Постанова № 22131529, 15.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

15 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/137/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Поліщук Ірини Миколаївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука Михайла Володимировича

позивача: Мазур О.Ю.

відповідача: Спесивцева В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ТОВ "Картошка"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від

ВСТАНОВИВ :

11 січня 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Картошка» (далі - ТОВ «Картошка») з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі ДПІ у м. Вінниці) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення від 06.12.2011 р. №0004012330.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 06.12.2011 року ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №0004012330 про збільшення ТОВ «Картошка» суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість за основним платежем 55680 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13920 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення Позивач вважає таким, що суперечать чинному законодавству, є протиправним, не ґрунтується на жодних законних підставах та винесене з порушенням вимог законодавства та просить визнати його протиправним і скасувати.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримала повністю та, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та пояснення, надані у судових засіданнях, просила позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник Відповідача позов не визнав з підстав викладених у своїх письмових запереченнях (т. 1 а.с. 37-38), в яких вказав, що ДПІ у м. Вінниці, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення, діяла згідно із нормами чинного законодавства на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволені, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях.

В судовому засіданні 14.03.2012р. було допитано в якості свідка головного бухгалтера ТОВ «Картошка» - ОСОБА_3, який повідомив, що під час перевірки перевіряючому надавались договір поставки, укладений між ТОВ «Агрохімпостач 2003» та ТОВ «Картошка», видаткові та податкові накладні, що свідчать про отримання продуктів харчування ТОВ «Картошка» від ТОВ «Агрохімпостач 2003», та банківські виписки, що свідчать про оплату даних товарів. Податковий кредит ТОВ «Картошка» формувався з моменту отримання податкових накладних.

Заслухавши пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача, показання свідка, оцінивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В період з 09.11.2011 р. по 15.11.2011 р. головним державним податковим ревізором-інспектор відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці Гаврилишиним І.А. проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Картошка» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Агрохімпостач 2003» за серпень 2011 р., за наслідками якої складено акт №4484/2330/32648023 від 18.11.2011 року (т. 1 а.с. 9-14).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Картошка» ст.ст. 202, 203, 228 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочину, який не спрямований на реальне настання наслідків, обумовлених ним. До таких висновків Відповідач прийшов з огляду на те, що під час перевірки ТОВ «Картошка» не надавались документи що підтверджують факт транспортування товарів (продуктів харчування) від Продавця (ТОВ «Агрохімпостач 2003») до Покупця (ТОВ «Картошка») (товарно-транспорті накладні, подорожні листи, акти наданих послуг тощо). Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такий правочин носить фіктивний характер та порушує п. 44.1 ст. 44, ст.ст. 185, 187, 188, 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ "Картошка» занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за серпень 2011 року на суму 55680,48 гривень та завищено податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 55680,48 грн.

На підставі вищезазначеного акту, ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення - рішення №0004012330 від 06.12.2011 року (т. 1 а.с. 7), яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість за основним платежем 55680 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 13920 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням, Позивач, в порядку адміністративного оскарження, звернувся зі скаргою від 14.12.2011 р. № 3/2 (т. 1 а.с. 19-20) на зазначене податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області.

Згідно Рішення від 21.12.2011р. №26418/10/25-009 (т. 1 а.с. 21-22) про результати розгляду первинної скарги Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області, скарга Позивача була залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці №0004012330 від 06.12.2011р. - без змін.

Визначаючись щодо заявленого позову суд виходив з наступного.

Надаючи правову оцінку діям та рішенню Відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі - ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як визначено п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як встановлено судом під час судового розгляду даної справи, 01 квітня 2011 року між ТОВ “Агрохімпостач -2003” та ТОВ “Картошка” укладено договір поставки № 01/04-11 (т. 1 а.с. 48-50).

У відповідності до зазначеного Договору Постачальник зобовязується продати, а Покупець купити продукти харчування в асортименті, за цінами та у кількості відповідно до накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору. Доставка продуктів харчування здійснюється в погоджений Сторонами строк, транспортом, який відповідає вимогам, за адресою вказаною у відповідній видатковій накладній. Вартість доставки продуктів харчування Постачальником, входить до ціни продуктів харчування.

Відповідно до видаткових накладних від 22.08.2011 р. № АГ-0000278 (т. 1 а.с. 51), від 19.08.2011 р. № АГ-0000274 (т. 1 а.с. 53), від 26.08.2011 р. № АГ-0000293 (т. 1 а.с. 55), від 15.08.2011 р. № АГ-0000265 (т. 1 а.с. 57), від 29.08.2011 р. № АГ-0000303 (т. 1 а.с. 59), від 12.08.2011 р. № АГ-0000263 (т. 1 а.с. 62), від 08.08.2011 р. № АГ-0000261 (т. 1 а.с. 62), від 05.08.2011 р. № АГ-0000259 (т. 1 а.с. 66), від 01.08.2011 р. № АГ-0000250 (т. 1 а.с. 68), від 01.08.2011 р. № АГ-0000249 (т. 1 а.с. 70), ТОВ “Агрохімпостач -2003” було передано, а ТОВ “Картошка” прийнято продукти харчування на загальну суму 334082,88 грн.

