Ухвала суду № 22129297, 23.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2012 р. Справа № 8329/10/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.,

при секретарі судового засіданняЛивак М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Пресмаш» до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И Л А :

відкрите акціонерне товариство «Пресмаш» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську в якому просило визнати нечинним податкові повідомлення-рішення відповідача № 0001682302/0 та № 0001692302/0 від 11 вересня 2008 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в місті Івано-Франківську № 0001682302/0 від 11.09.2008 року про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 423991 грн. і штрафних фінансових санкцій в сумі 274984 грн та податкове повідомлення-рішення ДПІ в місті Івано-Франківську № 0001692302/0 від 11.09.2008 року про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 106172 грн. і штрафних фінансових санкцій в сумі53086 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п.п. 1.22.1 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності, вважається безповоротною фінансовою допомогою. Відповідно до підпункту 4.1.6 статті 4 зазначеного Закону до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку в звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи. В ході перевірки товариством не предявлено письмових угод, претензій, вимог щодо зазначених кредиторів. Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 згаданого Закону визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу товарів(робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари(роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Підпунктом 7.4.3 п.7.4 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що положення підпунктів 7.4.1 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками, до якого відносяться операції з нерезидентами по експорту продукції. Правила застосування звичайних цін з метою оподаткування визначені пунктом 1.20 статті 1 вище зазначеного Закону.

В ході перевірки відповідно до пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ДПІ в м. Івано-Франківську листом від 29.07.2008 року №43705/10/23247 звернулось до ВАТ «Пресмаш» щодо обгрунтування рівня договірних (звичайних) цін по продажу продукції, товарів, послуг як на митній території України, так і за її межами за період з 01.04.2005р. по 31.03.2008р , відповідь на який отримано 21.08.2008 року за вхідним №57556, тобто після закінчення перевірки. Згідно відповіді платником не обгрунтовано рівень договірних (звичайних) цін по продажу продукції, товарів, послуг за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року, а запропоновано розглянути порівняльні ціни на товарну продукцію на період 2007 року по ВАТ «Сальський завод ковальсько-пресового обладнання» (Росія) в доларах США. Враховуючи вище наведене, звичайна ціна з використанням норм, викладених в підпунктах 1.20.2- 1.20.4 пункту 1.20 статті 1 вище зазначеного Закону не може бути визначена.

Згідно п.п. 1.20.5-1 п. 1.20 ст. 1 зазначеного Закону якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обгрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни «справедлива вартість», «ринкова вартість» та «чиста вартість реалізації», які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну «звичайна ціна», визначеного цим Законом. Таким чином, ВАТ «Пресмаш» для цілей оподаткування дохід, отриманий від продажу товарів (робіт, послуг) на експорт зобов'язане було визначати виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари, що діяли на дату такого продажу, та яка формується виробником за правилами, визначеними національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО) 16 «Витрати»). Крім того, згідно даних звітів про фінансові результати форми №2 за 2005р. від реалізації продукції товариство отримало збитки в сумі 160,0 тис.грн., за 2006р.-149,0 тис.грн. і фактично у виробництві не ведеться позамовний із застосуванням елементів нормативного методу обліку витрат на виробництво та калькулювання фактичної виробничої собівартості окремого замовлення як передбачено наказами про облікову політику підприємства. Відповідно до поданих ВАТ «Пресмаш» документів перевіркою встановлено, що в серпні 2005 року укладено Договір купівлі-продажу від 09.08.2005 року між ВАТ «Пресмаш» в особі голови правління Крижанівського Олександра Михайловича, надалі іменованого як «Продавець» з однієї сторони та з другої сторони громадянин ОСОБА_2, який проживає в АДРЕСА_1, що іменується далі як «Покупець» дерев'яних збірно- щитових будинків №/№ 101, 102, 103, 104, 105, що встановлені на території ВАТ «Прибой» по АДРЕСА_1 за 200,0тис.грн. Пунктом 2.1 Договору визначено, що покупець зобов'язаний передати голові правління ВАТ «Пресмаш» 200000 грн. за придбаний об'єкт в день підписання даного Договору, що підтверджується відповідною розпискою від 09.08.2005 р. Згідно акту прийому-передачі придбаного об'єкта від 09.08.2005 року, у відповідності до договору купівлі-продажу від 09.08.2005 року продавець ВАТ «Пресмаш» передав покупцю ОСОБА_2 об'єкт: п'ять збірнощитових будинків №/№ 101. 102, 103, 104, 105, розміщених на території ВАТ «Прибой». Передача об'єкта здійснювалась в присутності і за участю генерального директора ВАТ «Прибой» Грушко Володимира Кириловича. За даними бухгалтерського обліку п'ять збірнощитових будинків обліковуються по коду 130795 як невиробничі фонди.

