Постанова № 22133010, 14.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/416/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

при секретарі Ємець Я.М.,

за участю:

представника відповідача - Заєць С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Смерека 2005"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2012 року Приватне підприємство "Смерека 2005"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень.

У своєму позові ПП "Смерека 2005" просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0008772301/2909 від 12.09.2011 року та № 0008852301/2910 від 12.09.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що працівниками Кременчуцької ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Смерека 2005" по питанню взаємовідносин з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт ", ПП "Алерт плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг МТ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оіль", ПП "Астелікс-2007", ПП "Алькарас Плюс", за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року. За результатами даної перевірки складений акт № 6291/23-209/33255453 від 29.08.2011 року (далі по тексту - Акт). Згідно висновків Акту, встановлено, що ПП "Смерека 2005" занижено податок на прибуток на загальну суму 14 234,4 грн., чим порушено п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 р. № 283/97; занижено податок на додану вартість на загальну суму 13 225,82 грн., чим порушено п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР. На підставі вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 12.09.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0008772301/2909, яким ПП "Смерека 2005" визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 13018,86 грн., з яких 10 415,09 грн. - за основним платежем, 2 603,77 грн. - штрафні санкції; № 0008852301/2910, яким ПП "Смерека 2005" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11 638,19 грн., з яких 9310,55 грн. за основним платежем, 2 327 грн. штрафні санкції.

Вказував, що підприємству за результатами перевірки були зняті податковий кредит, валові витрати та донараховано грошові зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Асіст", ПП "Астелікс-2007", ПП "Альпарі-Т" з підстав неправомірності та нікчемності укладених правочинів.

ПП "Смерека 2005" із викладеними в Акті висновками не погоджується і вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0008772301/2909 від 12.09.2011 року та № 0008852301/2910 від 12.09.2011 року прийняті з порушенням діючого законодавства, необґрунтовано, без наявності правових підстав, а тому, як на думку позивача, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Так свої твердження позивач обґрунтовував тим, що висновки Акту, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, як на його думку, є необґрунтованими, необєктивними та не ґрунтуються на законі. З посиланням на норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" позивач стверджував про помилковість позиції Кременчуцької ОДПІ щодо неправомірного віднесення ним до валових витрат та складу податкового кредиту сум коштів, сплачених ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Асіст", ПП "Астелікс-2007", ПП "Альпарі-Т". Позивач зазначає, що на момент вчинення правочину між ПП "Смерека 2005" та його контрагентами сторони значились існуючими субєктами господарювання (перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснювали свою діяльність згідно вимог чинного законодавства. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування податкового кредиту на підставі документів, виданих контрагентами, які, як на думку відповідача, мають ознаки фіктивності. Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти на предмет фіктивності свого контрагента. Разом із тим, позивач зазначає, що отримані ним на виконання договору підряду первинні бухгалтерські документи ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Асіст", ПП "Астелікс-2007", ПП "Альпарі-Т", оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цим договором до валових витрат та податкового кредиту позивача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, пояснивши свої вимоги аналогічно викладеному вище обгрунтуванню позову. Наполягав на тому, що операції з переліченими вище контрагентами мають реальний характер, відбувалися легально та придбаний товар використаний у власній господарській діяльності. Надав пояснення щодо транспортування, зберігання та реалізації товарів, закуплених у ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Асіст", ПП "Астелікс-2007", ПП "Альпарі-Т" з оформленням усіх супутніх документів. На підтвердження своїх пояснень надав суду окремі документи. У судове засідання, в якому відбувся вихід суду до нарадчої кімнати представник позивача не з"явився, подавши до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач проти позову заперечував, як і представник відповідача у судовому засіданні. Стверджували про правомірність оскаржуваних рішень з посиланням на порушення податкового законодавства позивачем, виявлені у ході перевірки, зміст яких викладено у відповідному Акті перевірки. Зазначили, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку зі встановленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача, що полягали у декларуванні валових витрат та податкового кредиту, які не підтверджуються первинними документами. Наполягав на протизаконності діяльності ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Асіст", ПП "Астелікс-2007", ПП "Альпарі-Т", за операціями з якими були сформовані позивачем відповідні суми валових витрат та податкового кредиту, обґрунтовуючи це встановленими у ході інших перевірок фактами вчинення фіктивного підприємництва та підробки документів, повязаних із діяльністю вказаних контрагентів. Викладене обгрунтовував наявністю вироку у кримінальній справі, постановленого Октябрським районним судом м.Полтави стосовно осіб, винних у підробці документів бухгалтерського та податкового обліку вказаних вище контрагентів.