Також, ТОВ “Агрохімпостач-2003” було виписано ТОВ “Картошка” податкові накладні від 22.08.2011 року №62 (т. 1 а.с. 52), від 19.08.2011 року №53 (т. 1 а.с. 54), від 26.08.2011 року №87 (т. 1 а.с. 56), від 15.08.2011 року №38 (т. 1 а.с. 58), від 29.08.2011 року №106 (т. 1 а.с. 60), від 12.08.2011 року №33 (т. 1 а.с. 63), від 08.08.2011 року №20 (т. 1 а.с. 65), від 05.08.2011 року №16 (т. 1 а.с. 67), від 01.08.2011 року №4 (т. 1 а.с. 69), від 01.08.2011 року №3 (т. 1 а.с. 72) на загальну суму 334082,88 грн. (в тому числі ПДВ 55680,48 грн.).

Крім того, реальне настання правових наслідків за укладеним договором, підтверджується також накладними на внутрішнє переміщення товарів (т. 1 а.с. 172-216), які свідчать, що продукти харчування, отримані від ТОВ “Агрохімпостач-2003”, передавались з основного складу Позивача його господарським одиницям.

Крім того, як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків з ТОВ "Агрохімпостач-2003" та не було спростовано Відповідачем, Позивач здійснив повний розрахунок із зазначеним контрагентом за поставлені продукти 15.11.11р., тобто на момент проведення перевірки.

Що стосується посилань представника Відповідача на те, що відсутність документів, що підтверджують факт транспортування товару, свідчить про відсутність правочинів, то в даному випадку варто зазначити наступне.

Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З аналізу норм даного пункту слідує, що на виникнення права платника податку на віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту взагалі не впливає наявність або відсутність в контрагента товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, актів наданих послуг.

Крім того, як видно з самого договору поставки № 01/04-11 від 01.04.2011р., доставка продуктів харчування здійснюється Постачальником, тобто ТОВ “Агрохімпостач-2003”, а тому Позивач, на думку суду, не повинен нести відповідальності в зв'язку з невиконанням його контрагентом вимог законодавства щодо виписки відповідних документів, які б свідчили про транспортування продуктів.

Щодо наявності, на думку Відповідача, ознак нікчемності у зазначеному вище правочині, слід зазначити наступне.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, визначені ст.203 Цивільного кодексу України. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Представниками Відповідача під час судового розгляду не надано жодного доказу, який би підтверджував ознаки нікчемності правочину, укладеного між ТОВ “Агрохімпостач-2003” та ТОВ «Картошка».

Окремо необхідно зазначити, що судом у представника Відповідача витребовувались інформація про взяття зобов'язань ТОВ "Агрохімпостач - 2003" з ПДВ за серпень 2011 року на суму, віднесену Позивачем до податкового кредиту за аналогічний період та який, на думку Відповідача, підлягає сплаті до бюджету. В судовому засіданні 15 березня 2012 року представник Відповідача повідомив суд в усній формі, що "податкова яма" відсутня та контрагентом взято зобов'язання на зазначену вище суму.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Позивач співпрацює з ТОВ "Агрохімпостач - 2003" з 01 квітня 2011 року. Судом витребувано та досліджено податкові декларації з податку на додану вартість за період з квітня по серпень 2011 року. Відповідно до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту за вказаний період в розрізі контрагентів (т.1 а.с. 79, 117, 170; т. 2 а.с. 9), Позивач щомісячно включав до податкового кредиту суми податку на додану вартість від постачання за зазначені періоди. Однак, сумніви щодо реальності господарських операцій Позивача з даним контрагентом у Відповідача виникли виключно за серпень 2011 року, тоді як товарність операцій за період з квітня по липень 2011 року при виконанні умов одного і того ж договору Відповідачем під сумнів не ставиться.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0004012330 від 06.12.2011 року.

При ухваленні рішення в даній адміністративній справі суд також керувався наступним.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи, встановлених судом, вбачається, що Відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходив із того, що відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені судом обставини, оскаржуване рішення не відповідають вище переліченим вимогам.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Оскільки, платіжним дорученням №14 від 06.01.2012р. (т. 1 а.с. 2) підтверджено сплату Позивачем судового збору у розмірі 32,19 грн., то дана сума має бути стягнута з Державного бюджету України на користь ТОВ “Картошка” шляхом її безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Державної податкової інспекції у м. Вінниці.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції м. Вінниці від 16 грудня 2011 року № 0004012330.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Картошка" (21021, м. Вінниця, пр-т Юності, 18) судовий збір в розмірі 32 грн. 19 коп. (тридцять дві гривні дев`ятнадцять копійок) шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби із рахунку Державної податкової інспекції у м. Вінниці (21027, м. Вінниця, вул. 30-річчя Перемоги, 21).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна