Єдиний державний реєстр судових рішень ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2012 р. Справа № 31118/10 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді: Сапіги В.П.,
суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2010 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Ужгороді до Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» про стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИВ:
13.04.2010 року ДПІ у м. Ужгороді звернулося в суд з адміністративним позовом до ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» про стягнення податкової заборгованості в сумі 51751,34 грн..
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» має заборгованість перед бюджетом, з податку на прибуток, комунального та земельного податку, збору за забруднення навколишнього середовища, збору за спеціальне водокористування та за забруднення навколишнього природного середовища, а також штрафні санкції за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». У зв'язку з чим державною податковою інспекцією відповідно до п. п. 5.4.1. п.5.4. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 20.12.2000 року №2181-ІІІ визначено, що зазначені суми платежів є узгодженими та несплаченими у встановлені законодавством строки, а також застосовано відповідні штрафні (фінансові) санкції.Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2010 року позов задоволено з тих підстав, що відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що вказана сума податкових зобов'язань оспорювалася ним в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи несплачена заборгованість, яка виникла в результаті несплачених донарахованих сум штрафних санкцій зобов'язання дійсно є податковим боргом.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» подало апеляційну скаргу за якою просить скасувати постанову суду та направити справу на новий розгляд.
При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги тим, що управління мало право включити до складу валових витрат будь-які із витрат, що безпосередньо пов»язані із діяльністю самого управління та головної організації ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», оскільки позивач не вимагав первинних бухгалтерських документів з певних господарських операції та не вимагав пояснень щодо відсутності цих документів.
Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Спірні правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 року та Законом України „Про систему оподаткування" № 1251-XII від 25.06.1991 року, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Будівельне управління № 21 є структурним підрозділом без права юридичної особи ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», яке 08.12.1994 року зареєстровано виконавчим комітетом Ужгородської міської ради та 12.03.1994 року взято на облік платника податків в ДПІ м. Ужгорода.
В період з 30.01.2010 року по 18.02.2010 року ДПІ у м. Ужгороді проведено виїзну планову перевірку Будівельного управління № 21 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.09.2009 року.
За результатами перевірки складено акт № 415/23- 1/10/01293984 від 26.02.2010 року та встановлено заниження податку на прибуток, несплату збору за забруднення навколишнього природного середовища, порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
На підставі вказаного акту податковим органом 11.03.2010 року винесено податкові повідомлення-рішення № 0000802341/0 яким визначено суму податкового зобов»язання по податку на прибуток в сумі 78 855,70 грн. та №0000812341/0 за платежем збір за забруднення навколишнього природного середовища на суму 3965,93 грн., а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000752303 на суму 5404,50 грн.
З аналізу положень.1.3 ст.1, п.п.4.1.1. п.4.1 ст.4, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Законом України від 20.12.2000 року №2181-ІІІ та встановлених обставин справи, вказана сума податкових зобов'язань не оспорювалась відповідачем в адміністративному чи судовому порядку, а тому несплачена заборгованість, яка виникла в результаті несплачених донарахованих сум штрафних санкцій зобов'язання дійсно є податковим боргом.
В результаті непогашення податкового боргу, податковим органом 01.09.2009 року прийнято першу податкову вимогу за № 1/848 на суму 4337,17 грн. та 14.10.2009 року другу податкову вимогу за № 2/969 на суму 7729,65 грн.
Апелянт на спростування висновку суду щодо правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень та факту погашення податкового боргу не надав суду апеляційної інстанції жодних доказів.
Щодо стягнення з відповідача суми штрафних (фінансових) санкцій застосованих на підставі Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" то необхідно відмітити, що рішення від 11.03.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000752303 на суму 5404,50 грн. прийнято податковим органом з приводу того, що відповідач 04.03.2009 року за прибутковим касовим ордером від цього ж числа отримано в касу підприємства готівкові кошти за реалізацію автомобіля в сумі 1080,90 грн. без проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстрований реєстратор розрахункових операцій, чим порушив п.1 ст.3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР.
Відповідно до ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже рішення від 11.03.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій за № 0000752303 на суму 5404,50 грн. прийнято податковим органом в межах строку, визначеного наведеною нормою ГК України.
Згідно зі ст. 25 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.
Зважаючи на наведені положення Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР та що БУ № 21 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» не сплатило у встановлений законом строк суму штрафних санкцій, не оскаржило рішення про їх нарахування то такі підлягають до стягнення в судовому порядку.Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, оскільки позивач надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на те, що Львівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. 160, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2010року у справі№2а-3181/10- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя : В.П.Сапіга
Судді: Р.Б.Хобор
І.О.Яворський
Судове рішення № 22128365, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3181/10/1370. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: