Ухвала суду № 22125873, 21.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8968/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.,

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

"21" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів:Мельничука В.П., Федотова І.В., секретаря Сабадін О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2011 року за адміністративним позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Національної комісії регулювання електроенергетики України про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2011 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні його позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення зявившихся в судове засідання представників осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, про що складено Акт від 27.05.2011 року № 296/41-10/19480600.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п.п. 1.20.1 п. 1.20, п. 1.32 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94 (далі Закон № 334/94), а саме, заниження Позивачем податку на прибуток у сумі 1882084грн.

На підставі встановлених порушень Відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 14.06.2011 року №0000534110/0, яким Позивачу визначено суму грошового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем - 1882084 грн. та 470521грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та Державним виробничим обєднанням електроенергетики «Бєленерго»укладено зовнішньоекономічний контракт від 14.05.2009 року № 49д-26/09/44/4-56, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 100-112), відповідно до якого Позивач поставляє, а Покупець приймає електроенергію українського походження на умовах DAF кордону Республіки Білорусь.

Крім того, між Позивачем та Державним виробничим обєднанням електроенергетики «Бєленерго»укладено Додаткову угоду до вищезазначеного Контракту від 20.09.2010 року № 9, копія якої наявна в матеріалах справи (т. 1, а.с. 132-133). Відповідно до зазначеної додаткової угоди Позивач постачає, а Покупець приймає електроенергію українського походження на умовах DAF кордону Республіки Білорусь в період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року включно в орієнтовній кількості до 4000000000 кВтч, з яких гарантована кількість 2600000000 кВтч (1980000000 кВтч в період з 01.01.2010 року по 31.08.2010 року та 620000000 кВтч в період з 01.09.2010 року по 31.12.2010 року, в тому числі в вересні 2010 року 140000000 кВтч, в жовтні грудні 2010 року 160000000 кВтч щомісячно), додаткова кількість за домовленістю сторін до 1400000000 кВтч (в період з 21.09.2010 року по 31.12.2010 року), Покупець сплатить Продавцю вартість наданої електроенергії за ціною та на умовах, які визначено зазначеною угодою.

Експортована Позивачем до Республіки Білорусь електроенергія купувалась Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»у оператора оптового ринку електроенергії України Державного підприємства «Енергоринок»відповідно до Договору від 19.06.2009 року №44/1-64/5470/01.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 334/94, доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Згідно із п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону № 334/94, положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Відповідно до п. 1.26 ст. 1 Закону № 334/94,пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного капіталу платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного капіталу платника податку.

Тобто, повязаними особами, є відповідні фізичні, посадові або юридичні особи, а не держава в цілому.

Згідно із п.п. 1.20.2 ст. 1 Закону № 334/94, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну.

Відповідно до частини четвертої статті 189 Господарського кодексу України при здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку та індикативних цін.

Згідно з п.п. 1.20.10 п. 1.20 статті 1 Закону № 334/94, податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом.

Із визначення господарської діяльності, наведеного у п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР вбачається, що господарська діяльність - це будь яка діяльність особи направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. При цьому слід зазначити, що терміни «господарська діяльність»та «господарська операція» не є тотожними, оскільки оподаткуванню підлягає сукупність господарських операцій.

Отже, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявність зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем здійснювалась господарська діяльність, яка спрямована на виконання функцій держави з експорту енергоносіїв, з метою одержання від цього доходу, що не заперечується Відповідачем, а факт здійснення Позивачем низькорентабельних експортних операцій мав тимчасовий характер незалежно від волі Позивача.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В звязку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 27.02.2012 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Мельничук В.П. Федотов І.В.