Позивач ВАТ «Пресмаш» 27.11.2006 року за №585/11 звернувся до Роздольненського районного суду АР Крим з позовною заявою про визнання договору купівлі -продажу об'єкту від 09.08.2005 року недійсним та зобов'язати відповідача ОСОБА_2 повернути вагон-будинки № 101, 102, 103, 104, 105, а також заборонити відповідачу вчиняти будь- які дії щодо вагон-домиків.

Пунктом 1.31 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів, а п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону, валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи...».

Відповідно до абз. 10 п.п. 8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових доходів платника податку у разі продажу невиробничих фондів включаються доходи, отримані (нараховані) від продажу, а до валових витрат - сума витрат, пов'язаних із придбанням (виготовленням) таких невиробничих фондів (без врахування зносу) та їх поліпшенням. Згідно п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 зазначеного Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь- яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата 'її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Крім того, актом самостійно проведеної платником інвентаризації від 06.05.2008 р. встановлено відсутність будиночків як недостачу. Перевіркою по даній операції продажу невиробничих фондів визнано одночасно і витрати в сумі 78785,0 грн. Таким чином, за правилами податкового обліку дохід від операції з продажу невиробничих фондів до складу валового доходу за 3 квартал 2005 року включено в сумі 166667 грн, а до складу валових витрат в сумі 78785,0 грн.

ВАТ «Пресмаш» під час перевірки подано документи щодо визначення вартості послуг гуртожитку - квартплати, яка встановлена відповідно до розпоряджень Івано- Франківської облдержадміністрації про граничні розміри за проживання в гуртожитку: в 2005р.- 32,00 грн. за одне ліжко-місце, в місяць, з 01.01.2007р. розмір плати за проживання в гуртожитках та плати за комунальні послуги встановлений згідно тарифів для населення міста. Перевіркою по операціях з надання послуг витрати, повязані із забезпеченням основної діяльності об"єктів соціальної інфраструктури, відповідно до пп..5.4.9 та пунктів медичного огляду, передбачених п.5.4.10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» донараховано одночасно і витрати в розмірі 50% , які склали за 2006р.-38916,0 грн., 2007р.-54267,0 грн. Відповідно до зазначеного, до валових витрат відноситься 50% від суми понесених витрат до моменту передачі таких обєктів і пунктів на баланс відповідного бюджету або їх приватизації згідно із Законом. Твердження платника, що це є господарська діяльність і на валові витрати повинні відноситись 100% понесених витрат є безпідставними.

Щодо самостійного визначення платником доходів від продажу продукції, в т.ч. на експорт на умовах комісії та декларування їх у складі інших доходів в деклараціях з податку на прибуток відповідних звітних періодів ,то дана інформація наведена в п.2.15.3,п.3.2.1 акта, а саме:.

Найбільшу частку інших доходів складають доходи від реалізації продукції на експорт; відповідно до договорів комісії на продаж продукції та на митній території України, які склали за 2005 р.- 633.8 тис.грн, 2006р.-1613,3 тис грн., 2007р.- 770,9 тис.грн. . Витрати, понесені комітентом по зазначених договорах у перевіреному періоді склали - 648,2 тис. грн..(відображено в складі скоригованих валових витрат Декларацій з податку на прибуток відповідних звітних періодів).

ВАТ «Пресмаш» укладено договір комісії б/н від 20.12.2005 р. з ПП «Голден Вест», згідно якого ВАТ «Пресмаш» виступає комітентом ПП «Голден Вест» - комісіонером. За умовами зазначеного договору комісіонер зобов'язується за дорученням та в інтересах комітента здійснити від свого імені продаж товару за межі митної території України. Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу з третьою особою (покупцем) - нерезидентом. Валютна виручка за реалізований товар надходить на валютний рахунок комісіонера. Розрахунки з комітентом комісіонер проводить коштами в тій валюті, яка поступила від покупця.Комісійна винагорода проводиться в розмірі 1,5 % від вартості реалізованого товару після зарахування коштів на валютний рахунок комітента. Розрахунки між комітентом та комісіонером (комісійна винагорода та відшкодувальні витрати) проводяться в національній валюті України. Комісіонер має право самостійно утримувати суму комісійної винагороди з коштів отриманих від покупця. До витрат, здійснених у зв'язку з виконанням комісіонером своїх обов'язків за цим договором, і відшкодованих комітентом, належать підтверджені відповідними документами. Відшкодовуються також інші витрати, здійснені комісіонером з письмової згоди комітента. Згідно графи 9 ВМД особа, відповідальна за фінансове врегулювання є ПП «Голден Вест». Відповідно до звіту комісіонера товар (верстат повздовжньо-фрезерний, код 8459699000, вартість - 450763,00 грн. та верстат горизонтально-розточувальний, код 8459409000, вартість - 349763,00 грн.) реалізовані Компанії Дунінське акціонерне товариство «СИНЬ ТИАНЬ ЛИ» згідно контракту № Н1Х1М-088-09 від 03.07.05 р. по ВМД № 1028 від 28.02.2006 р. вартістю 800526,00 грн. (158520,00 дол.США).

ВАТ «Пресмаш» укладено договір комісії б/н від 31.03.2005 р. з ПП «Яросма», згідно якого ВАТ «Пресмаш» виступає комітентом, ПП «Яросма» -комісіонером. За умовами зазначеного договору комісіонер зобов'язується за дорученням та в інтересах Комітента здійснити від свого імені продаж товару за межі митної території України. Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу з третьою особою покупцем) - нерезидентом. Валютна виручка за реалізований товар надходить на валютний рахунок комісіонера. Розрахунки з комітентом комісіонер проводить коштами в тій валюті, яка поступила від покупця. Комісійна винагорода проводиться в розмірі 1,5 % від вартості реалізованого товару після зарахування коштів на валютний рахунок комітента. Розрахунки між комітентом та комісіонером (комісійна винагорода та відшкодувальні витрати) проводяться в національній валюті України. Комісіонер має право самостійно утримувати суму комісійної винагороди з коштів отриманих від покупця. До витрат, здійснених у зв'язку з виконанням комісіонером своїх обов'язків за цим договором, і відшкодованих комітентом, належать підтверджені відповідними документами. Відшкодовуються також інші витрати, здійснені комісіонером з письмової згоди комітента. Згідно графи 9 ВМД особа, відповідальна за фінансове врегулювання є ПП «Яросма». Відповідно до звіту комісіонера товар (верстат вертикальний зубофрезерний, код 8459699000, вартість - 111210,00 грн. та верстат горизонтально-розточувальний, код 8459409000, вартість - 293190.00 грн.) реалізовані Компанії Дунінське акціонерне товариство «СИНЬ ТИАНЬ ЛИ» згідно контракту № НШМ-088-08 від 29.03.05 р. по ВМД № 9702 від 17.06.2005 р. вартістю 404400,00 грн. (80000,00 дол.США). По розрахунках з комісіонером за реалізований товар заборгованість відсутня.

