Ухвала суду № 22129026, 28.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р. Справа № 85465/09 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-суддіОлендера І.Я.,

суддівУлицького В.З., Гулида Р.М.

з участю секретаря Корчинської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому порядку в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські будівельні системи» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від06 жовтня 2009 року в справіза адміністартивним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські будівельні системи» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

У липні 2009 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські будівельні системи» звернулося в суд з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення № 0000172301/3 від 17.07.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що висновки податкового органу про порушення з боку товариства пп. 5.5.1 п.5.5 ст. 5, пп. 7.9.3 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 258904 гривні, у тому числі за 4 квартал 2007 року на суму 258904 гривні, є необґрунтованим, оскільки товариством не завищено валові витрати за 4 квартал 2007 року на суму 1035616,44 грн., на суму відсотків, нарахованих за період з 27.08.2007 року по 07.10.2008 року на випущені в цьому періоді боргові цінні папери. Вважає, що він належно сплатив податок на прибуток, тому підстав для донарахування сум податкового зобов'язання не має, а податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від06 жовтня 2009 року в задоволенні позову було відмовлено.

Зазначена постанова мотивована тим, що за період, в якому право власності на облігації не належало «Нафто-Кредит Інвест» (з 27.08.2007 року по 07.10.2007 року), позивачем зайво включено до валових витрат за 4 квартал 2007 року відсотковий дохід в сумі 1035616,44 грн. Відтак в порушення пп. 5.5.1 п.5 ст.5, пп.7.9.3 п. 7.9 ст.7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» позивач завищив валові витрати за 4 квартал 2007 року на 1035616,4 грн. за період з 27.08.2007 року по 07.10.2007 року на випущені, але не розміщені цінні папери.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач - ТзОВ «Україніські будівельні системи» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову і прийняти нову якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме суд не взяв до уваги, що відсотковий період визначається рішенням про закрите (приватне) розміщення облігацій ( у разі закритого розміщення).

Представник апелянта ТзОВ «Українські будівельні системи» в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просить таку задовольнити.

Представник відповідача Луцької ОДПІ в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просить таку відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено, що Луцькою ОДПІ проведено перевірку ТзОВ «Українські будівельні системи» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року по 30.06.2008 року, про що складено акт перевірки № 3/23-10/32964027 від 08.01.2009 року, яким встановлено порушення позивачем пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, пп.7.3.9 п. 7.9. ст. 7 Закону країни «Про оприбуткування прибутку підприємств» щодо віднесення до валових витрат виплати процентів по облігаціях, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 258904 гривень (а.с.6-55).

На підставі вказаного акту Луцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000172301/0 від 20.01.2009 року, яким визначено товариству суму податкового зобов'язання на суму 388356 гривень, в тому числі штрафна (фінансова) санкція 129452 гривень. Пізніше виносились податкові повідомлення-рішення зі значками 1, 2 і останнє податкове повідомлення-рішення № 0000172301/3 від 15.07.2009 року,що просить визнати протиправним позивач (а.с.69).

Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до протоколу № 10/04/07 зборів учасників ТзОВ «Українські будівельні системи» від 10.04.2007 року прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій (а.с.82-117)

Відповідно до п. 12.8.4 Протоколу право власності на придбані облігації виникає з моменту їх зарахування на особовий рахунок власника у зберігача та підтверджується випискою з цього рахунку (а.с.110).

Згідно п. 12.10 даного Протоколу визначено початок відсоткового періоду з 27.08.2007 року по 27.12.2007 року (а.с.111).

Як вбачається із п. 12.10.2 Протоколу емітент розраховує відсотки по сумах виплати відсотків для кожного власника та за власний рахунок виплачує власникам облігацій належний їм відсотковий дохід згідно з вимогами діючого законодавства та за умовами випуску.

Відповідно до договору № В-1 купівлі-продажу цінних паперів від 04.10.2007 року ТзОВ «Нафто-Кредит Інвест» придбало у ТзОВ «Українські будівельні системи» облігацій на загальну суму 60000000 гривень (а.с.118-119).

