Постанова № 22134011, 21.02.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/907/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,

при секретаріВарченко В.В.,

за участі:

представників позивача

представника відповідача Мазуркевича О.С.,

Новоселової Т.М.,

Волчецького І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче комерційне підприємство "Альфа" ЛТД" м. Нетішин Хмельницької області до Славутської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (Нетішинське відділення) про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 листопада 2011 року № 0002801500, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить скасувати податкове повідомлення рішення від 24 листопада 2011 року № 0002801500 Славутської обєднаної державної податкової інспекції (Нетішинське відділення).

Свій позов позивач мотивує тим, що 25 листопада 2011 року позивач отримав податкове повідомлення рішення від 24 листопада 2011 року № 0002801500 Славутської обєднаної державної податкової інспекції (Нетішинське відділення), яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 212401 грн.

Підставою для прийняття такого податкового повідомлення рішення є висновок посадової особи державного податкового органу про те, що для включення до складу витрат, починаючи з 2 кварталу 2011 року враховується відємне значення обєкта оподаткування отримане у 1 кварталі 2011 року без врахування відємного значення обєкта оподаткування за підсумками 2010 року, яке відображається в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

Вказане податкове повідомлення рішення позивач вважає незаконним, тому що пункт 3 підрозділу 4 розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, тому такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення відємного значення.

За таких обставин податкове повідомлення - рішення від 24 листопада 2011 року № 0002801500 підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення рішення відповідача є незаконним, так як пункт 3 підрозділу 4 розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України не містять заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 року, тому такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення відємного значення.

За таких обставин податкове повідомлення - рішення від 24 листопада 2011 року № 0002801500 підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення рішення є законним, прийняте на підставі висновків акту перевірки проведеної Славутською обєднаною державною податковою інспекцією, якою встановлено порушення пункт 3 підрозділу 4 розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Податкове повідомлення рішення не суперечить вимогам Податкового кодексу України, тому враховуючи такі обставини у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач 24.09.1996 року зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Нетішинської міської ради Хмельницької області та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобовязаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-12 одним із основних завдань органів державної податкової служби України є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктами 1, 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що державні податкові інспекції в районах здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів, контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних із обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України встановлено, що він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Для виконання завдань покладених на органи державної податкової служби України згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 4, підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби як контролюючі органи мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 (перевірки) розділу 2 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 75.1, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обовязкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (пункт 86.2 статті 86 Податкового кодексу України).

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).

Посадовою особою державного податкового органу - Славутської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (Нетішинське відділення) була проведена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток.

За результатами перевірки був складений акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 21.11.2011 року № 1063/1500/23832861.

Вказаним актом перевірки встановлено та зроблено висновок про те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче комерційне підприємство «Альфа» ЛТД» порушило пункт 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» та пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено у податковій декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року розмір відємного значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду на суму 212401 грн.

Суд вважає, що податкове повідомлення рішення від 12.01.2012 року № 0000041700 не відповідає вимогам Податкового кодексу України, тому його необхідно визнати незаконним та скасувати, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 Податкового кодексу України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Відповідальність за порушення податкового законодавства відокремленим підрозділом юридичної особи несе юридична особа, до складу якої він входить.

Згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним контролюючим органом.

В звязку з тим, що актом перевірки встановлено порушення позивачем як юридичною особою-платником податку на прибуток підприємств пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тобто ТОВ «Науково-виробничим комерційним підприємством «Альфа» ЛТД» завищено у податковій декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року розмір відємного значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду на суму 212401 грн., на підставі зазначеного акту перевірки від 21.11.2011 року № 1063/1500/23832861 відповідач як контролюючий орган прийняв податкове повідомлення - рішення від 24 листопада 2011 року № 0002801500, яким встановлено завищення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 212401 грн.

До такого висновку посадова особа державного податкового органу прийшла в звязку з тим, що ТОВ «Науково-виробниче комерційне підприємство «Альфа» ЛТД» подало до державного податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року в якій у рядку 06.6 «відємне значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду» зазначило відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток попереднього звітного періоду у розмірі 212401 грн., тобто перенесло у податкову декларацію з податку на прибуток за 2-3 квартал 2011 року зменшення валових доходів у вказаній сумі за результатами минулих податкових періодів внаслідок самостійно виявленої помилки, яке було задекларовано позивачем у 1 кварталі 2011 року.

Позиція Славутської обєднаної державної податкової інспекції заключається в тому, що для включення до складу витрат, починаючи з 2 кварталу 2011 року враховується тільки відємне значення обєкта оподаткування, отримане у 1 кварталі 2011 року, без врахування відємного значення обєкта оподаткування за підсумками 2010 року, яке відображається в рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року.

Відповідно до пункту 2) частини 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України визнано таким, що втратив чинність з 01 квітня 2011 року Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року, тобто до 01 квітня 2011 року платники податку на прибуток повинні були дотримуватися правил встановлених Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01 квітня 2011 року - правил встановлених Податковим кодексом України.