В специфікаціях до договорів комісії зазначено, що комітент передав а комісіонер прийняв на комісію продукцію 1976-1980 р. виготовлення. Аналогічно продаж такої продукції проводився і на митній території України відповідно до укладених договорів. Тобто товариством самостійно визнано продаж продукції, а не основних фондів, що свідчить і не зменшення балансової вартості основних фондів ІІІ групи на суму їх продажу для розрахунку амортизаційних відрахувань, як передбачено пп.8.4.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Виходячи із вищенаведеного, товариством самостійно визнано і задекларовано доходи і витрати від проведення зазначених операцій. Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, платником зазначається, що перевіркою не виключено з складу валового доходу продаж основних засобів на загальну суму 2834718,052 грн., при цьому одночасно зазначається, що згідно пп..8.4.4. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі виведення з експлуатації основних фондів 2,3,4 групи у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу основних фондів і якщо сума продажу перевищує балансову вартість відповідної групи, то сума перевищення включається до валового доходу. Тобто платником не подано відповідні доказові розрахунки щодо перевищення чи не перевищення суми продажу над балансовою вартістю відповідної групи, а також вплив такого розрахунку на величину суми амортизаційних відрахувань. Виходячи із вищенаведеного, докази платника є розрахунково не підтвердженими.

Заниження валових витрат за 2005 р. на 133900,0 грн.,2006р. на 41453 грн., 1 кв. 2008р. на 530681,0 грн. та завищення за 2007р. на 242009 грн., в порушення: п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 ,пп. 11.2.1 ст. 11- завищення валових витрат на суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності і яка вважається безповоротною фінансовою допомогою за 2005р.- на 19868,0 грн.,2006р.-35972.0 грн., 2007р. -152983,0 грн.,1 кв. 2008р.- на 4074,0 грн. .Згідно пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті, а платником не понесено витрат на придбання товарів, робіт, послуг.

Перевіркою правильності нарахування амортизаційних відрахувань встановлено, що завищення суми амортизаційних відрахувань виникло в результаті подання ВАТ «Пресмаш» уточнених розрахунків податкових зобов'язань у зв"язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2007 рік та 1 квартал 2008 року 11.07.2008р. за № 90670 та відповідно № 90675.При цьому платником подано додаток К 1/1 по розрахунку суми амортизаційних відрахувань, яким збільшено балансову вартість основних фондів, 1.2,3 груп в звязку з розконсервацією обладнання відповідно до наказу №49 від 25.12.2007 р.

Відповідно до вимог пп.8.4.6 ст.8.4 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2,3,і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу( балансова вартість таких груп не змінюється. Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, повязаних з цими роботами.

Позивачем зазначається, що згідно наказу № 64 від 25.12.1997р. ВАТ «Пресмаш» проведено консервацію основних засобів 1,2,3 групи. Твердження, що підприємство з 01.01.1998р. в декларації з податку на прибуток виключило з складу балансової вартості групи законсервовані основні засоби і амортизацію на них не нараховувало, є безпідставним, оскільки попередньою документальною перевіркою не встановлено заниження (завищення) суми амортизаційних відрахувань 1,2,3 груп за. 1 кв. 2004р. і при цьому в податковому обліку при розрахунках амортизаційних відрахувань, починаючи з 1 кв. 2004 р. балансова вартість основних засобів не зменшувалась на суму законсервованих основних засобів, тобто амортизаційні відрахування на законсервоване обладнання платником нараховувались та декларувались у декларації з податку на прибуток у відповідних звітних податкових періодах. Платником зазначається, що аудиторами проведено перерахунок амортизаційних відрахувань за період з 1998-2004р., що є вже перевіреним ДПІ , без встановлення порушень. Крім того, не подано розрахунків на заниження суми амортизаційних відрахувань на 58150,0 грн.

Згідно п. 10.1. ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування а згідно п. 3.1. ст. 3 зазначеного Закону об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. В порушення зазначеного, враховуючи порушення, викладені в пп.3.1.1, 3.1.2, 3.1.3 акту перевірки, встановлено заниження податку на прибуток.

Перевіркою встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість», однак платником із нарахованих сум ПДВ платником оскаржуються тільки донарахування по звичайних цін та по продажу 5 будиночків.

Щодо твердження платника, що перевіркою не віднесено до складу податкового кредиту ПДВ суму 65849,30 грн. з послуг гуртожитку, то апелянт вважає, що дане твердження є безпідставним виходячи з вимог пп..7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідно до якого до податкового кредиту відноситься ПДВ з придбаних товарів, робіт, послуг для використання в оподатковуваних операціях, а вказані послуги не були враховані у визначеній сумі, квартплати, оскільки податкові зобов'язання з послуг гуртожитку перевіркою визначено в сумі 39664,0 грн., а податковий кредит платником визначено в сумі 65849,30 грн.

Однак судом не враховано доводи надані ДПІ в м.Івано-Франківську, а взято до уваги висновок судово-бухгалтерської експертизи у кримінальній справі стосовно посадових осіб ВАТ «Пресмаш», що крім того є порушенням норм ст..86 КАС України.

Враховуючи наведене просить справу переглянути та прийняте нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у місті Івано-Франківську було проведено виїзну планову перевірку ВАТ «Пресмаш» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 року. На підставі акта перевірки від 28.08.2009 року № 11446/23-2/13643567 винесено податкові повідомлення-рішення за № 0001682302/0 від 11.09.2008 року про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в сумі 423991 грн. і штрафних фінансових санкцій в сумі 274984 грн. та за № 0001692302/0 від 11.09.2008 року про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 106172 грн. і штрафних фінансових санкцій в сумі 53086 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем занижено податкові зобов'язання з ПДВ за 2005 рік на 7111,0 грн., 2006 рік - 18814,0 грн., І квартал 2007 року - 884,0 грн. від операцій з продажу продукції власного виробництва, що є порушенням ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено, що база оподаткування з операцій продажу визначається за договірними цінами, що є не меншими за звичайні ціни, які визначено п. 1.20.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивачем продаж продукції власного виробництва проводився нижче її фактичної собівартості.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції вірно враховано, що згідно п. 4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). З огляду на це, суд першої інстанції правильно зазначив, що згаданим Законом не передбачено прямої норми, яка би зобов'язувала нараховувати податок на додану вартість на збитки, а отже, відповідачем непрамірно нараховано ПДВ на збитки від реалізації продукції в сумі 26808,00 грн.

Крім того, судом першої інстанції вірно враховано, що згідно пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях. Згідно пп. 3.1.3 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок, затверджених Наказом ДПА України від 27.04.2006 року № 225, в акті перевірки відображається як заниження так і завищення правильності нарахування податків.

Згідно вище згаданого Акту перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську встановлено, що підприємство не включало до податкових зобов'язань операції від послуг гуртожитку - квартплати за 2005 рік - 2006 рік, внаслідок чого заниження податкових зобов'язань з ПДВ склало за 2005 рік 7974,00 грн., 2006 рік-31706,00 грн. Однак підприємство одночасно не включало до складу податкового кредиту податкові накладні на послуги пов'язані з обслуговуванням гуртожитку, проте ДПІ в місті Івано-Франківську не було включено до складу податкового кредиту податкові накладні на послуги пов'язані з обслуговуванням гуртожитку. У відповідності до пп. 4.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган зобов'язаний був включити до складу податкового кредиту податкові накладні на послуги пов'язані з обслуговуванням гуртожитку на загальну суму 60974,30 грн.

Крім того, згідно Акту перевірки № 11446/23-2/13643567 від 28.08.2008 року ВАТ «Пресмаш» продало 5 вагон-будиночків для відпочинку на загальну суму 200000,0 грн., в тому числі податок на додану вартість 33333,0 грн. Проте згідно рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10.11.2009 року визнано не дійсним договір купівлі-продажу деревяних збірно-щитових будиночків № 101, 102, 103, 104, 105, що розташовані по АДРЕСА_1, який був укладений 9 серпня 2005 року між ОСОБА_1 (колишнім керівником позивача) та ОСОБА_2 і зобов'язано вказане майно повернути до статутного фонду ВАТ «Пресмаш».

Також, згідно вище згаданого Акту перевірки ВАТ «Пресмаш» занизило валовий дохід від продажу продукції на експорт за рахунок звичайних цін на загальну суму 127694,00 грн., в тому числі за 2005 рік на 38350,00 грн., 2006 рік на 76520,00 грн., за 2007 рік на 12824,00 грн.

