Ухвала суду № 22125961, 01.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/4431/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Бужак Н.П., Троян Н.М.;

розглянувши в порядку письмового провадження у залі суду апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що проведеною перевіркою відповідача встановлено укладення останнім з двома працівниками трудових договорів, які не відповідають вимогам законодавства, оскільки в цих договорах не вказані ні посада, ні докладні характеристики роботи за посадою, ні вимоги до рівня її виконання. Вказані порушення були також виявлені і територіальною державною інспекцією праці в Черкаській області. Також позивач зазначає, що у відповідача працювало чотири особи, які забезпечували здійснення підприємницької діяльності, їх посадові оклади з січня 2009 року по липень по 2010 року збільшилися лише з 605 грн. до 88 грн. В період, коли відбувається скорочення обсягів виробництва та запроваджується неповний робочий тиждень для працівників, відповідач вводить посади адміністратора та менеджера з продажу з окладами 2 000 грн., на ці посади приймає двох вагітних жінок за два місяці до надання відпустки по вагітності та пологах. Вказані особи не мали освіти для зайняття відповідних посад. Одна з прийнятих на роботу жінок фактично не могла виконувати роботу у відповідача, оскільки проживала в м.Дніпропетровську, постійно зверталась там в жіночу консультацію, що підтверджується листом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Позивач також посилається на правомірність проведення перевірки та вказує на те, що 16.02.2011 року було прийняте рішення № 64, яким до відповідача застосовано штраф в розмірі 8 425 грн. за порушення порядку витрачання коштів, а також не прийняті до зарахування витрати в розмірі 16 849 грн. 16 коп. Вказане рішення відповідач отримав, проте у визначений строк кошти не повернув.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (18016, м.Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 18, ідентифікаційний код 21355026) заборгованості в розмірі 7985 грн. 33 коп.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції задоволюючи позов, виходив з того, що позивачем проведено правомірно перевірку, в зв»язку з чим було прийнято рішення, яким до відповідача застосовано штраф за порушення порядку витрачання коштів, а також не прийняті до зарахування певні витрати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ.

Відповідно до статті 1 Закону № 2240-ІІІ, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно статті 22 Закону № 2240-ІІІ, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи. Взяття на облік у виконавчих дирекціях відділень Фонду юридичних осіб (відокремлених підрозділів юридичних осіб) та фізичних осіб - підприємців здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами відділень Фонду.

Відповідач, як фізична особа - підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований 12.11.2007 року та згідно повідомлення 15.07.2008 року взятий на облік як страхувальник та платник страхових внесків.

Відповідно до статті 27 Закону № 2240-ІІІ, страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Розміри внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" (чинний до 01.01.2011 року)

Згідно статті 1 Закону № 2213-ІІІ, розмір внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить для роботодавців - 1,4 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до статті 48 Закону № 2240-ІІІ, за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків, в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Статтею 49 Закону № 2240-ІІІ передбачено, що за поданням відділень Фонду правління Фонду щорічно розглядає та затверджує програми (у розрізі районів) щодо відновлення здоров'я застрахованих осіб і членів їх сімей, які включають санаторно-курортне лікування, оздоровлення в санаторіях-профілакторіях, пансіонатах, дитячих оздоровчих таборах, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, позашкільне обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків, та їх кошторис. Витрати на ці цілі здійснюються за рахунок коштів, передбачених бюджетом Фонду.

Статтею 30 Закону № 2240-ІІІ визначено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.02.2011 року головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена позапланова перевірка відповідача щодо повноти нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків, інших платежів до Фонду та використання його коштів на виплату встановлених видів допомоги по соціальному страхуванню за період з 01.10.2010 року по 11.02.2011 року.

В результаті перевірки встановлено порушення відповідачем статей 38, 52 Закону № 2240-ІІІ, п. 9 наказу Державної податкової адміністрації України "Про затвердження свідоцтва про сплату єдиного податку та порядку його видачі" від 29.10.1999 р. № 599, ст. 21 Кодексу законів про працю України та зазначено, що трудові договори укладені не відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.2001р. № 260.

Результати перевірки зафіксовані в акті № 89 від 11 лютого 2011 року, один примірник якого отримав відповідач. Крім того, 11 лютого 2011 року головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вкладено акт про відмову відповідача від підписання акту перевірки № 89 від 11 лютого 2011 року.

На підставі вказаного акту позивач 16.02.2011року прийняв рішення № 64, яким вирішив стягнути з відповідача штраф за порушення порядку витрачання коштів Фонду у розмірі 8 425 грн., а також зазначив про не прийняття до зарахування витрат у розмірі 16 849 гри. Рішення № 64 від 16.02.2011 року отримане відповідачем 25.02.2011року, яке ним до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності чи до суду не оскаржене.

Крім того, 28 квітня 2011 року відповідач подав звіт по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за перший квартал 2011 року, в якому самостійно зазначив наявність заборгованості перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 7985 грн. 33 коп.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 30 червня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 06 березня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П. Троян Н.М.