Суд, заслухавши сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Приватне підприємство "Смерека 2005" (ідентифікаційний код - 33255453) зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 04.04.2005 року.

Позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ з 07.04.2005 року за № 7041 та є платником податку на додану вартість з 13.04.2005 року.

В період з 19.08.2011 року по 22.08.2011 року Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Смерека 2005" по питанню взаємовідносин з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт ", ПП "Алерт плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг МТ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс-2007", ПП "Алькарас Плюс", за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року згідно постанови про призначення документальної перевірки від 26.04.2011 року заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко Ю.В.

Правомірність підстав та процедури проведення перевірки позивачем не оспорювалися.

За результатами перевірки податковий орган склав Акт, у якому дійшов висновку про порушення платником ПП "Смерека 2005" п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого було занижено податок на прибуток на загальну суму 14 234,4 грн., у тому числі за 2 квартал 2008 року на суму 3819,3 грн., 3 квартал 2008 року на суму 2368,1 грн., 4 квартал 2008 року на суму 3573 грн., 1 квартал 2009 року на суму 1083,33 грн., 2 квартал 2009 року на суму 2208,34 грн., 3 квартал 2009 року на суму 416,6 грн., 3 квартал 2010 року на суму 765,63 грн.; п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 13 225,82 грн., у тому числі: червень 2008 року - 3055,45 грн., липень 2008 року - 859,82 грн., серпень 2008 року - 790 грн., вересень 2008 року - 244,64 грн., жовтень 2008 року - 558,4 грн., листопад 2008 року - 2300 грн., березень 2009 року - 866,67 грн., квітень 2009 року - 616,67 грн., травень 2009 року - 1150 грн., липень 2009 року - 241,67 грн., серпень 2009 року - 280 грн., вересень 2009 року - 333,33 грн., жовтень 2009 року - 216,67 грн., листопад 2009 року - 258,33 грн., грудень 2009 року - 200 грн., червень 2010 року - 641,67 грн., вересень 2010 року - 612,5 грн. (а.с. 11-17).

На підставі вказаного Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 12.09.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0008772301/2909, яким ПП "Смерека 2005" визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 13018,86 грн., з яких 10 415,09 грн. - за основним платежем, 2 603,77 грн. - штрафні санкції; № 0008852301/2910, яким ПП "Смерека 2005" визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 11 638,19 грн., з яких 9310,55 грн. за основним платежем, 2 327 грн. штрафні санкції. (а.с. 18, 19).

Приймаючи рішення по даній справі, суд виходить з критеріїв правомірності рішень субєкта владних повноважень, що встановлені ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, оскаржувані рішення прийняті податковим органом з посиланням на встановлені Актом перевірки порушення платником п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного на час спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме:

організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, пов'язаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб;

придбання лотерей, участь в азартних іграх;

фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час спірних правовідносин), податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Нормою п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Висновок про порушення вказаних норм зроблений у ході позапланової виїзної перевірки на підставі аналізу фінансово-господарських операцій платника ПП "Смерека 2005" з ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Асіст", ПП "Астелікс-2007", ПП "Альпарі-Т", проведеного на підставі первинних документів.

Зокрема, податковим органом в Акті перевірки встановлено, що у період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року на умовах усної домовленості ПП "Асіст" та ТОВ "Інтермаксервіс" постачали ПП "Смерека 2005" пакувальну плівку та меблі, ПП "Астелікс 2007" постачало ПП "Смерека 2005" меблі та канцтовари, ПП "Альпарі-Т" постачало ПП "Смерека 2005" меблі. Транспортування товару здійснювалось транспортом постачальника. (а.с. 12-13).

В податковому обліку ПП "Смерека 2005" господарські операції з:

- ПП "Асіст" відображені: в складі валових витрат за 3 квартал 2008 року (декларація № 152228 від 03.11.2008 року) у сумі 5173,2 грн., за 4 квартал 2008 року (декларація № 211003 від 04.02.2001 року) у сумі 14 292 грн., за 2 квартал 2009 року (декларація № 100120 від 05.08.2009 року) у сумі 8833,35 грн.; в складі податкового кредиту за серпень 2008 року 790 грн., за вересень 2008 року 244,64 грн., за жовтень 2008 року 558,4 грн., за листопад 2008 року 2300 грн., за квітень 2009 року 616,67 грн., за квітень 2009 року - 1150 грн.;