В даній спірній ситуації суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг) визначена сторонами договору. Якщо не доведено зворотнє, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися. Однорідні товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник. Згідно пп. 1.20.10 п. 1.20 зазначеного вище Закону донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами. Під час перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську направила запит підприємству щодо обґрунтування звичайних цін по продажі продукції. ВАТ «Пресмаш» надало прайси з цінами ВАТ «Сальський завод ковальсько-пресового обладнання», який виробляє продукцію ідентичну тій яку виробляє позивач. Судом першої інстанції встановлено, що ціни ВАТ «Пресмаш» співставні з цінами на продукцію ВАТ «Сальський завод комунально-пресовго обладнання», а відповідачем не доведено на підставі чого ним визначено звичайні ціни і чому не взято до уваги ціни ВАТ «Сальський завод комунально-пресовго обладнання».

Розглядаючи спір суд першої інстанції також вірно врахував, що згідно пп.. 8.4.4 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2,3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних(товарообмінних) операцій. Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу платника податку відповідного періоду. Згідно пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

ДПІ в м. Івано-Франківську не було включено до складу валового доходу ВАТ «Пресмаш» основні засоби ІІ-ІІІ груп на загальну суму 2834718,52 грн., в тому числі за 2005 рік - 450468,18 грн., за 2006 рік -1613333,67 грн., 2007 рік - 770916,67 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Наказу № 64 від 25.12.1997 року ВАТ «Пресмаш» проведено консервацію основних засобів ВАТ «Пресмаш» 1,2,3 груп. Підприємство з 01.01.1998 року в декларації з податку на прибуток виключило з складу балансової вартості законсервовані основні засоби І групи в сумі 13582600,00 грн. і III групи в сумі 4808585,00 грн. У відповідності до пп. 8.4.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи І або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються. У відповідності до цього ж п.п. 8.4.6 у разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2,3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється.

Наказом № 49 від 25.12.2007 року ВАТ «Пресмаш» прийнято рішення про розконсервацію основних засобів. Згідно пп. 8.4.4 ст. 8 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2,3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів (вартості продукції, робіт, послуг, отриманих платником податку в межах бартерних (товарообмінних) операцій). Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля, а сума перевищення включається до валового доходу плагника податку відповідного періоду.

Задовольняючи позовні вимоги, з чим погодилась колегія суддів, суд першої інстанції правильно врахував і ту обставину, що згідно висновку судово-бухгалтерської експертизи від 10 липня 2009 року визначений розмір об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств ВАТ «Пресмаш», в розмірі, зазначеному в податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за період з квітня 2005 року по березень 2008 року та Акті № 11446/23- 2/13643567 ДПІ в місті Івано-Франківську «Про результати виїзної планової перевірки ВАТ «Пресмаш» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04. 2005 року по 31.03.2008 року нормативно та документально не підтверджується, об'єкт оподаткування податком на прибуток підприємств від здійснення ВАТ «Пресмаш» операцій з продажу основних засобів на загальну суму 2834718,52 грн. за період з квітня 2005 року по березень 2008 року та в Акті № 1446/23-2/13643567 від 28.08.2008 року ДПІ в м. Івано-Франківську документально та нормативно не підтверджено, також документально та нормативно не підтверджено визначений розмір податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за результатами господарської діяльності ВАТ «Пресмаш», який зазначений в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з квітня 2005 року по березень 2008 року та акті перевірки ДПІ в м. Івано-Франківську № 1446/23-2/13643567 від 28.08.2008 року.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що ВАТ «Пресмаш» допущено порушення Закону України «Про податок на додану вартість» в частині декларування податку на додану вартість з отриманих доходів від надання послуг гуртожитку, проте оскільки суд не є суб'єктом, який здійснює нарахування(донарахування) податків, зборів та обов'язкових платежів до державного бюджету та не визначає розміри штрафних (фінансових) санкцій, які застосовуються до суб'єктів господарювання з приводу вчинення ними порушень податкового законодавства, то суд обгрунтовано задовольнив в повному обсязі позовні вимоги.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року у справі № 2а-5784/08/0970 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлений 28.02.2012 року