Ухвала суду № 22127425, 01.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р. Справа № 35455/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Довгополова О.М., Глушка І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Рівнеавтогума-сервіс” до державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

04 серпня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ,,Рівнеавтогума-сервіс” звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції (ДПІ) у м. Рівне за №0000522342/0 від 05.03.2010 року.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року позов задоволено частково. Ухвалено визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000522342/0 від 05.03.2010 року в частині визначення податкового зобовязання за основним платежем в розмірі 9455 грн. та штрафної санкції в розмірі 4239грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ДПІ у м. Рівне подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова в частині задоволення позовних вимог прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував доводи податкового органу про те, що в порушення п.п 8.1.2 п. 8.1 ст.8. Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств” товариством нараховано амортизаційні відрахування на основні засоби, які не використовуються у господарській діяльності (Станок балансуючий МТ-2310 4, станок балансуючий МТ-2880+ТL 10,станок бортувальний АS-943 2У 11,станок бортувальний 5, шиномонтажний стенд 7,підйомник ТІТАН Р-232 13, підйомник ТІТАН Р-232 ЕС 27,підкатний домкрат 6, помпа в зборі 8,компресор СТ 5,5/620/200 12 ). Доходу від їх використання підприємство не отримало.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до пункту 2 частини 1 статі 197 КАС України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що за наслідками проведеної планової виїзної перевірки ТОВ ,,Рівнеавтогума-сервіс” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р., оформленої актом №198/23-100/33450250 від 24.02.2010 року, ДПІ у м. Рівне прийнято податкове повідомлення-рішення №0000522342/0 від 05.03.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 34743,50грн., в т.ч. 19338 грн. основного платежу та 15405,50 грн. фінансові санкції.

Висновки податкового органу базуються на тому, що в порушення п. 1.32 ст. 1, абз.2 п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8, абз.1 п. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України ,,Про оподаткування прибутку підприємств” товариством занижено скоригований валовий дохід в сумі 89936грн.; завищено валовий дохід за 3кв. 2008року в сумі 604 грн.; занижено скориговані валові витрати в розмірі 49800 грн.; завищено амортизаційні відрахування в сумі 37821грн. за І-ІУ кв. 2008року, І-ІІІ кв. 2009року.

Під час перевірки встановлено, що позивачем нараховано амортизаційні відрахування на основні засоби (станок балансуючий МТ-2310 4, станок балансуючий МТ -2880+ТL 10, станок бортувальний AS-943 2V 11, станок бортувальний 5, шиномонтажний стенд 7, підйомник ТІТАН Р-232, підйомник ТІТАН Р-232 ЕС 27, підкатний домкрат 6, помпа в зборі 8, компресор СТ 5,5/62/200 12), які не використовуються в господарській діяльності, оскільки підприємством не отримано дохід від їх використання.

Статтею 8 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР ,,Про оподаткування прибутку підприємств” ( чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що під терміном ,,амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею (п.п. 8.1.1).

Амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення ((п.п. 8.1.2).

Під терміном ,,основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом (п.п. 8.2.1).

Відповідно до статуту одним із видів діяльності позивача є технічне обслуговування та ремонт автомобілів, їх механічний та поточний ремонт (обслуговування), створення СТО та реалізація запчастин до автомобілів, торгівельна діяльність, в тому числі оптова, роздрібна, комісійна, оптова та роздрібна торгівля автотоварами.

Придбання позивачем основних засобів: станок балансуючий МТ-2310 4, станок балансуючий МТ -2880+ТL 10, станок бортувальний AS-943 2V 11, станок бортувальний 5, шиномонтажний стенд 7, підйомник ТІТАН Р-232, підйомник ТІТАН Р-232 ЕС 27, підкатний домкрат 6, помпа в зборі 8, компресор СТ 5,5/62/200 12 та введення їх в експлуатацію підтверджено первинними документами на їх придбання (платіжні доручення, видаткові накладні, рахунки фактури) та документами введення в експлуатацію (актами внутрішнього переміщення основних засобів та введення в експлуатацію, наказами на введення в експлуатацію основних засобів).

З досліджених судом першої інстанції доказів вбачається, що позивач здійснював діяльність з продажу автогуми, її монтажу і балансування. Згідно калькуляцій собівартості реалізації товару, затверджених директором позивача, вартість проданої автогуми включає витрати на монтаж, балансування проданої автогуми в розмірі 2% .

За таких обставин апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про правомірність нарахування позивачем амортизаційних відрахувань на зазначені основні засоби у відповідності до вимог ст. 8 Закону № 334/94-ВР, оскільки в судовому засіданні доведено факт використання цих основних засобів у господарській діяльності позивача.

Таким чином, суд першої інстанції на законних підставах визнав протиправним та скасував оскаржене податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 9455грн. та застосування штрафної санкції в розмірі 4239 грн. .

Апеляційна скарга не містить жодного доводу на спростування таких висновків суду першої інстанції, а тому не підлягає до задоволення.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, обєктивно і всебічно зясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року у справі № 2а-3866/10/1770 без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді О.М. Довгополов

І.В. Глушко