Ухвала суду № 22130399, 06.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 р. Справа № 94353/09 Львівський апеляційний адміністративний суд

в складі:

головуючого-суддіОлендера І.Я.,

суддівУлицького В.З., Гулида Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року в справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова до Вищого навчального закладу у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький інститут» про стягнення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

Позивач ДПІ у Личаківському районі м. Львова звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив стягнути з відповідача Вищого навчального закладу у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький інститут» податковий борг та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 698436 грн. 83 коп.

13 листопада 2009 року Львівським окружним адміністративним судом прийнято постанову, якою позовні вимоги було задоволено частково, а саме стягнуто з відповідача Вищого навчального закладу у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький інститут» до Державного бюджету України 75686,83 грн.; в задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Зазначена постанова мотивована тим, що позивачем в судовому засіданні не надано, та суд не здобув переконливих доказів, щодо виникнення заборгованості у відповідача, в розмірі 698 436, 83 грн. перед бюджетом. При цьому суд встановив протиправність прийнятого рішення субєктом владних повноважень, оскільки таке прийняте з пропуском строку, передбаченого ст. 250 ГК України.

Не погоджуючись з прийнятою постановою позивач ДПІ у Личаківському районі м. Львова, через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

В апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, неправильно встановлено обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, в звязку з чим просить постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Як на доводи апеляційної скарги покликається на те, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем був саме ДПІ в Личаківському районі м. Львова, і спір стосувався стягнення податкового боргу та штрафних (фінансових) санкцій, які є узгодженими в силу того, що відповідачем не доведено протилежне. Зазначені податкові повідомлення рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем не оскаржувались, відтак є узгодженими. Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, чим порушив принципи здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд проведено в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в судовому засіданні не надано, та суд не здобув переконливих доказів, щодо виникнення заборгованості у відповідача на зазначену в позові суму, крім того встановлено протиправність прийнятих рішень субєктом владних повноважень, оскільки такі прийняті з пропуском строку, передбаченого ст. 250 ГК України.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ВНЗ у формі ТзОВ «Галицький інститут» зареєстроване Управлінням промисловості і підприємництва Львівської міської ради 11.10.2002 р., включене до ЄДРПОУ та присвоєно ідентифікаційний код 32181957. З довідки ДПІ у Личаківському районі форми 4-ОПП від 16.10.2002 р. № 12394 вбачається, що відповідач 16.10.2002 р. взятий на облік в органах податкової інспекції.

11.01.2008 р. позивачем було прийнято рішення №1/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до розрахунку податкової заборгованості платника податків, станом на 25.06.2008 р. за відповідачем рахується заборгованість по податках, зборах (обов'язкових платежах) у розмірі 698436,83 грн., а саме:

по податку з доходів найманих працівників - 44339,09 грн. (в тому числі 42918,50 грн. залишок несплаченого податкового зобов'язання, яке визначене податковим повідомленням-рішенням № 0002761730/0 від 28.09.2007 р. на підставі акту перевірки №393/23-2 від 19.09.2007р., та 1420,59 - залишок несплаченої пені);

по податку на прибуток 31347,74 грн. (в тому числі 30907,56грн. - податкове зобов'язання, яке визначене податковим повідомленням-рішенням №0002761730/0 від 28.09.2007р. на підставі акту перевірки №393/23-2 від 19.09.2007 р., та 440,18 грн. - залишок несплаченої пені);

по штрафних (фінансових) санкціях - 622 750,0 грн., визначені податковим повідомленням рішенням №0003342330/19811 від 28.09.2007 р. на підставі акту перевірки № 393/23-2 від 19.09.2007 р.

У відповідності до п. 1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 5.1 та підп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 даного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (процедура адміністративного оскарження).

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п.1.3 ст.1 цього ж Закону вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

У відповідності до вимог ст. 20 Закону України «Про систему оподаткування», контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами і іншими органами в межах повноважень, визначених законом. Відповідно до ст. 9 даного Закону платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами термін. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків, зборів є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» одним із обов'язків платників податків є обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Отже, безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Податкові повідомлення-рішення позивачем були отримані, такі є узгодженими, відповідач був повідомлений про наявність податкового боргу, однак ним не було вжито заходів до його погашення.

Несвоєчасність вжиття зі сторони відповідача заходів, щодо погашення суми податкового зобовязання було підставою для винесення податковим органом згідно п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» першої та другої податкової вимог на сплату узгодженої суми податкового боргу (а.с.23-24).

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що податковим органом доведено підставність заявлених позовних вимог, оскільки за відповідачем рахується не погашеною сума узгодженого податкового боргу по податку з доходів найманих працівників, на загальну суму 44339,09 грн., податку на прибуток на загальну суму 31347,74 грн. та сума не сплаченої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 622750 грн., яка підлягає стягненню.

Судом першої інстанції відмовляючи частково в задоволені позовних вимог не враховано, що позивачем був саме ДПІ в Личаківському районі м. Львова, і спір стосувався стягнення податкового боргу та штрафних (фінансових) санкцій, які є узгодженими в силу того, що відповідачем не доведено протилежне. Зазначені податкові повідомлення рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, як зазначалось є узгодженими. Крім того, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, чим порушив принципи здійснення адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення без додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги підтверджені належними доказами та спростовують висновки суду першої інстанції, а тому наявно підстави для скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1,4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року в справі № 2-а-257/08/1370 скасувати та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Стягнути з Вищого навчального закладу у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Галицький інститут» (і/н 32181957, м. Львів, вул. Личаківська, 128) в користь Державного бюджету заборгованість по податку з доходів найманих працівників, на загальну суму 44339 ( сорок чотири тисячі триста тридцять девять) гривень 09 копійок, по податку на прибуток на загальну суму 31347 (тридцять одна тисяч триста сорок сім) гривень 74 копійки та по не сплаченій штрафній (фінансовій) санкції в розмірі 622750 (шістсот двадцять дві тисячі сімсот пятдесят) гривень, всього 698436 (шістсот девяносто вісім тисяч чотириста тридцять шість) гривень 83 копійки.

Постанова набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: В.З.Улицький

Р.М.Гулид