Постанова № 22131684, 25.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/9111/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Кичинській Т.А.

за участю:

представника позивача Дідоренко В.І.

представника відповідачаГодьо Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Днепрострой»до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000642342 від 11.07.2011 року про сплату 661650 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 132302 грн., виданого на підставі Акту від 22.06.2011 року № 384-23/2-33019123, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2011 року ТОВ «Донбасс-Днепрострой» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000642342 від 11.07.2011 року про сплату 661650 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 132302 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.06.2011 року Західно-Донбаською ОДПІ в Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Донбасс -Днепрострой» з питань визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських відносин з платником податків ТОВ «Аксіома» за період з 01.06.2010року по 31.03.2011 року за результатами якої було складено Акт №384/23/2-33019123 від 22.06.2011 року, який надійшов на адресу позивача 24.06.2011 р., згідно з яким було складено податкове повідомлення-рішення №0000642342 від 11.07.2011 року про донарахування сум з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 661650 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 132302 грн. Згідно з актом, перевіркою було встановлено, що ТОВ «Донбасс-Днепрострой» порушило п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами і доповненнями, п. 198.3,198.6 статті 198 Податкового кодексу України і віднесло до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами), а саме: підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми по податковим накладним, які виписані ТОВ «Аксіома» на загальну суму 3969894,88 грн., в тому числі ПДВ 661649,14 грн. Таким чином, платником податків завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 661 649,14 грн., в т.ч. за грудень 2010 р. в сумі 529 204,64 грн., за січень 2011 р. в сумі 132 444,5 грн. З вказаним податковим повідомленням-рішення позивач не погоджується та просить його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач - Західно - Донбаська ОДПІ в Дніпропетровській області в судовому засіданні проти заявленого позову заперечував, надав до суду письмові заперечення, які приєднані до матеріалів справи, просив у задоволенні позову відмовити виходячи з наступного. ТОВ «Донбасс-Днепрострой» здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ст.203 ЦК України, їх зміст суперечить моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ст.203 ЦК України. Відповідно до ст.203,ч. 1 ч.І ст.207, п.1.2 ст.215,ст.228 ЦК України зазначені правочини є нікчемними в силу припису закону. Крім того, в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами і доповненнями, п. 198.3,198.6 статті 198 Податкового кодексу України, підприємство віднесло до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами), а саме: підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми по податковим накладним, які виписані ТОВ «Аксіома» на загальну суму 3969894,8 грн., в тому числі ПДВ 661649,14 грн. Таким чином, платником податків завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 661 649,14 грн., в т.ч. за грудень 2010 р. в сумі 529 204,64 грн., за січень 2011 р. в сумі 132 444,5 грн.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

15.06.11 р. Західно-Донбаською ОДПІ в Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Донбасс-Днепрострой» з питань визначення податкових зобовязань та податкового кредиту під час здійснення фінансово-господарських відносин з платником податків ТОВ «Аксіома» (код за ЄДРПОУ 20251135) за період з 01.06.2010 р. по 31.03.2011 р. Перевірка проведена на підставі п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України, наказу Західно-Донбаської ОДПІ про проведення позапланової невиїзної перевірки від 15.06.2011 р. № 915, повідомлення № 47 від 15.06.2011 р. та в звязку з надходженням відомостей від ДПІ у м. Дніпродзержинську щодо перевірки ТОВ «Аксіома» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.06.2010 р. по 31.03.2011 р. Результати перевірки оформлені Актом від 22.06.11р. № 384/- 23/2 33019123 ( а.с.9-25).

З вказаним Актом перевірки позивач не погодився, надавши 29.06.2010 року заперечення до Західно-Донбаської ОДПІ у Дніпропетровській області з проханням скасувати Акт документальної позапланової невиїзної перевірки ЗД ОДПІ №384/23/2-33019123 від 22.06.2011 р. в повному обсязі.

Відповідач у задоволенні заперечення відмовив і направив на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0000642342 від 11 липня 2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 793952 грн. з урахуванням штрафних санкцій, яке було отримано ТОВ «Донбасс-Днепрострой» 14.07.2011 р. (а.с.29).

Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті від 22.06.11р. № 384/- 23/2 33019123 висновки податкового органу про те, що ТОВ «Донбасс-Днепрострой» здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ст.203 ЦК України, їх зміст суперечить моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ст.203 ЦК України. Відповідно до ст.203,ч. 1 ч.І ст.207, п.1.2 ст.215,ст.228 ЦК України зазначені правочини є нікчемними в силу припису закону і що, в порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами і доповненнями, п. 198.3,198.6 статті 198 Податкового кодексу України, віднесло до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами), а саме: підприємством неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми по податковим накладним, які виписані ТОВ «Аксіома» на загальну суму 3969894,8 грн., в тому числі ПДВ 661649,14 грн. Таким чином, платником податків завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 661 649,14 грн., в т.ч. за грудень 2010 р. в сумі 529 204,64 грн., за січень 2011 р. в сумі 132 444,5 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Згідно умов Договору постачання від 02.12.2010 р. № 2/12 з ТОВ «Аксіома» (надалі Постачальник) зобовязується згідно із заявками ТОВ «Донбасс-Днепрострой» (далі Покупець) поставити, а покупець прийняти та оплатити товар згідно з даним договором. Асортимент, кількість та ціна товару узгоджується сторонами та відображається в товарних накладних. Товарні накладні є невідємною частиною даного Договору та замінюють специфікацію та протокол узгодження цін. Поставка товару здійснюється на основі замовлень покупця, в яких вказується найменування товару, асортимент, кількість товару. Поставка товару здійснюється партіями в кількості та по ціні, узгодженою сторонами та відображених в товарних накладних. Товар поставляється зі складу Постачальника. Розрахунки за поставлений товар здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Загальна сума Договору є загальна сума товару, поставленого в період дії Договору, згідно з товарними накладними. Договір набуває сили з моменту підписання і діє до 01.04.2011 р., або до належного виконання сторонами своїх зобовязань (а.с.70-72).

