Ухвала суду № 22125659, 16.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-19072/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Баранов Д.О.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддівСтепанюка А.Г., Василенка Я.М.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2011 р. вказаний позов задоволено: визнано протиправним і скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №0003512309/0 від 12.05.2010 р., №0006202309/0 від 17.08.2010 р., №0006202309/1 від 17.08.2010 р.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, з 15.03.2010 року по 06.04.2010 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва проводилась документальна невиїзна перевірка ДАХК «Артем»з питання правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток при взаємовідносинах з ТзОВ «Край сервіс»та ТзОВ «Лайтіла», про що складено акт 325/35-30/14307699 від 07.04.2010 року.

Вказаною перевіркою встановлено, порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 4 825 260 грн.

На підставі акту перевірки, 12.05.2010р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003512309/0, яким визначено ДАХК «Артем»податкове зобовязання по податку на прибуток в розмірі 4 825 260 грн. за основним платежем та 2 412 630 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення, його скарга залишена без задоволення. Внаслідок чого ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 17.08.2010р. було прийнято податкове повідомлення рішення №0003512309/1, яким визначено ДАХК «Артем» податкове зобовязання по податку на прибуток в розмірі 4 825 260 грн. за основним платежем та 2 412 630 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкове повідомлення №0006202309/0, яким визначено позивачу зобовязання по податку на прибуток в розмірі 2 412 630 грн. штрафних санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що висновок податкового органу про заниження позивачем валових доходів не відповідає дійсності, оскільки позивачем не було відображено суму валових витрат понесених за договором доручення, а в подальшому ця сума не була віднесена у валові доходи, як сума, що отримана за уступку вимоги, тобто сума оподатковуваного прибутку підприємства дорівнює нулю.

Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, 21.02.08 року між позивачем та TзOB «Лайтіла»було укладено Договір доручення №392/103, згідно якого повірений зобов'язаний був за винагороду від імені і за рахунок позивача виконати юридичні дії з організації переддоговірної роботи та укласти договори на виконання робіт по передпродажній підготовці виробів підприємства.

На виконання умов вказаного договору позивачем було перераховано попередню оплату на рахунок TзOB «Лайтіла»в сумі 21348260 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

У зв'язку з невиконанням TзOB «Лайтіла»взятих на себе зобов'язань позивач надіслав листа від 22.07.08р. №17-1708 про розірвання договору доручення та вимогу щодо сплати 21348260 грн.

02.10.08р. TзOB «Лайтіла»була надіслана претензія №17-2163 з вимогою повернути попередню оплату в розмірі 21348260 грн. Претензія позивача залишена без реагування та задоволення.

В подальшому, 14.10.08р. позивачем було укладено з TOB «Край Сервіс»договір № 102/08 про відступлення права вимоги, згідно якого позивач передав, а TOB «Край-Сервіс» прийняло на себе право вимоги, що належить позивачу, і стало кредитором за договором доручення №392/103 від 20.02.08 р., укладеним між позивачем та TзOB «Лайтіла».

На виконання умов договору TOB «Край-Сервіс»перерахувало на рахунок позивача 21348260 грн. платіжними дорученнями.

Тобто позивачу було повернуто суму передоплати в розмірі 21348260 грн., зобов'язання за якою не було виконано TзOB «Лайтіла».

Що ж стосується твердження відповідача, що 21348260 грн., які позивач отримав від TзOB «Край-Сервіс»повинні бути включені до складу валових доходів в І кв. 2009р. на підставі п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», то колегія суддів спростовує його наступним.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валових доходів підприємства - платника податку на прибуток включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум заборгованості, що підлягає включенню до валових доходів згідно з п.12.3 та 12.4 цього Закону.

До валового доходу підприємства - платника податку на прибуток включаються лише ті погашені дебітором суми, які були попередньо віднесені підприємством - кредитором до валових витрат ( п. 12.3, 12.4 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

При здійсненні позивачем передоплати TзOB «Лайтіла»в І - II кварталі 2008 року на суму 21348260 грн. підприємством не збільшувались валові витрати в декларації за І квартал та І півріччя 2008 року, а отже, у підприємства відсутні обов'язки для збільшення валового доходу на суму повернутої дебіторської заборгованості від TOB «Край-Сервіс»у сумі 21348260 грн. в декларації за І квартал 2009 року.

Тобто, в результаті співставлення сум в рядку 11 «Прибуток що підлягає оподаткування», отримується база оподаткування, що дорівнює нулю.

Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що обєктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 червня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М Степанюк А.Г. Повний текст ухвали виготовлено 21.02.2012.