Ухвала суду № 22125712, 27.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3594/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Спиридонова В.О.

Суддя-доповідач: Маслій В.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Маслія В.І.,

СуддівФайдюка В.В., Чаку Є.В.,

При секретарі Вовчок О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства виробниче обєднання «Автотранспортник»до Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ виробниче обєднання «Автотранспортник»звернулося до суду з позовом до Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Фастівська обєднана державна податкова інспекція Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, Закрите акціонерне товариство «Автотранспортник»зареєстроване 11.03.1994 у виконавчому комітеті Фастівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 11.03.1994 №31, код субєкта господарювання за ЄДРПОУ 20572715. На податковий облік в органах державної податкової служби взято 18.03.1994 за №369.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 25.07.2011 виконавчим комітетом Фастівської міської ради Київської області здійснено останній реєстраційний запис, яким змінено найменування позивача з Закритого акціонерного товариства «Автотранспортник»на Публічне акціонерне товариство виробниче обєднання «Автотранспортник».

За результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ виробниче обєднання «Автотранспортник»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2011 року відповідачем складено акт від 01.07.2011 №232/35/2302-20572715.

Перевіркою встановлено, що позивач здійснював міжнародні автоперевезення на підставі укладених договорів та відповідно до заявок. За фактом здійснення міжнародного перевезення повинен оформлятися акт виконаних робіт до міжнародної товарно-транспортної накладної та подорожнього листа вантажного автомобіля в міжнародному сполученні, на що виписується рахунок-фактура.

Згідно з документами, наданими до перевірки, відповідачем встановлено відсутність оригіналів міжнародних товарно-транспортних накладних, які, на думку відповідача, є підставою та підтвердженням застосування нульової ставки ПДВ за операціями, передбаченими абз. а) пп. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 ПК України, та в деяких випадках відсутні акти виконаних робіт і в подорожніх листах вантажного автомобіля в міжнародному сполучені відсутні печатки приймаючих сторін згідно з маршрутом слідування.

Таким чином, відповідачем зроблено висновок, що вказані операції підлягають оподаткуванню відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України за ставкою 20 % згідно з п. 10 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України.

Виходячи з викладеного, контролюючий орган встановив, що позивач неправомірно занизив обсяг операцій, які оподатковуються за ставкою 20 % в розмірі 305 400 грн., в т.ч. за березень 2011 року в розмірі 159700 грн. та за квітень 2011 року в розмірі 145700 грн., у звязку з чим занижено суму ПДВ у березні 2011 року в розмірі 31 940 грн. та квітні 2011 року на суму 29 140 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.07.2011 року № 0000112302 про зменшення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку з податку на додану вартість, заявлену за квітень 2011 року, на 31940 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 7985 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 18.07.2011 року № 0000132302 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додатну вартість в декларації за квітень 2011 року на 29140 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 7285 грн.

Вважаючи, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення не відповідають діючому законодавству, позивач за захистом своїх прав звернувся в суд.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході розгляду справи, відповідачем не заперечувався факт надання позивачем послуг з міжнародного перевезення протягом спірного періоду, оподаткування яких, відповідно до п.п 195.1.3 п.195.1 ст. 195 ПК України здійснюється за нульовою ставкою, а також з недоведеності відповідачем обовязкової наявності у позивача оригіналів саме міжнародних товарно-транспортних накладних, як первинних документів, що дають право на оподаткування ПДВ за нульовою ставкою.

Колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано необхідних доказів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та прийняття їх в межах повноважень, що передбачені законами України.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фастівської обєднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Маслій В.І.

Судді: Файдюк В.В. Чаку Є.В.