Згідно п. 2.5 даного договору покупець набуває прав власника іменних цінних паперів з моменту зарахування, зазначених в п.1.1 цінних паперів, на його рахунок у цінних паперах Зберігача.

Відповідно до акту прийомки-передачі цінних паперів до договору купівлі-продажу цінних паперів від 04.10.2007 року, від 10.10.2007 року покупцю передано цінні папери. Згідно платіжних доручень від 05.10.2007 року покупець повністю перерахував суму коштів продавцю за придбані акції (а.с.120-139).

Директором ТзОВ «Українські будівельні системи» 10.10.2007 року видано наказ №10 про дострокове розміщення облігацій. Згідно звіту про результати розміщення облігацій фактичне розміщення облігацій відбулося 04.10.2007 року (а.с.140-141), а цінні папери на рахунки покупця зараховано 08.10.2007 року, що не заперечується сторонами.

Суд першої інстанції правильно встановив, що Луцькою ОДПІ вірно визначено час набуття права власності покупцем на випущені цінні папери, а саме 08.10.2007 року і що саме з цього часу виникає право у покупця отримати відсотки по облігаціях, а в продавця нарахувати проценти по відсотках.

Відтак, висновки відповідача про те, що в даному випадку позивач невірно вніс до валових витрат нараховані відсотки по випущених, але нерозміщених цінних паперах (облігаціях) за період з 27.08.2007 по 27.12.2007 року, чим відповідно допустив порушення п.п.5.5.1 п.5.5. ст.5 та п.п.7.9.3 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» є правильними, що встановлено судом першої інстанції.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в даному випадку відсотковий період по виплаті відсотків повинен наступати (рахуватися) не з моменту прийняття рішення зборами товариства про випуск цінних паперів, а з моменту фактичного набуття права власності покупцем ТзОВ «Нафто-Кредит Інвест» на цінні папери.

Також вірними є висновки суду, щодо неможливості нараховувати та виплачувати відсотки та відносити ці витрати на валові до того часу, поки покупець не набув права власності на ці цінні папери, оскільки в даному випадку позивач виплативши відсотки та віднісши їх на валові витрати, починаючи із 27.08.2007 року, зробив це по відношенню до особи, яка не була фактичним власником цінних паперів, та по відношенню з якою не здійснював господарської діяльності.

Оскільки встановлено, що фактично цінні папери випущені позивачем перейшли у власність покупця ТзОВ «Нафто-Кредит Інвест» після 04.10.2007 року, то згідно вимог Законів України «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про національну депозитарну систему та особливості обігу цінних паперів в Україні» де визначено поняття емісії, розміщення цінних паперів та порядку набуття права власності на них, позивачем при нарахуванні та виплаті відсоткового доходу по облігаціях та віднесені цих витрат до валових не було дотримано вимог таких.

Крім цього, виходячи із визначення поняття облігація, право на нарахування та отримання відсотків по облігаціях може виникати лише після набуття права власності на них покупцем, чого вданому випадку не було.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Луцькою ОДПІ вірно визначено, що відсотковий період за 4 квартал 2007 року по виплаті доходу за облігаціями повинен починатися із 08.10.2007 року, тобто, після набуття права власності у покупця на цінні папери, і таким чином ТзОВ «Українські будівельні системи» зайво включили до валових витрат за 4 квартал 2007 року нарахований та виплачений відсотковий дохід ТзОВ «Нафто-Кредит Інвест» в сумі 1035616,44 гривень за період із 27.08.2007 року по 07.10.2007 року, відтак, підстав для визнання протиправним податкового повідомлення-рішення Луцької ОДПІ № 0000172301/3 від 15.07.2009 року немає.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206,254 КАС України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські будівельні системи» залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від06 жовтня 2009 року по справі№2а-18497/09/0370 без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з часу набрання нею законної сили, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі прийняття ухвали в порядку ч.3 ст.160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення такої в повному обсязі.

Головуючий суддя : І.Я.Олендер

Судді: В.З. Улицький

Р.М.Гулид

Ухвала в повному обсязі складена 02.03.2012 року.