Ухвала суду № 22125314, 16.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16961/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т.

Суддя-доповідач: Данилова М. В.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Данилової М. В.,

суддів: Федорової Г.Г., Ключковича В.Ю.,

при секретарі судового засідання Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ізумруд-С" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2011 року позов задоволено частково. Суд постановив: скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва від 31.03.2010 р. № 0002582302/0, від 09.06.2010 р. № 0002582302/1, від 23.09.2010 р. № 0002582302/2, від 01.12.2010 р. № 0002582302/3. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва від 23.09.2010 р. № 0002642302/2, від 01.12.2010 р. № 0002642302/3 в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 301 517 грн.. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить скасувати вказану постанову і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач, вказуючи на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначивши, що на момент передачі ПП “Ізумруд-С” векселів ТОВ “Край-Сервіс” факт припинення емітента векселів ТОВ “Кіа-Звязок” позивачу був невідомий. Чинним законодавством України не передбачено обовязок векселедержателя по встановленню статусу векселедавця при передачі векселя, просив суд звернути увагу, відповідно до листа Головного управління статистики у м. Києві №13-4552 від 08.09.2010 року, в базі даних ЄДРПОУ по місту Києву відсутня інформація про державну реєстрацію припинення ТОВ «Кіа-Звязок»та повідомляється, що дане підприємство було виключено з бази по м. Києву у звязку з перенесенням в іншу область.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не зявилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, згідно ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України, розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва у період з 29.01.2010 року по 12.03.2010 року проведено планову виїзну документальну перевірку Приватного підприємства “Ізумруд-С” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за той же період. За результатами перевірки складений Акт від 18.03.2010 р. № 567/23-02/34355592.

В Акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем:

-пп. 1.22.1 п. 1.22, п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.1, пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4, пп. 7.6.1, пп. 7.6.3, пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР “Про оподаткування пибутку підприємств” зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму всього у сумі 294 792 грн.. у тому числі за I квартал 2008 року в сумі 78 204 грн., за II квартал 2008 року в сумі 5 741 грн., за III квартал 2008 року в сумі 67 542 грн., за IV квартал 2008 року у сумі 139 659 грн.. та за I квартал 2009 року в сумі 3 646 грн.

-пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” зі змінами та доповненнями занижено податок на додану вартість у загальній сумі 172 964 грн., в тому числі у червні 2008 року 4 593 грн., за липень 2008 року 4 323 грн., за вересень 2008 року 49 405 грн., за жовтень 2008 року 19 212 грн., за листопад 2008 року 81 475 грн., за грудень 2008 року 11 039 грн., за січень 2009 року 2 917 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення рішення № 0002642302/0 від 31.03.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 442188 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002582302/0 від 31.03.2010 року яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 259446 грн.

09.04.2010 року позивач оскаржив зазначені повідомлення-рішення до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

За результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення № 0002582302/0 від 31.03.2010 року залишено без змін, податкове повідомлення-рішення № 0002642302/0 від 31.03.2010 року у частині 78 204, 00 грн. податкового зобовязання з податку на прибуток та 39 102,00 грн. застосованої штрафної санкції скасовано, а в іншій частині залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням про результати розгляду первинної скарги №3907/10/25-026 від 31.05.2010 року та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з відповідною скаргою до ДПА у м.Києві.

За результатами розгляду повторної скарги залишено без змін податкові повідомлення-рішення № 0002582302/0 від 31.03.2010 року і №0002642302/1 від 09.06.2010 року та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0002642302/0 від 31.03.2010 року та №0002642302/1 від 09.06.2010 року в частині 21 812 грн. штрафних (фінансових) санкцій та рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про результати розгляду первинної скарги № 3907/10/25-026 від 31.05.2010 року у відповідній частині.

Не погоджуючись з рішенням про результати розгляду повторної скарги № 4102/10/25-114 від 09.08.2010 року, ПП “Ізумруд-С” звернулося з відповідною скаргою до ДПА України про скасування вказаного рішення та скасування податкового повідомлення-рішення №0002642302/2 від 23.09.2010 року на суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 303070 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0002582302/2 від 23.09.2010 року на суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 259446 грн.

Рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги № 11041/6/25-045 від 21.10.2010 року скаргу ПП “Ізумруд-С” залишено без задоволення, а саме, залишено без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 31.03.2010 року № 0002582302/0, №0002642302/0 з урахуванням рішень ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 31.05.2010 року №3907/10/25-026 та ДПА у м. Києві від 09.08.2010 року №4102/10/25-114, прийнятих за розглядом скарг (податкові повідомлення-рішення від 09.06.2010 року №0002582302/1 та №0002642302/1).

Таким чином, відповідачем позивачу було донараховано 294792 грн. податку на прибуток і 147396 грн. штрафних санкцій та 172964 грн. податку на додану вартість і 86482 грн. штрафний санкцій, відповідно.

Відповідно до акту прийому-передачі векселів від 04.03.2008 року, ТОВ “Кіа-Звязок” (ід.код 35295791) в погашення заборгованості перед ПП “Ізумруд-С” за відвантажені товари згідно з п.3.2 договору №2/11-07 від 07.11.2007 року передало останньому прості векселі на загальну суму 1 039 478,57 грн., в т.ч.: вексель АА 0626965 від 04.03.2008 року на суму 300000,00 грн., вексель АА 0626966 від 04.03.2008 року на суму 300000,00 грн., вексель АА 0626967 від 04.03.2008 року на суму 300000,00 грн., вексель АА 0626969 від 04.03.2008 року на суму 139 478,57 грн., емітентом яких є ТОВ “Кіа-Звязок”. Термін погашення векселів “за предявленням”.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день видачі зазначених векселів, а саме, станом на 04.03.2008 року, ТОВ “Кіа-Звязок” було зареєстровано у встановленому законодавством порядку та мало право видавати зазначені векселі.

Позивачем, векселі, отримані від ТОВ “Кіа-Звязок” передано ТОВ “Край-Сервіс” (ід.код 35679054) в оплату за придбаний товар відповідно до п.3.2 договору №Р/03-08 від 25.03.2008 року по акту прийому-передачі від 05.02.2009 року.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що „згідно інформаційних ресурсів ДПА України, емітент векселя ТОВ „Кіа-Звязок” припинено як юридичну особу на підставі постанови господарського суду м.Києва по справі № 5/80 Б від 27.10.2008 року, а 07.11.2008 року скасовано державну реєстрацію”.

Судом першої інстанції зазначено, що позивач не використовував своє право регресу та погоджується з доводами позивача про те, що відносити заборгованість до безнадійної можливо лише після того, як кредитору стало відомо про неспроможність боржника її погасити, а позивачу цей факт не був відомий на час здійснення вказаної господарської операції і став відомий лише після отримання Акту перевірки, у якому такий факт встановлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що передача позивачем вищезазначених векселів ТОВ “Край-Сервіс” (ід.код 35679054) в оплату за придбаний товар за взаємною згодою обох сторін відповідала вимогам чинного законодавства України, а факт визнання емітента векселів ТОВ “Кіа-Звязок” банкрутом не тягне за собою визнання недійсними виданих ним векселів, оскільки це не передбачено нормами чинних законодавчих актів, що регулюють такі правовідносини, враховуючи викладене.

Суд також звертає увагу на те, що зазначені векселі були передані ТОВ «Край-Сервіс»за індосаментом, який проставило ПП “Ізумруд-С”, і в такому разі, якщо ТОВ “Кіа-Звязок” визнано банкрутом, то ТОВ “Край-Сервіс” має право стягнути заборгованість за векселями з ПП “Ізумруд-С”.

В частині 3 ст. 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», зазначено, що особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобовязань та стягнення за векселями визначаються законом.

Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»встановлена передача прав за цінними паперами, а саме права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту. Згідно з індосаментом, до особи, якій передаються права, посвідчені цінним папером (індосанта), переходять усі ці права. Індосамент може бути бланковим (без зазначення особи, щодо якої має бути здійснене виконання зобовязань) або ордерним (із зазначенням такої особи).

