача загальна сума податкового боргу становить 18540,20 грн., в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 17555 грн., та по податку на прибуток в розмірі 985,20 грн.

Відповідно до пункту 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобовязання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Як передбачено у пункті 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Визначення податкової декларації, порядок її складення і подання до органів державної податкової служби, внесення змін до податкової звітності регулюється главою 2 розділу 2 Податкового кодексу України.

Так згідно пункту 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Строки подання податкових декларацій за базові звітні (податкові) періоди встановлені пунктом 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, та за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідач як платник податків подав до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області податкову декларацію з податку на додану вартість за базовий звітний податковий період, тобто за жовтень 2011 року № 24262 від 20.10.2011 року, в якій він самостійно визначив податкове зобовязання по вказаному податку в сумі 17555 грн., що підтверджується копією такої декларації доданої до матеріалів справи.

Згідно пункту 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України податкове зобовязання самостійно визначене відповідачем як платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість за базовий податковий період, тобто за жовтень 2011 року № 24262 від 20.10.2011 року, в якій він самостійно визначив податкове зобовязання по вказаному податку в сумі 17555 грн., оскарженню не підлягає, тобто вважається узгодженим з дати подання податкової декларації.

Протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у даній ним податковій декларації (пункт 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України).

Виходячи із вказаних норм Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що відповідач протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця повинен був сплатити узгоджену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 17555 грн., але не зробив цього.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Так як відповідач не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 17555 грн., у строки встановлені Податковим кодексом України, таке податкове зобовязання необхідно вважати податковим боргом.

Податковий борг по податку на прибуток в розмірі 985,20 грн., виник внаслідок прийнятого позивачем податкового повідомлення-рішення по податку на прибуток № 0002851500 від 30 травня 2011 року в сумі 985,20 грн., (із них штрафні санкції 985,20 грн.).

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3, пункту 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобовязання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позивачем проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати відповідачем податку на прибуток за грудень 2010 року, про що за результатами перевірки складено акт перевірки від 04 травня 2011 року за № 604/15/35668634.

Проведеною перевіркою встановлено, що відповідач порушив вимоги п. 57.2 ст. 57 ПК України, згідно якого у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідачем несвоєчасно - із запізненням у 61 календарний день, сплачено податок на прибуток в сумі 4926,00 грн., (податкове повідомлення-рішення № 0005912310 від 27.12.2010 року).

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, то такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Так як Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією внаслідок проведеної перевірки було встановлено порушення податкового законодавства, державним податковим органом на підставі п. 126.1 ст. 126 ПК України було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002851500 від 30.05.2011 року, згідно якого до відповідача було застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 985,20 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення було надіслано відповідачу, згідно його податкової адреси, та вважається врученим 03.06.2011 року з підстав визначених пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України.

Пунктами 56.1, 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17. ст. 56 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобовязання платника податків.

Відповідно до пункту 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення рішення, а також оскарженням його в судовому порядку, суму грошових зобовязань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) нараховану згідно такого податкового повідомлення - рішення необхідно вважати узгодженою та відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України вважати податковим боргом.

Згідно пункту 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Так як відповідач не розпочав процедуру оскарження рішення контролюючого органу і не сплатив нараховану суму грошового зобовязання протягом 10 календарних днів, таку суму грошового зобовязання необхідно вважати податковим боргом.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобовязань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Позивач направив відповідачу податкову вимогу від 19 січня 2011 року № 18 про сплату узгоджених сум податкових зобовязань, але відповідач не сплатив суму податкового боргу.

Податкова вимога вважається врученою відповідачу 03.02.2011 року за правилами пункту 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України.

Податковий борг підтверджується копією податкової декларації з податку на додану вартість, копіями карток особових рахунків платника податків відповідача, копією акту перевірки, копією податкового повідомлення-рішення, копією податкової вимоги, які додані до матеріалів справи.

Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 18540,20 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 18, 49, 54, 56, 57, 58, 59, 87, 95, 126 Податкового кодексу України, ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагросоюз-Поділля" на користь Державного бюджету України податковий борг по податку на додану вартість та по податку на прибуток в розмірі 18540,20 грн., (вісімнадцять тисяч п'ятсот сорок гривень двадцять копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 03.03.2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 03 березня 2012 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський