Постанова № 22131667, 25.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/6902/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Кичинській Т.А.

за участю:

представника позивача Ковтун О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН-САН» до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.03.2011 року № 0000292320/0, яким визначено суми податкових зобовязань за основним платежем по податку на додану вартість на суму 783013, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 195753, 00 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 000282320/0 від 02.03.2011 року, яким визначено суми податкових зобовязань за основним платежем по податку на прибуток на суму 978767,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 244692,00 грн.; стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «ТИТАН-САН»судових витрат у розмірі 3 грн. 40 коп., -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2011 року ТОВ «ТИТАН-САН» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.03.2011 року № 0000292320/0, № 000282320/0 від 02.03.2011 року та стягнення судових витрат.

В обґрунтування позову зазначено, що Новомосковською об'єднаною ДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН - САН» (далі - ТОВ «ТИТАН - САН» - Позивач) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складений Акт від 17.02.2011р. № 42/233/34884067. В ході проведення перевірки встановлено порушення ТОВ «ТИТАН-САН» наступних норм чинного законодавства України:

-ч. 5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТИТАН - САН» з контрагентом постачальником ПП «Сталь-Маш» за серпень 2010 рок;

-пункту 1.4 статті 1, підпунктів 3,1.1 і 3.2.4 пунктів 3.1 і 3.2 відповідно статті З, підпунктів 7.2.1 і 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1 і 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168, в результаті чого перевіреним підприємством занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 783 013 грн., у тому числі за серпень 2010 року у сумі 230 663 грн., вересень 2010 року у сумі 138 735 грн. та жовтень 2010 року у сумі 413 615 грн.;

-пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 і підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону №334, в результаті чого перевіреним підприємством занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 978 767 грн., у тому числі за III квартал 2010 року у сумі 288 329 грн., IV квартал 2010 року у сумі 690 438 грн.

За результатами розгляду перевірки, Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією податковими повідомленнями - рішеннями від 02.03.2011р.:

-№ 0000292320/0, визначено суми податкових зобов'язань: за основним платежем по податку на додану вартість на суму 783 013,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 195 753,00грн.;

-№0000282320/0, визначено суми податкових зобов'язань: за основним платежем по податку прибуток на суму 978 767,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 244 692,00грн. Позивач вважає винесені за результатами зазначеного акту перевірки податкові повідомлення-рішення противоправними та таким, що підлягають скасуванню. В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач Новомосковська обєднана державна податкова інспекція проти задоволення позову заперечував, подав до суду письмові заперечення які приєднані до матеріалів справи. Суду пояснив, що при перевірці позивача ОДПІ дійшов до висновку, що правочин, укладений 01.07.2010 року між позивачем та ПП «Сталь-Маш» № 466 про поставку товару не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним, бо не створює юридичних наслідків. ТОВ «ТИТАН - САН» було сформовано податковий кредит та валові витрати по взаємовідносинам з ПП «Сталь-Маш», яке в свою чергу мало взаємовідносини з ТОВ «Е-Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дисплей». На підставі отриманих від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська інформації та матеріалів встановлених нікчемних правочинів по взаємовідносинам ПП «Сталь-Маш» з ТОВ «Е-Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дисплей», Новомостковська ОДПІ Дніпропетровської області робить висновок, що ТОВ «ТИТАН - САН» порушив ч.5 ст.203, ч.1,2 ст. 215, 216 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснення по ланцюгу з ТОВ «Е-Восток Україна», ТОВ «Елфра Дисплей»та ПП «Сталь-Маш», за серпень 2010 р., внаслідок чого занизив суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету та порушив п.п. 7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». ТОВ «ТИТАН - САН» також занизило податок на прибуток, що також підлягає сплаті до бюджету та порушив пункт 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 і підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 №334/94-ВР, в результаті чого перевіреним підприємством занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 978 767 грн., у тому числі за III квартал 2010 року у сумі 288 329 грн., IV квартал 2010 року у сумі 690 438 грн. З огляду на викладене, ОДПІ зроблено обгрунтований та правомірний висновок про завищення валових витрат та податкового кредиту. В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

З 02.02.11 р. по 10.02.11 р. Новомосковською ОДПІ Дніпропетровської області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТИТАН - САН» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на прибуток за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. та податку на додану вартість за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. по взаємовідносинам з ПП «Сталь-Маш» (код за ЄДРПОУ 35681524). Перевірка проведена на підставі постанови старшого слідчого по ОВД НМ ГНА в Дніпропетровській області Зубко Н.Н. від 25.01.2011 р. по кримінальній справі №99106210 про призначення позапланової перевірки ТОВ «ТИТАН - САН», а також направлень від 02.02.11 № 41 та від 09.02.11 № 56 та наказів на проведення позапланової перевірки від 02.02.11 № 78 та від 08.02.11 № 109. Результати перевірки оформлені Актом від 17.02.11 № 42/233/34884067 ( т.1 а.с.19-77, 228-233).

З посиланням на зазначений акт ОДПІ були винесені податкове повідомлення-рішення № 0000292320/0 від 02.03.2011 р., яким визначено суми податкових зобов'язань: з податку на додану вартість за основним платежем на суму 783 013,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 195 753,00грн.; №0000282320/0 від 02.02.2011 р., яким визначено суми податкових зобов'язань з податку прибуток за основним платежем на суму 978 767,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 244 692,00грн. (т.1 а.с. 80-81).

Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті від 17.02.11 № 42/233/34884067 висновки податкового органу про недодержання в момент вчинення у серпні 2010р. правочину між позивачем та його контрагентом ПП «Сталь-Маш» вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Зазначене, в свою чергу, стало підставою для висновку про порушення позивачем п.5.1., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету, а також порушення п.1.4 ст. 1, п.п.3.1.1 і 3.2.4 п.3.1 і 3.2 ст.3, п.п. 7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення податкового кредиту, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету.

Перевіряючи юридичну та фактичну обгрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Між позивачем та його контрагентом ПП «Сталь-Маш» був укладений договір поставки товару від 01.07.10 р. № 466 (т.1 а.с.83-86), на виконання якого позивачем від ПП «Сталь-Маш» на протязі липня - серпня 2010р. був одержаний товар на загальну суму 4 698 078,91грн. в т.ч. ПДВ 783 013,14 грн.

В матеріалах справи наявні товарно-транспортні накладні, які підтверджують транспортування товару за договором від ПП «Сталь-Маш» на адресу позивача (т.2 а.с.69-84). Суд відмічає, що зазначені товарно-транспортні накладні були досліджені посадовими особами податкового органу під час перевірки та відображені в акті перевірки, факт поставки товару за договором № 466 в акті не заперечується (т. 1 а.с.37). Факт отримання товарів за договором від 01.07.10 № 466 підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковими накладними, виписаними постачальником ПП «Сталь-Маш» одержувачу ТОВ «ТИТАН - САН», які відповідають вимогам до оформлення первинних документів, визначеним Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (т.1 а.с.90-106. Розрахунки за поставлений товар здійснені позивачем на повну суму через розрахунковий рахунок, що підтверджується банківськими виписками та визнавалось відповідачем в ході перевірки (т.1 а.с. 120-150). Відповідні підтверджуючі документи також були дослідженні податковим органом під час перевірки та факт оплати товару відображений в акті (т.1 а.с. 24).

Судом також встановлено, що продавцем на суму поставлених на виконання договору від 01.07.10 № 466 товарів на адресу позивача, в тому числі, тих, які були поставлені в липні - серпні 2010р., виписані податкові накладні (т.1 а.с. 106-119). Отримані податкові накладні внесені позивачем до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних за перевіряє мий період (т. 1 а.с. 156-186).

Положеннями пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97 - ВР (чинного на час існування зазначених правовідносин), визначені вимоги до заповнення податкової накладної, яка є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Дослідженням наявних в матеріалах справи податкових накладених судом встановлена їх відповідність наведеним вимогам заповнення. В ході проведення перевірки посадовим особам МДПІ зазначені податкові накладні були надані, дослідженні та відображені в акті перевірки.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Положеннями пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 визначено, що податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту. За правилами, визначеними пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Здійснивши аналіз зазначених положень закону, а також наведених фактів господарських операцій між позивачем та ПП «Сталь-Маш», суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за операціями за договором від 01.07.10 № 466, а відтак включення позивачем зазначених податкових накладених, в тому числі податкових накладних за липень - серпень 2010 р. на суму податку на додану вартість у розмірі 783 013 грн. до складу податкового кредиту до Декларації з ПДВ за липень,серпень, вересень, жовтень 2010 року є правомірним (т.2 а.с.43-56).

Положення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94 ВР, визначаються валові витрати виробництва та обігу як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальні формах здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Законодавець визначає, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 ст.5 (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Згідно з пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Таким чином, як вбачається з наведених норм Закону та вказаних вище первинних документів, витрати позивача на оплату товарів, придбаних у ПП «Сталь-Маш», за договором від 01.07.10 № 466, а саме ті, які поставлені за видатковими накладними у липні - серпні 2010р., правомірно віднесені позивачем до складу його валових витрат у розмірі 3 915 066 грн. згідно з вимогами п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2. ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Суд також відмічає, що згідно з п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Як свідчать матеріали перевірки, прибуток, що підлягає оподаткуванню, відображений позивачем в декларації за 3-4 квартали 2010 року, у загальній сумі 3 915 066 грн., у тому числі за 3-й квартал 2010 р. у сумі 1 153 316 грн., за 4-й квартал 2010 р. у сумі 2 761 750 грн. та задекларовано податок на прибуток у сумі 79 436 грн. (т. 1 а.с. 72 - 73). Наведені обставини свідчать про здійснення позивачем дійсної господарської діяльності, тобто такої діяльності, яка направлена на отримання доходу, є регулярною та суттєвою. Щодо порушення ТОВ «ТИТАН - САН» п.1.4. ст. 1, п.п. 3.1.1. .1.3.1.. п.п. 3.2.4 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1.4. ст. 1 Закону України «Про ПДВ» поставка товарів - будь-які міграції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на які товари за компенсацію незалежно від строків її надання.

Згідно до п.п. 3.1.1. п.3.1. ст. З Закону України «Про ПДВ» об'єктом оподаткування і операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Судом встановлено, що основним видом діяльності ТОВ «ТИТАН - САН» є оптова торгівля, у тому числі санітарно-технічним обладнанням. На момент здійснення поставки товару позивач використовував у своїй діяльності власні та орендовані складські приміщення (т. 1 а.с. 22, т. 2 а.с.57-59, 62-66). На ТОВ «ТИТАН САН» працювало 13 працівників: директор, заступник директора, головний бухгалтер, начальник відділу оптової торгівлі, бухгалтер, завідуючий складом, комірник, 3 вантажника, 3 менеджера оптової торгівлі, прибиральник, тобто підприємство мало всі необхідні умови для провадження основного виду діяльності (т.2 а.с.41-42).

Вищий адміністративний суд України в своєму Інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 також зазначає: «У разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних».

Крім того не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку за ланцюгом постачання товарів (послуг). Також не є підставою для визнання неправомірними операцій платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента. Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податкових орган доведе, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти.

Відповідач під час судового розгляду справи не довів такі обставини, а тому суд доходить висновку про необґрунтованість висновків податкового органу, викладених в Акті перевірки, та як наслідок про неправомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Щодо взаємовідносин контрагента позивача ПП «Сталь-Маш», з ТОВ «Е-Восток Україна» та ТОВ «Елфра Дисплей», які визнані актом ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 25.01.2011 р. № 61/23-3/35681524 (т.1 а.с.235-256) такими, що не направлені на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, суд відмічає, що в акті перевірки також зазначено, що постачальниками товарів ПП «Сталь-Маш», у серпні 2010р. було і ряд інших підприємств окрім зазначених двох, реальність поставки товарів якими під час перевірки не перевірялась.

Щодо висновку в акті перевірки позивача про порушення ним ч.1,5 ст. 203, ч. 1,2 ст.215, ст.228 ЦК України, суд зазначає наступне. Відповідно до ст.215 ЦК України нікчемним правочином визнається правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, згідно зі ст.228 ЦК України (в редакції чинній з 01.01.2011 р.) правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

Фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентом ПП «Сталь-Маш», на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, ОДПІ не наводиться. Рішення суду про визнання зазначеного правочину недійсним через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано.

За викладених обставин висновки акту перевірки щодо порушення позивачем положень ЦК України також не доведені суду.

З огляду на наведене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними та достовірними доказами і носять характер субєктивних припущень.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН - САН» про скасування спірних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН-САН» до Новомосковської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської обєнаної податкової інспекції в Дніпропетровській області від 02.03.2011 року № 0000292320/0, яким визначено суми податкових зобовязань за основним платежем по податку на додану вартість на суму 783013, 00 (сімсот вісімдесят три тисячі тринадцять грн. 00 коп. ) грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 195753, 00 (сто девяносто пять тисяч сімсот пятьдесят три гр. 00 коп.) грн.;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської обєнаної податкової інспекції в Дніпропетровській області від 02.03.2011 року № 000282320/0, яким визначено суми податкових зобовязань за основним платежем по податку на прибуток на суму 978767,00 (девятьсот сімдесят вісім тияч сімсот шістдесят сім грн.. 00 коп.) грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 244692,00 (двісті сорок чотири тисячі шістсот девяносто дві грн. 00 коп.) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН-САН» (Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Знаменівка, вул. Жукова, буд. 1-а, р/р 2600401302440 в Банку АО «БМ Банк» м. Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 34884067, МФО 380913) витрати по оплаті судового збору в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

І.В. Тулянцева