Ухвала суду № 22125764, 23.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7230/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Безименної Н.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Приватного підприємства «Філатов і компанія»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2011 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Філатов і компанія»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012306/0, № 0000022306/0 від 05.01.2011, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПП «Філатов і компанія»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012306/0, № 0000022306/0 від 05.01.2011, якими визначено грошові зобов`язання з податку на прибуток у сумі 78750,00 грн. та з податку на додану вартість у сумі 63000,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2011 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що у грудні 2010 року ДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ПП «Філатов і компанія»з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток в частині нарахування валових витрат та ПДВ в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.2010 по 30.06.2010 по взаємовідносинам з ТОВ "С.Дж.Р.Груп", про що складено акт №1064/1-23-60-36557155 від 23.12.2010 (а.с. 19-32).

Перевіркою встановлено порушення:

-абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого завищено валові витрати на 252000,00 грн., у т.ч.: в І кварталі 2010 р. на суму 133500,00 грн. та в ІІ кварталі 2010 р. на суму 118500,00 грн.;

-пп. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», в результаті чого занижено ПДВ на суму 50400,00 грн., у т.ч.: за лютий на суму 13400,00 грн., за березень на суму 13300,00 грн.; за квітень на суму 23700,00 грн.

Висновок про порушення ґрунтується на тому, що правочин здійснений між ПП «Філатов і компанія»та ТОВ «С.Дж.Р.Груп»носить фіктивний характер і є нікчемним, а суми за цим правочином безпідставно (за відсутності належних підтверджуючих документів) віднесено до валових витрат та податкового кредиту.

На підставі акта № 1064/1-23-60-36557155 від 23.12.2010 і згідно із пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 і п. 123.1 ст. 123 ПК посадовими особами податкового органу прийнято податкові повідомлення-рішення №0000012306/0 та №0000022306/0 від 05.01.2011(а.с. 34, 33), якими визначила грошові зобов'язання ПП «Філатов і компанія»відповідно з податку на прибуток у сумі 78750,00 грн. (у т.ч. 15750,00 грн. штрафні (фінансові) санкції) і з ПДВ у сумі 63000,00 грн. (у т.ч. 12600,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

З п. 5.1 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»випливає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату послуг до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих послуг та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ПП «Філатов і компанія»віднесло до валових витрат за І, ІІ квартали 2010 року і до податкового кредиту за лютий, березень, квітень 2010 року суми, сплачені на користь ТОВ «С.Дж.Р.Груп»згідно договору № 01/02/10 від 01.02.2010 про проведення робіт з обслуговування спеціальних конструкцій (а.с. 96-103).

Згідно п. 2.1 Договору ТОВ «С.Дж.Р.Груп»(Виконавець) за дорученням ПП «Філатов і компанія»(Замовник) проводить роботи по обслуговуванню спеціальних конструкцій Замовника (розміщення рекламних матеріалів та технічне обслуговування) згідно затвердженої адресної програми на період дії даного договору, а Замовник проводить розрахунки з Виконавцем згідно із умовами, визначеними розділом 4 даного Договору.

У п. 2.2. Договору його сторони визначили, що адресну програму: місце розташування (місто, адреса), тип, формат, сторону спеціальної конструкції, наявність або відсутність освітлення включають додатки до даного Договору, які підписуються сторонами Договору та є його невід'ємною частиною.

Пунктом 2.3. Договору визначено перелік робіт, які здійснює Виконавець.

Згідно із положеннями розділу 4 Договору вартість обслуговування Виконавцем спеціальних конструкцій визначається сторонами в додатку до Договору (п. 4.1), кількість рекламних поверхонь спеціальних конструкцій, які обслуговуються Виконавцем затверджуються сторонами в додатках до даного Договору (пп. 4.1.1).

Згідно із п. 4.2 Договору порядок розрахунків вказується сторонами в додатках до Договору. При цьому пп. 4.2.1 та 4.2.2 Договору встановлено, що Виконавець щомісячно, до 27 числа поточного місяця, надає Замовнику звіт за поточний місяць та щомісячно, до 5 числа поточного місяця, надає Замовнику акт виконаних робіт за попередній місяць.

Відповідно до п.5.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та припиняється 31.12.2010.

Як на підтвердження фінансового-господарських взаємовідносин з ТОВ «С.Дж.Р. Груп»згідно даного Договору і виконання взятих на себе господарських зобов'язань позивачем були надані копії наступних документів:

-акти виконаних робіт: № 1 від 28.02.2010 (а.с. 104-113), № 3032 від 31.03.2010 (а.с. 115-122), № 4039 від 30.04.2010 (а.с. 124);

-податкові накладні: № 2054 від 28.02.2010 на суму 80400,60 грн. (ПДВ 13400,00 грн.) (а.с. 114), № 3032 від 31.03.2010 на суму 79800,00 грн. (ПДВ 13300,00 грн.) (а.с. 123), № 4039 від 30.04.2010 на суму 142200,00 грн. (ПДВ 23700,00 грн.) (а.с. 125).

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних документів.

Згідно із пп. "е" пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначений окремим рядком опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).

Договір № 01/02/10 від 01.02.2010 визначає загальний перелік робіт, які має здійснити Виконавець (п. 2.3), але не визначає їх обсяг, кількість, вартість, а складені на його виконання акти виконаних робіт № 1 від 28.02.2010, № 3032 від 31.03.2010, окрім місцезнаходження спеціальних конструкцій та ціни, також не містять конкретизації і переліку виконаних робіт згідно п. 2.3 Договору, змісту та обсягу господарських операцій. При цьому акт від 30.04.2010 р. № 4039 на суму 142200,00 грн. взагалі не містить відомостей про зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Подані позивачем податкові накладні № 2054 від 28.02.2010, № 3032 від 31.03.2010, № 4039 від 30.04.2010 також не розкривають зміст та обсяг господарської операції, їх кількісних і вартісних показників.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що подані позивачем документи не можна вважати належними первинними документами, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», тому не можуть підтверджувати правомірне віднесення ПП «Філатов і компанія»спірних сум до валових витрат і податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що ПП «Філатов і компанія»виконує роботи по обслуговуванню рекламних поверхонь, однак не надав жодних доказів того, чому власні обсяги робіт виконувалися не позивачем, а контрагентом ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Таким чином, за відсутності належного документального підтвердження, суд першої інстанції вірно погодився із висновком податкового органу про безпідставність віднесення позивачем спірних сум до валових витрат за І, ІІ квартали 2010 року та податкового кредиту за лютий, березень, квітень 2010 року, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Аналіз матеріалів справи вказує на те, що апелянтом не надано суду доказів, які б спростовували факти вчинення позивачем вищевказаних правопорушень.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Філатов і компанія»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2011 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 28.02.2012

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Бєлова Л.В. Безименна Н.В.