- ТОВ "Інтермаксервіс" відображені: в складі валових витрат за 2 квартал 2008 року у сумі 15277,25 грн., за 3 квартал 2008 року у сумі 4299,12 грн., за 1 квартал 2009 року у сумі 4333,33 грн., за 3 квартал 2009 року у сумі 1666,67; в складі податкового кредиту за червень 2008 року 3055,45 грн., за липень 2008 року 859,82 грн., за березень 2009 року 866,67 грн., за липень 2009 року 241,67 грн., за серпень 2009 року 280 грн., за вересень 2009 року - 333,34 грн., за жовтень 2009 року 216,67 грн., за листопад 2009 року 258,33 грн.;

- ПП "Астелікс 2007" відображені: в складі валових витрат за 3 квартал 2010 року у сумі 3062,5 грн.; в складі податкового кредиту за червень 2010 року 641,67 грн., за вересень 2010 року 612,5 грн.;

- ПП "Альпарі-Т" відображені в складі податкового кредиту за грудень 2009 року 200 грн., до складу валових витрат по здійснених господарських операціях не були віднесені.

Правомірність включення вказаних сум до складу валових витрат та податкового кредиту податковий орган заперечив, посилаючись на те, що первинні бухгалтерські документи, на підставі яких було сформовано відповідні показники, є підробленими, не відповідають дійсності та складені з метою прикриття незаконної діяльності зазначених контрагентів.

Тому надані платником первинні фінансово-господарські документи та документи бухгалтерського обліку не є такими, що належним чином підтверджують суми задекларованих валових витрат та податкового кредиту.

Також податковий орган вказував на здійснення контрагентами позивача діяльності, спрямованої на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, враховуючи відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Податковий орган такі твердження на час проведення перевірки обґрунтовував змістом постанови про порушення кримінальної справи № 2011531008011, винесеної заступником начальника ВРКС СВ ПМ ДПА в Полтавській області, в якій встановлено, що протягом 2008-2010 років ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленими особами створила та придбала ряд підприємств на території України, а саме: ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт ", ПП "Алерт плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг МТ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс-2007", ПП "Алькарас Плюс", з метою прикриття незаконної діяльності зареєструвавши та перереєструвавши їх за винагороду на підставних осіб, які взагалі не мали та не мають ніякого відношення до діяльності підприємств. Після чого вказані підприємства надавали послуги по транзиту та конвертації безготівкових коштів в готівку за грошову винагороду, для різних суб'єктів підприємницької діяльності на території України.

Суд критично ставиться до таких тверджень та має зауважити, що докази, зібрані органом досудового слідства за правилами, встановленими Кримінально-процесуальним кодексом України, можуть бути використані тільки під час розслідування кримінальної справи.

Однак при цьому суд не знаходить доведеним твердження позивача про реальність та дійсність господарських операцій, щодо яких вчинено донарахування грошових зобов"язань спірними рішеннями.

На підтвердження виконання вказаних господарських операцій позивачем надано копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур та рахунків. (а.с. 22-73).

Доказів щодо транспортування товарів, їх оприбуткування, внутрішнього переміщення, оприбуткування позивачем надано не було.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, суд, приймаючи рішення, змушений констатувати те, що позивачем наданими документами не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Зокрема, подані позивачем як докази своїх позовних вимог первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій контрагентами, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до валових витрат та податкового кредиту.

Позивачем не доведено факту змін у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства та контрагента, внаслідок проведення оподатковуваних операцій, не доведено належним чином використання придбаних у контрагентів товарів у власній господарській діяльності.

Окрім цього, суд приймає до уваги вирок Октябрського районного суду м. Полтави у кримінальній справі № 1-564/10 від 28.07.2010 року, яким визнано ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч.2 ст. 200, ч. 2,3 ст. 358 КК України. Згідно даного вироку, вказані особи вчинили підробку документів , поєднану із незаконним використанням печаток та штампів, за період з травня 2008 року по квітень 2010 року, щодо документів первинного бухгалтерського та податкового обліку підприємств, які в даному разі є контрагентами ПП "Смерека 2005".

З урахуванням сукупності наведених обставин, суд не може вважати доведеним факт реального виконання господарських операцій, за рахунок яких сформовано спірний податковий кредит та валові витрати.

Відтак, суд погоджується з висновком податкового органу про непідтвердженість валових витрат та податкового кредиту належними первинними документами.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд знаходить вимоги позивача недоведеними.

З огляду на вищевикладене, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 березня 2012 року.

СуддяІ.С. Шевяков