Згідно із підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР платниками податку є з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Як передбачено пунктом 3.1 статті 3 цього ж Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 статті 4, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Скоригований валовий доход - валовий доход, визначений згідно з пунктом 4.1 цієї статті без врахування доходів, зазначених у пункті 4.2 цієї статті.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.3 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону. (У 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Пункт 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Податковий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

У разі коли від'ємне значення об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, податковий орган має право провести позачергову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках наявність від'ємного значення об'єкта оподаткування не є достатньою підставою для проведення такої позачергової перевірки.

Обовязками платника податків як це передбачено підпунктами 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України є обовязок вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Загальний порядок подання до контролюючих органів декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів встановлений главою 2 (податкова звітність) розділу II Податкового кодексу України.

Для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Звітний податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім: виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 155 цього розділу, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного року і закінчується 30 червня наступного звітного року (пункт 152.9, підпункт 152.9.1 пункту 152.9 статті 152 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 46.1 статті 46, пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Позивач, як платник податку на прибуток підприємств 06.05.2011 року подав до Славутської обєднаної державної податкової інспекції (Нетішинське відділення) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року за № 9002881153, в якій провів зменшення валових доходів на суму самостійно виявленої помилки за результатами минулих податкових періодів в розмірі 212401 грн., (рядок 02.2) і зазначив відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду в розмірі 736046 грн., уже із врахуванням зменшення валових доходів на суму самостійно виявленої помилки за результатами минулих податкових періодів в розмірі 212401 грн., (рядок 03-скоригований валовий дохід -30677 грн., + рядок 06-скориговані валові витрати 548463 грн., + рядок 07-сума амортизаційних відрахувань 156906 грн., =-736046 грн.).

В послідуючому позивач 09.11.2011 року подав до Славутської обєднаної державної податкової інспекції (Нетішинське відділення) податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011 року за № 14278, у рядку 06.6 якої вказав відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду в сумі 736036 грн.

За даними перевірки згідно акту перевірки від 21.11.2011 року № 1063/1500/23832861 відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду становить 523645 грн., тобто як вважає державний податковий орган ТОВ «Науково-виробниче комерційне підприємство «Альфа» ЛТД» порушило пункт 3 підрозділу 4 розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України в результаті чого підприємством завищено у податковій декларації з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011 року розмір відємного значення обєкту оподаткування попереднього звітного періоду на суму 212401 грн.

Особливості справляння податку на прибуток підприємств відповідно до Податкового кодексу України визначаються підрозділом 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, відповідно до частини 1 якого встановлено, що розділ III цього Кодексу (податок на прибуток підприємств) застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно частин 2, 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу платники податку на прибуток підприємств складають наростаючим підсумком та подають декларацію з податку на прибуток за такі звітні податкові періоди: другий квартал, другий і третій квартали та другий - четвертий квартали 2011 року.

Пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Неправильне трактування вказаних норм Податкового кодексу України державним податковим органом призвело до незаконного висновку про порушення позивачем частини 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення», пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, так як позивач при визначенні обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року керувався пунктами 6.1, 6.2, 6.3 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якими встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Так як позивач внаслідок самостійно виявленої помилки провів зменшення валових доходів за результатами минулих податкових періодів в розмірі 212401 грн., і зазначив відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного періоду в розмірі 736046 грн., уже із врахуванням зменшення валових доходів на суму самостійно виявленої помилки за результатами минулих податкових періодів в розмірі 212401 грн., такі його дії відповідають вимогам пунктів 6.1, 6.2, 6.3 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і не заперечуються частиною 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення», пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

Частина 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення», пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України не зобовязує платника податків розмежовувати в податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року окремо від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2010 рік і окремо від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року, та при поданні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2 квартал 2011 року переносити у таку декларацію тільки від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року.

Крім того рядком 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємств - (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період4 або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року), форма якої була затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року № 114 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства», та який втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 28 вересня 2011 року N 1213, передбачено врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року, яке і було перенесено позивачем у зазначений рядок.

За таких обставин суд вважає, що позивач цілком законно виготовив декларацію з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року, тому підстав для зменшення відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у державного податкового органу не було.

Враховуючи викладене, аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що податкове повідомлення рішення від 24 листопада 2011 року № 0002801500, яким встановлено завищення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 212401 грн., є таким, що не відповідає вимогам Податкового кодексу України, тобто є незаконним, тому його необхідно скасувати.

На підставі наведеного, керуючись cт. ст. 2, 3, 4, 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 1, 15, 16, 41, 42, 46, 47, 49, 54, 58, 152, п.2) частини 2 розділу XIX «Прикінцеві положення», ч. ч. 2, 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нетішинського відділення Славутської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області № 0002801500 від 24 листопада 2011 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого комерційного підприємства «Альфа» ЛТД» м. Нетішин Хмельницької області встановлено завищення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 212401 грн.

Сторони повідомлені про можливість отримання копії постанови суду в повному обсязі 24 лютого 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2012 року

Суддя/підпис/В.К. Блонський

"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський