Ухвала суду № 22129572, 01.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р. Справа № 32674/10 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Кушнерика М.П.,

за участю секретаря судового засідання Луцак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркет-Матс» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, відділення Державного казначейства України у Галицькому районі м. Львова, за участю прокурора Галицького району м. Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Маркет-Матс» 27.06.2008 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, відділення Державного казначейства України у Галицькому районі м. Львова, за участю прокурора Галицького району м. Львова, в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000832321/0 від 28.02.2007 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень та липень 2006 року.

Заявою №14/07-1 від 14.07.2008 року позивач доповнив та уточнив позовні вимоги і просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000832321/0 від 28.02.2007 року та стягнути суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень, травень, липень та листопад 2006 року в сумі 1054297,00 грн.

В позовній заяві зазначає, що ним належно виконані усі умови договорів з контрагентами ТзОВ «Компанія К.С.В.» за розроблення проектно-технічної документації технічних засобів охорони та з Fintra Financial Services Ltd (Великобританія) за придбання «Системи руху типу «E-Motion 2500», отримані усі належні документи, які є достатніми для включення відповідних сум до податкового кредиту. Крім того, питання правомірності бюджетного відшкодування за травень 2006 року було перевірено Господарським судом Львівської області у справі №25/269А, яким визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0002542321/0 від 17.07.2007 pоку, а за листопад 2006 року було перевірено Господарським судом Львівської області та Львівським апеляційним адміністративним судом (справи №5/1046-12/129А, №22а-250/08), яким було визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0001632321/0 від 27.04.2007 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000832321/0 від 28.02.2007 року винесене Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Маркет-Матс» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за квітень, травень, липень та листопад 2006 року в сумі 1 054 297 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Галицькому районі м. Львова оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити з підстав порушення судом норм матеріального права та неповного з'ясуванням обставин справи.

Звертає увагу апеляційної інстанції на те, що актом перевірки встановлено безпідставне включення позивачем до податкового кредиту суми податку, сплачені ТзОВ «Компанія К.С.В.» в оплату за послуги по розробленню проектно-технічної документації технічних засобів охорони, оскільки вказана особа є посередником, а фактичним виробником послуг є ПП «Продукт Дніпро». Перевірити фактичну сплату податку останнім є неможливо, оскільки рішенням Святошинського районного су|у м. Києва від 27.06.2006 року №2-1961/2006 ПП «Продукт Дніпро» припинено, а місце знаходження його засновника є невідомим. ТзОВ «Компанія К.С.В.» має також ознаки фіктивності, бо відсутня за юридичною адресою.

Щодо операції з Fintra Financial Services Ltd (Великобританія), за результатами якої позивач придбав систему руху типу «E-Motion 2500», то за даними Управління прикордонного контролю Державної прикордонної служби України в базі даних системи «Гарт» транспортні засоби за вказаними у ВМД номерами за квітень 2006 року Державний кордон України не перетинали. За даними компетентних органів Великобританії відсутні дані щодо реєстрації вказаної організації як платника податків, а за її адресою зареєстрована фізична особа.

Посилається також на можливість бюджетного відшкодування податку на додану вартість лише у випадку фактичної надмірної його сплати. Оскільки такої надмірної сплати ПДВ контрагентами позивача в ланцюгу господарських операцій не було, то вимоги позивача , на думку апелянта, є безпідставними.

Представник Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав і доповнив, що інших рішень щодо притягнення службових осіб платників податку за ухилення від сплати податку немає .

Представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з»явилися, що не перешкоджає відповідно до ч.4 ст.196 КАС України розгляду справи за їх відсутності..

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), при цьому такі витрати повинні бути підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. При цьому, правом видачі податкової накладної користується виключно платник ПДВ, зареєстрований як такий на підставі ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у визначених законом випадках. Згідно із п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Відповідно до п.гі. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то; а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, для виникнення права на бюджетне відшкодування необхідними є: 1) наявність у платника від'ємного значення суми податку; 2) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої із подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів( послуг), дата виписки відповідного рахунку( тованого чека)- в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів( робіт, послуг); для операцій із імпорту товарів ( супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території- дата сплати податку по податкових зобов»заннях згідно з пп.7.3.6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погоджується судова колегія, виходив з того, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, який підтверджених податковими накладними, а також того, що для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету від постачальника, чи його контрагентів.

Так, судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова з 01.06.2006 року по 07.06.2006 рік проведено позапланову виїзну перевірку для визначення достовірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування за квітень 2006 року в сумі 297911 грн., за результатами якої 09.І06.2006 року було складено довідку №234/23-024/23275120/914, якою підтверджено вищевказану суму бюджетного відшкодування за квітень 2006 року.