Як свідчать матеріали справи, отримання позивачем товару за договору від ТОВ «Аксіома» підтверджується накладними виписаними контрагентом (а.с.59-62), видатковими накладними, виписаними постачальником одержувачу ТОВ «Донбасс-Днепрострой», які відповідають вимогам до оформлення первинних документів, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (а.с.57-58). Розрахунки за поставлений товар на момент перевірки був здійснений частково, що підтверджується платіжними дорученням та визнавалось відповідачем в ході перевірки (а.с.23) На момент розгляду справи заборгованість перед ТОВ «Аксіома» повністю погашена (а.с.63-69, 203-213).

Судом також встановлено, що продавцем на суму поставлених на виконання договору від 02.12.2010 р. № 2/12 товарів на адресу позивача, виписані податкові накладні (а.с. 51-56). Отримані податкові накладні внесені позивачем до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за перевіряє мий період ( а.с. 38-44). Податкові зобовязання позивача відображені ним у податковій звітності, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Декларацій з податку на додану вартість за грудень 2010 р. та січень 2011 р. (а.с.30-36, 45-50).

Положеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97 - ВР (чинного на час існування зазначених правовідносин), п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, визначені вимоги до заповнення податкової накладної, яка є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Дослідженням наявних в матеріалах справи податкових накладених судом встановлена їх відповідність наведеним вимогам заповнення. В ході проведення перевірки посадовим особам МДПІ зазначені податкові накладні були надані, дослідженні та відображені в акті перевірки.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Положеннями пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.2 ст. 198 Податкового кодесу України визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту. За правилами, визначеними пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Здійснивши аналіз зазначених положень закону, а також наведених фактів господарських операцій між позивачем та ТОВ «Аксіома», суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операціями за договором від 02.12.2010 р. № 2/12 , а відтак включення позивачем зазначених податкових накладених, в тому числі податкових накладних за грудень 2010 р., січень 2011 р. на суму податку на додану вартість у розмірі 661 646,14 грн. до складу податкового кредиту до Декларації з ПДВ за грудень 2010 року у сумі 529 204,64 грн. та за січень 2011 р. в сумі 132 444, 50 грн. є правомірним (а.с. 30-36, 45-50).

Щодо висновку в акті перевірки позивача про порушення ним ч.1,5 ст. 203, ч. 1,2 ст.215, ст.228 ЦК України, суд зазначає наступне. Відповідно до ст.215 ЦК України нікчемним правочином визнається правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, згідно зі ст.228 ЦК України (в редакції чинній з 01.01.2011 р.) правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

Фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «Аксіома», на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, ОДПІ не наводиться. Рішення суду про визнання зазначеного правочину недійсним через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано.

Слід також зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону Украни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до ЄДРПОУ, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Свідотство платника податку на додану вартість ТОВ «АКСІОМА» не було визнане недійсним з моменту його реєстрації. ТОВ «Аксіома»» на момент складання податкових накладних, а саме в грудні 2010 та січні 2011 p.p., було зареєстроване як платник податку на додану вартість, а отже, мало право на виписування податкових накладних як того вимагає п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме право на нарахування податку та складання податкових накладних яке надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Саме згідно з належним чином оформлених податкових накладних виданих ТОВ «АКСІОМА» позивачем і було нараховано податковий кредит в сумі 661649,14 грн.

Суд також відмічає, що відповідно до розяснень Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10, у разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних».

Крім того не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку за ланцюгом постачання товарів (послуг). Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податкових орган доведе, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

Відповідач під час судового розгляду справи не довів такі обставини, а тому суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу, викладених в Акті перевірки, та як наслідок про неправомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер субєктивних припущень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення. Зі змісту даної норми вбачається, що встановлені способи захисту порушеного права носять обмежений характер. Враховуючи, що предметом оскарження у даному спорі є індивідуальний акт, наслідком задоволення позовних вимог за правилами КАС України може бути визнання такого акту протиправним і його скасування.

Беручи до уваги наведене, оскаржувані Позивачем податкове повідомлення-рішення від 26.04.11 №0000632320 з податку на прибуток у розмірі 281690 грн. та податкового повідомлення-рішення від 26.04.11 №0000662320 з податку на додану вартість у розмірі 225351 грн.25 коп. підлягають визнанню противоправними та скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбасс-Днепрострой» до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000642342 від 11.07.2011 року про сплату 661650 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 132302 грн. виданого на підставі Акту від 22.06.2011 року № 384-23/2-33019123 задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000642342 від 11.07.2011 року про сплату 661650 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій в сумі 132302 грн. виданого на підставі Акту від 22.06.2011 року № 384-23/2-33019123;

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І.В. Тулянцева