Ухвала суду № 22125636, 01.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6785/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Холода Р.В

Суддя-доповідач: Усенко В.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіУсенка В.Г,

суддів:Бистрик Г.М., Сорочка Є.О.,

при секретаріМартиненко Д.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»до Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (далі Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області (далі Відповідача) у якому просило, враховуючи уточнення, визнати протиправними та нечинним податкові повідомлення-рішення № 0000222301/0 від 29.09.2009р., №0000222301/1 від 09.12.2009р., №0000222301/2 від 16.02.2010р., №0000222301/3 від 27.04.2010р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року у задоволенні вимог адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників обох сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами ДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.06.2009р. по 30.06.2009р., за результатами якої складено акт від 18.09.2009р. №82/23-017/32580463.

На підставі зазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № 0000222301/0 від 29.09.2009р. яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 964309 грн. 00 коп. за порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР).

В результаті досудового оскарження податкового повідомлення-рішення до податкового органу дане рішення залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР, позивач не надав доказів, які вказували на дату отримання вищезазначених податкових накладних, отже відсутні підстави для визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000222301/0 від 29.09.2009 р., № 00002223012/1 від 09.12.2009 р., № 00002223012/2 від 16.02.2010 р. та №00002223012/3 від 27.04.2010 р. ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту, згідно пп. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлює, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, не в суді першої інстанції не під час апеляційного розгляду справи позивачем не надано суду доказів фактичного отримання вищезазначених податкових накладних, тобто такі докази у позивача відсутні.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання протиправними та нечинними оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у звязку з тим, що відповідно до вимог п.п. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач не надав доказів, які вказували на дату отримання вищезазначених податкових накладних.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду без змін.

Керуючись ст.ст. 156, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор»залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 року без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Усенко В.Г.

Судді: Бистрик Г.М. Сорочко Є.О.