З 11.10.2006 року по 16.10.2006 рік ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку для визначення достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування за липень 2006 року. в сумі 151829 грн., за результатами якої 19.10.2006р. також було складено довідку -№ 1366/23г024/23275120, якою підтверджено вищевказану суму бюджетного відшкодування за липень 2006 року.

При проведенні вищевказаних перевірок фактів порушень податкового законодавства не було встановлено і підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування за квітень 2006 року на суму 297911 грн. та липень 2006 року на 151829 грн.

Однак, після зазначених перевірок, згідно з наказом ДПІ у Галицькому районі м. Львова №218 від 15.02.2007 року та направлення №248 від 16.02.2007 року податковим органом було проведено ще позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої 20.02.2007 року було складено акт №485/23-024/23275120, яким встановлено завищення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2006 року на 264710 грн. та липень 2006 року на 138938,71 грн.

Виходячи з вищевказаного висновку, ДПІ у Галицькому районі м. Львова 28.02.2007 року було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000832321/0 на загальну суму 403648,71 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення був висновок відповідача про те, що в розрахунку бюджетного відшкодування позивач включив суми ПДВ з суми придбання у ТзОВ «Компанія К.С.В.», що перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні, послуг по розробленню програмного забезпечення засобів моделювання радіозв'язку та розроблення проектно-технічної документації технічних засобів охорони. Порушення відповідач вбачає у тому, що згідно з отриманими від ДПІ у м. Херсоні матеріалами зустрічної перевірки ТзОВ «Компанія К.С.В.» не є виробником реалізованих послуг, а є посередником, а послуги, що реалізовувалися, були придбані у ПП «Продукт-Дніпро». Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 27.06.2006 року №2-1961/2006 ПП «Продукт Дніпро» припинено після проведення операцій із позивачем. Оскільки внаслідок цього неможливо дослідити ланцюг продажу до виробника та встановити джерело відшкодування з бюджету України, суми ПДВ, включені до розрахунку суми бюджетного відшкодування відповідач вважає непідтвердженими та такими, що не підлягають відшкодуванню.

З матеріалів справи видно, що у відповідності до умов договорів №26/1 від 26.01.2006 pоку, №02/03-2006 від 02.03.2006 pоку, №15/03-2006 від 15.03.2006 pоку, укладених між ТзОВ «Компанія К.С.В.» та позивачем, ТзОВ «Компанія К.С.В.» взяло на себе зобов'язання надати послуги по розробленню програмного забезпечення засобів моделювання радіозв'язку та розроблення проектно-технічної документації технічних засобів охорони, а ТзОВ «Маркет-Матс» зобов'язалось оплатити ці роботи.

Виконання роботи ТзОВ «Компанія К.С.В.» відповідно до вищевказаних договорів підтверджується актами виконаних робіт, підписаних без зауважень, Позивач повністю оплатив зазначені роботи, що підтверджується реєстрами платіжних документів та банківськими виписками. Факт виконання таких договорів не заперечувався також і відповідачами. Витрати по сплаті податку на додану вартість підтверджуються даними податкових накладних, виданих ТзОВ «Компанія К.С.В.» та включені в податкові декларації з податку на додану вартість відповідно за квітень та липень 2006 року. Податкові накладні відповідають встановленим вимогам.

Крім того, суд звертає увагу на те, що позивач не перебував у прямих договірних стосунках з ПП «Продукт-Дніпро», а його господарська операція з ТзОВ «Компанія К.С.В.» була проведена до припинення ПП «Продукт-Дніпро», що також не заперечується податковим органом.

Оскільки позивач сплатив ПДВ в ціні отриманих послуг, які підтверджені податковими накладними, що видані ТзОВ «Компанія К.С.В.», як платника ПДВ, а п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який визначає дату виникнення прав платника податку на податковий кредит, не встановлює зв'язку між моментом виникнення права на податковий кредит та моментом оплати в бюджет податку на додану вартість, то податковий кредит позивачем за квітень та липень 2006 року сформовано правильно, податкове повідомлення-рішення №0000832321/0 на загальну суму 403648,71 грн. є неправомірним, а відтак позивач має право на бюджетне відшкодування сум ПДВ за квітень та липень 2006 року в сумі 449740, 00 грн (297911.00 грн. + 151829.00 грн.)

Вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується саме платника, який згідно з цим законом поніс фактичні витрати по сплаті податку, а не його контрагента. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо бюджетного відшкодування ПДВ за травень в сумі 191188 грн. та за листопад в сумі 413369 грн, судова колегія зазначає наступне.

Сума бюджетного відшкодування за травень 2006 року у розмірі 191188 грн. була підтверджена в результаті проведеної перевірки довідкою податкового органу №977/23-024/23275120/914 від 23.08.2006 року.

Однак згодом, 16.07.2007 pоку, відповідачем було складено акт №1588/23-409/23275120, яким зроблено висновок про завищення відшкодування в сумі 183282,36 грн., на підставі чого було винесено податкове повідомлення-рішення №0002542321/0 від 17.07.2007 року на суму 183282,36 грн.

Підставою для вищевказаного висновку стало те, що основну частину податкового кредиту ТзОВ «Маркет-Матс» становить податок на додану вартість в сумі 183282,36 грн., який був сплачений платіжним дорученням №430 від 21.04.2006 року Львівській митниці за імпорт на митну територію України Fintra Financial Services Ltd (Великобританія), щодо якої відсутні дані її місце знаходження, «Системи руху типу «E-Motion 2500», що являє собою універсальну рухому платформу для встановлення імітації кабіни (літака, вертольота, транспортного засобу, тощо), для навчання пілотуванню (управлінню) - 1 піл., в розібраному стані. Виробництво: Bosh Rexroth BV, Systems & Engineering.( ВМД №209030004/6/007237 від 21.04.2006 року загальною фактурною вартістю 916411,79 грн.)

Виконання умов дано зовнішньоекономічного контракту №22-2005-2 від 22.12.2005 року підтверджується, зокрема, факт перетину державного кордону та ввезення на митну територію України шести координатної системи руху типу «E-Motion 2500» для авіаційного тренажера по контракту №22-2005-2 від 22.12.2005 року та здійснення митного оформлення зі сплатою податків, зборів та інших платежів листом Західної регіональної митниці №10/57-12300 від 03.09.2007 року, а також, вантажною митною декларацією із відмітками митного органу про проведення митного огляду.

Крім цього, вищевказані обставини були встановлені та досліджувались Господарським судом Львівської області при розгляді справи №22/269-А, за результатами розгляду якої податкове повідомлення-рішення №0000832321/0 від 28.02.2007 року було визнане нечинним.

Ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.09.2008 року та Вищого адміністративного суду України від 30.08.2011 року вищевказане рішення було залишене без змін.

Позивач також заявляв до відшкодування суму податкового кредиту за листопад 2006 року в сумі 413369 грн.

З матеріалів справи видно, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведеною позаплановою виїзною перевіркою було встановлено завищення заявленої до відшкодування суми на 398000 грн.( акт №395/23-024/23275120 від 09.02.2007 року)

За результатами перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0001632323/0 від 27.04.2007 року на вказану суму.

Висновки ґрунтуються на тому, що основним постачальником позивача попереднього податкового періоду (жовтня 2006 року) є ТзОВ «Компанія К.С.В.»(місцезнаходження ТзОВ «Компанія К.С.В.» за юридичною адресою не підтвердилося), якою відповідно до договору №05/06 від 05.06.2006 року надано послуги на загальну суму 2388000 грн., в тому числі ПДВ 398000 гривень. Предметом договору були роботи з розроблення програмних моделей систем літака та програмних засобів взаємодії моделей в середовищі обчислювального комплексу тренажера (розроблення програмної моделі системи «Екран», апаратні засоби якої входять до складу кабіни тренажера, на суму ПДВ 99500 грн. та розроблення програмної моделі супутникової навігаційної системи на суму ПДВ 298500 грн.)

Проте недостатність, на думку податкового органу підтвердження зазначених сум не доводить безпідставності заявлених вимог щодо їх відшкодування та не визнається законодавством як підстава для зменшення суми бюджетного відшкодування.

Крім цього, вищевказані обставини були встановлені та досліджені Львівським апеляційним адміністративним судом при розгляді справи №5/1046- 12/129А (№22а-250/08), за результатами яких податкове повідомлення-рішення №0001632321/0 від 27.04.2007 року. було визнане нечинним.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.08.2011 року вищевказана постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2008 року залишена без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування суму податкового кредиту з податку додану вартість за квітень, травень, липень та листопад 2006 року в сумі 1054297,00 грн.(297911, 00 + 191188,00 + 151189, 00 + 413369, 00 ).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2010 року у справі №2а-7046/09 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

М.П. Кушнерик

Ухвала у повному обсязі складена 06.03.2012 року.