Ухвала суду № 22125948, 01.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6814/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКостюк Л.О.;

суддів:Бужак Н.П., Троян Н.М.;

за участю секретаря:Співак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Трейд»про стягнення отриманого за нікчемним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2009 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Трейд»про стягнення отриманого за нікчемним договором. Свої вимоги мотивує тим, що спірні господарські зобовязання між відповідачами були вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на створення взаємних прав та обовязків. Натомість метою було ухилення від сплати обовязкових податків та зборів, що безперечно суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки, відповідно до ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків та зборів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановленим законом терміни. Несплата податків тягне за собою спричинення шкоди економічним інтересам суспільства. Просив суд стягнути в дохід держави кошти, одержані за договором про надання маркетингових послуг від 01.03.2007 року, вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства у звязку з його нікчемністю, а саме, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь» в дохід державного бюджету вартість маркетингових послуг у сумі 119000, 00 грн., а з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Трейд»в дохід державного бюджету суму 119000, 00 грн., отриману за спірним договором.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 липня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, у зв»язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач просить суд стягнути в дохід держави кошти, одержані за нікчемним договором та посилаючись на статті 203, 215, 216,236 Цивільного кодексу України, статті 207, 208 Господарського кодексу України вважає, що укладені між ТОВ «Аптекарь»та ТОВ «Інтекс Трейд», зокрема договір про надання маркетингових послуг від 01.03.2007 року (далі - Договір-1) та договір про надання маркетингових послуг від 04.06.2007 року (далі - Договір-2) є нікчемними, такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, спрямовані на незаконне формування валових витрат та податкового кредиту, та у зв'язку з цим просить суд застосувати наслідки нікчемного правочину та стягнути з відповідачів в дохід Державного бюджету усе одержане ними за Договором-1 та Договором-2.

Як вбачається з матеріалів справи, Окружним адміністративним судом м.Києва також було розглянуто справу № 2а-15701/09/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.05.2009 року № 0000992301/0, від 05.05.2009 року. № 0001002301/0, від 27.11.2009 року № 0000992301/3 та від 25.11.2009 року №0001002301/3.

Предметом спору зазначеної справи № 2а-15701/09/2670 було визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь», з підстав встановлення порушення ТОВ «Аптекарь»вимог п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст.4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині віднесення до складу валових витрат витрати, повязані з виконанням господарських договорів зокрема з контрагентом ТОВ «Інтекс Трейд», а також про порушення вимог п.4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за тими ж господарськими операціями.

Як вбачається з огляду повязаної справи № 2а-15701/09/2670, зазначених висновків ДПІ у Деснянському районі м. Києва дійшло в звязку з тим, що контрагенти позивача, зокрема ТОВ «Інтекс Трейд», відсутні за місцем знаходження, доказів дійсності цих угод не надали (не має підтверджень від контрагентів), та крім того, відносно ТОВ «Інтекс Трейд»було порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків службовими особами, а також штат ТОВ «Інтекс Трейд»складається з однієї особи, тому здійснення того обєму господарської діяльності, яка визначена в договорах про надання послуг, не дає підстав стверджувати про належне ведення такої діяльності субєктами господарювання, а отже контрагент ТОВ «Аптекарь», зокрема ТОВ «Інтекс Трейд»має ознаки фіктивності, а господарські угоди між ними мають ознаки нікчемного правочину.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2010 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптекарь»було задоволено в повному обсязі, скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва від 05.05.2009 року № 0000992301/0, від 05.05.2009 року № 0001002301/0, від 27.11.2009 року № 0000992301/3 та від 25.11.2009 року №0001002301/3.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011 року в задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва було відмовлено та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2010 року залишено без змін, а отже рішення по справі № 2а-15701/09/2670 набрало законної сили.

З рішення по справі № 2а-15701/09/2670, що є повязаною з даною справою, та набрало законної сили, вбачається що підстави для прийняття Державною податковою інспекцією у Деснянському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень (що є скасованими в судовому порядку) за результатами проведеної перевірки, оформленої актом від 17.04.2009 року № 3033/23-5/34183689 є тотожними підставам заявлення позовних вимог позивачем до відповідачів ТОВ «Аптекарь»та ТОВ «Інтекс Трейд», що є предметом судового розгляду в межах даної справи.

Крім того, рішенням по справі № 2а-15701/09/2670 встановлено, що, як вбачається з матеріалів справи, позивачем (ТОВ «Аптекарь») були надані всі первинні документи, які підтверджують виконання господарських операцій, а саме податкові накладні, договори, акти виконаних робіт, банківські виписки (копії в матеріалах справи). Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аптекарь»укладаючи договори із своїми контрагентами, зокрема ТОВ «Інтекс Трейд»мало всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності сторони договору - здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність, тощо.

Таким чином, з огляду на зазначене, суд вважає, що відсутні підстави для застосування наслідків нікчемного правочину та стягнення з відповідачів в дохід Державного бюджету коштів одержаних за договорами, оскільки в судовому порядку було встановлено відсутність порушень відповідачами вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності, та зазначене рішення набрало законної сили.

Статтею 6 Господарського кодексу України визначено, що загальними принципами господарювання в Україні є забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

У відповідності до ст. 19 Господарського кодексу України, субєкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську, що не суперечить законодавству.

Згідно ст. 43 Господарського кодексу України, підприємництво в Україні здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, остання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно закону; вільного найму підприємцем працівників; комерційного ризику; вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом; самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Зважаючи на викладене, в повній мірі дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, непідтверджені допустимими доказами та задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем не підтверджують обставини, на які він посилається.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м.Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 06 березня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П. Троян Н.М.