У відповідності до ст. 14 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, запровадженого Женевською Конвенцією 1930 року індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя.

Відповідно до Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, ТОВ “Край-Сервіс” може скористатись своїм правом і, предявивши рішення суду про банкрутство ТОВ “Кіа-Звязок”, предявити регресний позов до індосантів, векселедавця та інших зобовязаних за векселем осіб, в тому числі і до позивача.

Колегія суддів зазначає, що передача позивачем вищезгаданих векселів ТОВ “Край-Сервіс” (ід.код 35679054) в оплату за придбаний товар за взаємною згодою обох сторін відповідала вимогам чинного законодавства України, а факт визнання емітента векселів ТОВ “Кіа-Звязок” банкрутом (по інформації ДПІ у Шевченківському районі м. Києва) не тягне за собою визнання недійсними виданих ним векселів, оскільки це не передбачено не тільки нормами Законів України “Про обіг векселів в Україні” та “Про оподаткування прибутку підприємств”, але й взагалі жодним з чинних спеціальних законодавчих актів, які регулюють ці правовідносини.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що твердження представників відповідача щодо заниження ПП “Ізумруд-С” скоригованого валового доходу на загальну суму 864817,00 грн. є необгрунтованим.

Оскільки не надано доказів, що ТОВ “Край-Сервіс” (ід.код 35679054) зверталося до позивача з вимогою визнати розрахунок за допомогою векселів недійсним чи здійснити повторний розрахунок в грошовій формі. У судовому порядку цей договір також не визнавався недійсним. Тобто підстави вважати розрахунок по договору таким, що не відбувся, відсутні.

Щодо тверджень відповідача, що позивачем занижено валові доходи у І кварталі 2008 р. на загальну суму 312815,00 грн., колегія

Відповідно до пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” зі змінами та доповненнями, платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами.

Позивач в оплату заборгованості за отриманий по договору № 5/11-07 від 30.11.2007 р. товар, поставлений позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю "Промисловий Форум" 04 та 05 грудня 2007 року, передав ТОВ „Промисловий Форум” (ід.код 34617484) по акту прийому-передачі від 09.01.2008 р. прості векселі на загальну суму 621725,80 грн., в т.ч.:

- вексель АА 0626981 від 09.01.2008 р. на суму 312815,00 грн., емітент ТОВ „Союз-Меридіан ЮВВ”,

- вексель АА 1276311 від 09.01.2008 р. на суму 308910,80 грн., емітент ТОВ „АРСІ Пром”.

Номінальна вартість векселів АА 0626981 від 09.01.2008 р. на суму 312815,00 грн. емітент ТОВ „Союз-Меридіан ЮВВ” та АА 1276311 від 09.01.2008 р. на суму 310443,36 грн. емітент ТОВ „АРСІ Пром” була включена до валових витрат, що призвело по операції з цінними паперами до відємного значення в сумі 1533,00 грн. (порушення, описане в частині ІІ пп.2 ст.3.1.1 розділу 3 Акту перевірки).

Судом першої інстанції зазначено, що вексель на суму 312 815, 00 грн. було передано позивачу 09.01.2008 року його емітентом (ТОВ „Союз-Меридіан ЮВВ”) в оплату його заборгованості за поставлені йому позивачем 19, 21, 24-26 грудня 2007 року товари по договору № 3/11-07 від 07.11.2007 року, частину яких було оплачено ТОВ „Союз-Меридіан ЮВВ” грошовими коштами на рахунок ПП “Ізумруд-С”.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи та надані послуги.

Відповідно, ТОВ „Союз-Меридіан ЮВВ” розрахувалося векселем за своїми борговими зобовязаннями, які на момент емісії векселя вже існували на суму, що є рівною сумі таких боргових зобовязань.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції вважає не доведеним потенційний обовязок Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва, про правомірність свого рішення та не спростовує твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

Згідно зі статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2011 року залишити без змін.

Повний текст виготовлено 21 лютого 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Данилова М. В.

Судді: Федорова Г. Г. Ключкович В.Ю.