Ухвала суду № 22130417, 15.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2012 р. Справа № 80514/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Заверухи О.Б., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова, за участю третьої особи на стороні позивача Приватного підприємства «Мелбі» про визнання неправомірних дій та зобовязання відновити виплату пенсії за вислугу років, -

ВСТАНОВИЛА :

В грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова, за участю третьої особи на стороні позивача Приватного підприємства «Мелбі» про відмову нараховувати та виплачувати пенсію за вислугу років, зобов'язання відповідача прийняти рішення про поновлення прав на нарахування та отримання пенсії за вислугу років, та нарахування і сплату пенсію на підставах, визначених пенсійним законодавством з моменту припинення її нарахування.

В позові ОСОБА_1 покликається на те, що УПФ в Залізничному районі м. Львова починаючи з 01.01.2008 року безпідставно припинило виплату їй пенсії за вислугу років, мотивуючи тим, що назва аптечного закладу, в якому вона працювала провізором, не відповідає Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я, оскільки у власній назві підприємства (ПП "Мелбі") та в статуті підприємства відсутнє слово "Аптека". Крім того, відповідачем, безпідставно, на її думку, вимагається акредитаційний сертифікат. Позивач вважає таку відмову незаконною, оскільки з установчих документів та ліцензії, виданої на право здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вбачається, що ПП "Мелбі" дійсно здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами через аптеку №1. аптеку№2 та аптечний кіоск; а згідно наказу № 139 від 24.05.2008 року, виданого ПП "Мелбі" "Про внесення змін до наказу № 67 від 14.03.3003 року", її прийнято з 14 березня 2003 року на роботу за основним місцем праці на посаду провізора аптеки №1 ПП "Мелбі" з оплатою праці згідно штатного розкладу.

В ході судового розгляду позивач подала до суду уточнення позовних вимог, а саме уточнила прохальну частину позову. Просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо припинення виплати їй пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року та постанови КМУ "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту посад, робота яких дає право на пенсію за вислугу років" № 909 від 04.11.1993 року; зобов'язати УПФ України в Залізничному районі м. Львова прийняти рішення про поновлення прав щодо нарахування та отримання пенсії за вислугу років; зобов'язати .нарахувати та виплатити пенсію за вислугу років на підставах, визначених пенсійним законодавством, за весь строк її неотримання, починаючи з моменту припинення, тобто з 01.01.2008 року.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 року позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова, за участю третьої особи на стороні позивача Приватного підприємства «Мелбі» про визнання неправомірних дій та зобовязання відновити виплату пенсії за вислугу років - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що згідно до ст. 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я та заклади охорони здоров'я", заклади охорони здоров'я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності матеріально-технічної бази кваліфікованих фахівців. Необхідною умовою їх створення є державна реєстрація та акредитація. Наказом №139 від 24.05.2008 року, що був виданий ПП "Мелбі", "Про внесення змін до наказу № 67 від 14.03.2003 року", ОСОБА_1. прийнято з 14 березня 2003 року на роботу за основним місцем праці на посаду провізора апетити №1 ПП "Мелбі" з оплатою праці згідно штатного розкладу. Однак, такий не може бути взятий до уваги УПФ України в Залізничному районі м. Львова для призначення пенсії за вислугу років. Положення про відокремлений підрозділ ПП "Мелбі" у матеріалах пенсійної справи відсутній, а із статуту підприємства вбачається, що аптека №1 не є відокремленим підрозділом та не є безпосередньо підпорядкована Міністерству охорони здоров'я України. Аптека є в складі приватного підприємства, назва якого не відповідає Переліку закладів охорони здоров'я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 року № 358. Відтак, УПФ у Залізничному районі м. Львова вважає, що в даному випадку необхідною умовою для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років є надання акредитаційного сертифікату ПП "Мелбі" за період з 12.02.2003 року по 31.12.2008 року.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що ПП "Мелбі" здійснювало свою господарську діяльність через вищезгадану аптеку на підставі описаних вище ліцензій та дозволу на початок роботи, виданого територіальним управління держнаглядохоронпраці по Львівській області 01 П № 0.05.29.30163035.554, про здійснення торгівлі лікарськими засобами в аптеці по вул. Городоцькій, 113 в м. Львові з 27 вересня 2001 року; умови дії дозволу: постійно, при наявності ліцензії МОЗ і дотримані вимог нормативних і законодавчих актів України з охорони здоров'я; зміна виду діяльності та надання іншого виду послуг не дозволяється.

Крім того, ПП "Мелбі" був складний паспорт аптеки, який погоджений головним лікарем СЕС Залізничного району м. Львова та з державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів у Львівській області, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 року № 1570 "Про затвердження правил торгівлі лікарськими засобами".

Судом також не береться до уваги твердження відповідача щодо того, що аптека № 1 ПП "Мелбі" безпосередньо не підпорядковується МОЗ України, оскільки, як вбачається з примітки 2 до Переліку № 909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Щодо надання акредитаційного сертифікату ПП "Мелбі" як необхідної умови призначення ОСОБА_1. пенсії за вислугу років, то суд зазначає наступне.

Пункт є статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" містить посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року "Про перелік закладів охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", яка, в свою чергу абсолютно чітко окреслює коло осіб, які мають право на пенсію за вислугу років, та коло закладів та установ охорони здоров'я, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років.

Як, встановлено, що позивачка працювала на посаді та у закладі, що в повній мірі відповідають вказаному Переліку № 909, а також Переліку № 385, її вимоги щодо відновлення нарахування та виплати пенсії за вислугу років є правомірними. Відтак, посилання УПФ у Залізничному районі м. Львова на лист Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення від 23.05.2006 року № 18.4227/11-15 є юридично неспроможні, оскільки у вищезазначеному листі йдеться про добровільність порядку проходження акредитації аптечних (фармацевтичних) закладів.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо неправомірності припинення виплати позивачці пенсії за вислугу років, що тягне за собою відновлення нарахування та виплати в подальшому пенсії.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-ХП, з наступними змінами та доповненнями /далі Закон/, пенсія за вислугу років встановлюється окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Як вбачається зі змісту статей 52 та 55 цього Закону, право на пенсію за вислугу років мають працівники охорони здоров'я при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років, за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року "Про перелік закладів охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі Перелік №909), робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком, дає право на пенсію за вислугу років незалежно від форм власності або відомчої належності закладів і установ за наявності спеціального стажу роботи 25 років. В сфері охорони здоров'я (Розділ 2 Переліку № 909) це робота на посадах провізора, фармацевта (незалежно від найменування посад), лаборанта в аптеці, аптечному кіоску, аптечному магазині, контрольно-аналітичній лабораторії.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1, 1957 року народження, відповідно до Наказу №139 від 24.05.2008 року ПП "Мелбі" "Про внесення змін до наказу № 67 від 14.03.2003 року" була прийнята з 14.03.2003 року на роботу за основним місцем праці на посаду провізора аптеки № 1 ПП "Мелбі" з оплатою праці згідно штатного розкладу на підставі заяви від 14.03.2003 року. З довідки ПП "Мелбі" №7 від 01.12.2008 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно на підставі наказу №67 від 14.03.2003 року працювала за основним місцем праці провізором аптеки №1 приватного підприємства "Мелбі" з 14.03.2003 року по 01.01.2007 року. У зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років переведена на посаду санітарки ПП "Мелбі" згідно наказу № 125 від 01.01.2008 року, про що зроблено відповідні записи у трудовій книжці позивачки.

В статуті ПП "Мелбі", зареєстрованому 06.10.1998 року, зазначено, що предметом діяльності підприємства є роздрібна та гуртова торгівля лікарськими засобами. З довідки серії АА №062701 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій (ЄДРПОУ), вбачається, що видами діяльності за КВЕД ПП "Мелбі" є роздрібна торгівля медичними та ортопедичними товарами, оптова торгівля фармацевтичними товарами.

В період з 24.10.2001 року по 24.10.2004 року ПП "Мелбі" здійснювало роздрібну торгівлю лікарськими засобами через аптеку, що розташована в м. Львові по вул. Городоцькій.113. аптеку №2 в м. Львові по вул. Огієнка, 10/2, аптечний пункт в м. Львові по вул. Г.Чупринки, 45 та аптечний кіоск в м. Львові по вул. Кропивницького, 5/2 на підставі ліцензій від 24.10.2001 року. В період з 20.10.2004 року по даний час ПП "Мелбі" здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами через аптеку №1, що розташована в м. Львові по вул. Городоцькій 113, аптеку №2 в м. Львові по вул. Огієнка, 10/2 на підставі ліцензії від 20.10.2004 року. І попередня нинішня ліцензії видані Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення приватному підприємству "Мелбі", що знаходиться в м. Львові по вул. Городоцькій, 113.

