Ухвала суду № 22130730, 17.10.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11580/10/4/0170

17.10.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄланської О.Е.,

суддів Горошко Н.П. , Санакоєвої М.А. секретар судового засіданняПлисенко Ф.Ю.

за участю сторін:

представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Еліта" у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив;

представник відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 14.09.10 року у справі №2а-11580/10/4/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Еліта" (пр. Перемоги, 82 кімн.17 б, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим. 95022)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 14.09.2010 року у справі № 2а-11580/10/4/0170 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Еліта" до Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0005371701/0 від 02.08.2010 року про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Крим-Еліта" (ідентифікаційний код 36275638) суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27225,00 грн., у тому числі за основним платежем - 9075,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18150,00 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, представник відповідача подав на адресу суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.09.2010 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог, відмовити.

У судове засідання 17.10.2011 року сторони не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Еліта", зареєстровано 19.12.2008 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим у якості юридичною особою про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 146770 (ідентифікаційний код 36275638).

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами органів державної податкової служби України проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 23.12.2008 року по 31.03.2010 року, за наслідками перевірки складено акт від 20.07.2010 року №9883/23-7/36275638.

За висновками акту перевірки встановлено, порушення позивачем п. 1.2, п. 1.15 ст. 1, ст. 12 Закону №889, в результаті чого донараховане податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 9075,00 грн.

На підставі даного акту, відповідно до пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 02.08.2010 року №0005371701/0 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27225,00 грн., у тому числі за основним платежем - 9075,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18150,00 грн.

За даними акту перевірки, засновником ОСОБА_2 статутний капітал підприємства сформований основними засобами у розмірі 60500,00 грн. (акт приймання-передачі згідно із рішенням №3 ТОВ "Крим-Еліта" від 14.07.2009 року).

Застосовуючи до вказаних правовідносин положення Цивільного кодексу України щодо договорів міни і правила оподаткування доходів, одержаних від продажу (обміну) рухомого майна (ст. 12 Закону №889), податковий орган дійшов висновку, що у даному випадку позивачу, як податковому агенту, слід було утримати податок з доходів фізичних осіб і перерахувати його до бюджету.

Згідно із п. 1.2 ст. 1 Закону №889 дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону №889 податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення.

Відповідно до пп. “а” п. 19.2 ст. 19 Закону №889 особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Підпунктом 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 цього Закону встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об'єкта рухомого майна встановлений ст. 12 Закону №889.

Пунктом 12.1 цієї статті передбачено, що дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.

Згідно із п. 12.5 ст. 12 Закону №889 податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що не можна приймати до уваги доводів позивача стосовно того, що податковим агентом у всіх випадках відчуження фізичною особою рухомого майна є нотаріус, оскільки положення п. 12.5 ст. 12 можуть бути застосовані лише до тих правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню (або які посвідчені нотаріально за згодою сторін).

Матеріалами справи встановлено, що у даному випадку правочин щодо передачі засновником підприємства майна до його статутного фонду не був посвідчений нотаріально, що виключає можливість виконання нотаріусом функцій податкового агенту.

Статтею 12 Закону №889 встановлені загальні правила оподаткування операцій з продажу рухомого майна.

Порядок оподаткування операцій з інвестиційними активами у свою чергу врегульовано пп. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 і п. 9.6 ст. 9 цього Закону, які по відношенню до ст. 12 є спеціальними нормами законодавства.

Так, згідно із пп. 4.2.13 п. 4.2 ст. 4 Закону №889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті.

Пунктом 9.6 ст. 9 Закону №889 встановлено, що облік фінансових результатів операцій з інвестиційними активами (під якими розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу) ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат (пп. 9.6.1).

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

При цьому придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права, а до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента (пп. 9.6.2).

Таким чином, законодавець однозначно визначив, що операції з внесення майна до статутного фонду підприємства у розумінні Закону №889 є операцією з придбання інвестиційного активу.

До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення. (п. 9.6.6).

Таким чином, оподаткуванню підлягає лише кінцевий фінансовий результат, отриманий від операцій з інвестиційними активами, а не сама операція з передачі рухомого майна до статутного фонду підприємства.

З урахуванням викладеного судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що до спірних відносин підлягає застосуванню саме положення пп. 4.2.13 п. 4.2 ст.4 і п. 9.6 ст. 9 Закону №889, які є спеціальними по відношенню до ст. 12 вказаного Закону та вимога про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005371701/0 від 02.08.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників в сумі 27225,00 грн. підлягає задоволенню.

При судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 14.09.10 року у справі №2а-11580/10/4/0170, залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 14.09.10 року у справі №2а-11580/10/4/0170, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 24 жовтня 2011 р.

Головуючий суддяпідписО.Е.Єланська

Судді підпис Н.П.Горошко підпис М.А.Санакоєва З оригіналом згідно

Суддя О.Е.Єланська