Вищевказані ліцензії були видані на підставі Наказу №3/8 від 12.01.2001 року Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами /далі Наказ/. Згідно п. 1.7 цього Наказу, ліцензія Державної служби засобів і виробів медичного призначення є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на здійснення діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами та дозволяє провадження зазначених видів діяльності на всій території України. Відповідно до п.1.19 Наказу, для кожного відокремленого підрозділу ліцензіата, який провадитиме господарську діяльність на підставі отриманої ним ліцензії, Державна служба засобів і виробів медичного призначення видає ліцензіату засвідчену копію ліцензії, яка реєструється в журналі обліку заяв та виданих ліцензій. Засвідчена Державною службою засобів і виробів медичного призначення копія ліцензії є документом, що підтверджує право підрозділу ліцензіата на провадження певного виду господарської діяльності н підставі отриманої ліцензії. Відповідно до п.2.1.5 Наказу. торгівля лікарськими засобами здійснюється лише через аптеки, їх структурні підрозділи, аптечні бази (склади). Аптека, її структурні підрозділи, аптечна база (склад) належать до закладів охорони здоров'я, що функціонують з дозволу і під контролем державних органів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що, дійсно, відповідно до статуту, ПП "Мелбі" не має відокремлених підрозділів, однак, аналіз чинного законодавства та долучених до матеріалів адміністративної справи документів свідчить про те, що здійснення господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами та виробами медичного призначення можливе лише через аптеки, аптечні кіоски, аптечні магазини.

Відповідно до наказу Міністерство охорони здоров'я "Про затвердження переліків закладів охорони здоров'я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров'я" від 28.10.2002 N 385, на який покликається відповідача, аптека - це заклад охорони здоров'я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров'я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення. Таке ж визначення дає в своїй постанові КМ України "Про затвердження Правил торгівлі лікарськими засобами в аптечних закладах" від 17.11.2004 N 1570.

Отже враховуючи вищенаведене, заперечення відповідача, про те, що позивач працювала в закладі охорони здоров'я, назва якого не відповідає Переліку закладів та установ охорони здоров'я і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років № 385, тому необхідною умовою призначення їй пенсії за вислугу років є акредитаційний сертифікат фармацевтичного закладу, відповідно до листа Пенсійного фонду України № 8240/02-20 від 29.06.2006 року, суд не бере до уваги, оскільки було встановлено, що позивачка ОСОБА_1 в спірний період працювала на посаді провізора в аптеці №1, яка належить ПП "Мелбі".

ПП "Мелбі" здійснювало свою господарську діяльність через вищезгадану аптеку на підставі описаних вище ліцензій та дозволу на початок роботи, виданого територіальним управління держнаглядохоронпраці по Львівській області 01 П № 0.05.29.30163035.554, про здійснення торгівлі лікарськими засобами в аптеці по вул. Городоцькій, 113 в м. Львові з 27 вересня 2001 року; умови дії дозволу: постійно, при наявності ліцензії МОЗ і дотримані вимог нормативних і законодавчих актів України з охорони здоров'я; зміна виду діяльності та надання іншого виду послуг не дозволяється.

Крім того, ПП "Мелбі" був складний паспорт аптеки, який погоджений головним лікарем СЕС Залізничного району м. Львова та з державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів у Львівській області, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 року № 1570 "Про затвердження правил торгівлі лікарськими засобами".

Колегією суддів також не береться до уваги твердження відповідача щодо того, що аптека № 1 ПП "Мелбі" безпосередньо не підпорядковується МОЗ України, оскільки, як вбачається з примітки 2 до Переліку № 909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Щодо надання акредитаційного сертифікату ПП "Мелбі" як необхідної умови призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, то суд зазначає наступне.

Пункт є статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" містить посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року "Про перелік закладів охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", яка, в свою чергу абсолютно чітко окреслює коло осіб, які мають право на пенсію за вислугу років, та коло закладів та установ охорони здоров'я, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років.

Оскільки було встановлено, що позивачка працювала на посаді та у закладі, що в повній мірі відповідають вказаному Переліку № 909, а також Переліку № 385, її вимоги щодо відновлення нарахування та виплати пенсії за вислугу років є правомірними. Відтак, посилання УПФ у Залізничному районі м. Львова на лист Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення від 23.05.2006 року № 18.4227/11-15 є юридично неспроможні, оскільки у вищезазначеному листі йдеться про добровільність порядку проходження акредитації аптечних (фармацевтичних) закладів.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо неправомірності припинення виплати позивачці пенсії за вислугу років, що тягне за собою відновлення нарахування та виплати в подальшому пенсії.

Оскільки дії відповідача щодо припинення виплати позивачці пенсії за вислугу років визнаються судом неправомірними, і в період, коли виплата була припинена, позивачка мала право на одержання такої пенсії, слід зобов'язати УПФ у Залізничному районі м. Львова нарахувати та виплатити пенсію за вислугу років за період, в якому ця виплата не здійснювалась, а саме, з 01.01.2008 року по день винесення рішення, тобто 29.09.2009 року.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2009 року у справі № 2а-10330/08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.Б. Заверуха

О.М. Гінда