Постанова № 22124724, 16.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4582/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2011 року у справі за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державного казначейства України у місті Києві про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»(далі ДПЗД «Укрінтеренерго») звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до відповідачів Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків (надалі «Відповідач 1», «СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП»), Головного управління Державного казначейства України у місті Києві (надалі «Відповідач 2», «ГУ ДКУ у м. Києві») про зобовязання Спеціалізовану державну податкову інспекцію в місті Києві по роботі з великими платниками податків надати до Головного управління Державного казначейства України у місті Києві висновок про відшкодування Державному підприємству «Укрінтеренерго»(код ЄДРПОУ 19480600) з Державного бюджету України суми відшкодування податку на додану вартість у розмірі 54537,00 грн. (пятдесят чотири тисячі пятсот тридцять сім гривень), на які була зменшена сума податку на додану вартість, визначена до відшкодування у податковій декларації ДПЗД «Укрінтеренерго»за вересень 2006 року; стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у місті Києві на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»(код ЄДРПОУ 19480600, р/р № 260063011110 в ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 322669) суму відшкодування податку на додану вартість в розмірі 54537,00 грн. (пятдесят чотири тисячі пятсот тридцять сім гривень).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2011 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач 1 - СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2011 року та відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що суд порушив норми процесуального права, що призвело до неповного зясування судом обставин, що мають значення для справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що 20 жовтня 2006 року ДПЗД «Укрінтеренерго»було подано до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2006 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2006 року в розмірі 28118306, 00 грн.

За результатами виїзної позапланової перевірки ДПЗД «Укрінтеренерго»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2006 року СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП складено акт від 7 грудня 2006 року № 820/1640/19480600, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2006 року № 0000591640/0 про зменшення ДПЗД «Укрінтеренерго»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року на суму 54537,00 грн.

У результаті судового оскарження податкового повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 18 грудня 2006 року № 0000591640/0, Постановою Господарського суду міста Києва № 32/133-А від 16 серпня 2007 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 листопада 2008 року, позовні вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго»було задоволено повністю: визнано нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 18 грудня 2006 року № 0000591640/0.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч імперативним вимогам підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП у встановлений даною нормою строк, не виконав обовязку щодо надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ДПЗД «Укрінтеренерго», чим порушив надані йому податковим законодавством права.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляну на таке.

Відповідно до ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств , установ та організацій , посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України . Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін .

Як вбачається із постанови Господарського суду міста Києва № 32/133-А від 16 серпня 2007 року, нею визнано нечинним податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 18 грудня 2006 року № 0000591640/0 про зменшення ДПЗД «Укрінтеренерго»суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року на суму 54537,00 грн. Тобто визнано за ДПЗД «Укрінтеренерго» право на бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2006 року на суму 54537,00 грн.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Так, відповідно до підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що, після набрання постановою Господарського суду міста Києва від 16 серпня 2007 року законної сили, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП не виконало свого обовязку, передбаченого підпунктом 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, стаття 200 Податкового кодексу України, який набрав чинності 1 січня 2011 року, містить аналогічну за змістом норму підпункту 200.15, відповідно до якої у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів , що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції того, що СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП відобразила суму 54537,00 грн. в переплаті з даного податку в особовій картці ДПЗД «Укрінтеренерго», не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки така процедура не передбачена нормою права, яка регулює спірні правовідносини. За таких обставин, обовязки СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП чітко передбачені підпунктом 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до вимог пунктів 1, 4 Положення про Державне казначейство України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232 (Положення втратило чинність з 21 квітня 2011 року одночасно з набранням чинності Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 ), територіальні органи Державного казначейства України, яке є урядовим органом державного управління, повертають кошти, помилково або надмірно зараховані до бюджету, за поданням органів стягнення, яким згідно із законодавством надано право стягнення до бюджетів податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Таким поданням органу стягнення у розумінні абзацу 2 підпункту 7.7.5, підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є висновок податкового органу із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В той же час, як правильно встановлено судом першої інстанції, всупереч імперативним вимогам підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП у встановлений даною нормою строк, не виконав обовязку щодо надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ДПЗД «Укрінтеренерго», чим порушив надані підприємству податковим законодавством права, які підлягають поновленню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи та не є підставами для скасування постанови суду першої інстанції.

Однак, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому колегія суддів вважає, що способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначеної суми коштів.

У звязку з викладеним вище, вимога ДПЗД «Укрінтеренерго» про зобовязання СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП надати до ГУ ДКУ у м. Києві висновок про відшкодування ДПЗД «Укрінтеренерго»з Державного бюджету України суми відшкодування ПДВ у розмірі 54537,00 грн., на які була зменшена сума ПДВ, визначена до відшкодування у податковій декларації ДПЗД «Укрінтеренерго»за вересень 2006 року, не є належним способом захисту порушеного права і не підлягає розгляду в суді, а тому колегія суддів вважає, що провадження в зазначеній частині позовних вимог повинно було бути закрито судом першої інстанції. Отже, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення в цій частині про закриття провадження у справі.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.4 та ч.1 ст.203 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду і закриває провадження у справі з підстав, встановлених ст. 157 (п.1 ч.1) КАС України.

Відповідно до ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 195, 197, 198, 203, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 травня 2011 року скасувати в частині задоволення позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про зобовязання Спеціалізовану державну податкову інспекцію в місті Києві по роботі з великими платниками податків надати до Головного управління Державного казначейства України у місті Києві висновок про відшкодування Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»з Державного бюджету України суми відшкодування податку на додану вартість у розмірі 54537,00 грн., на які була зменшена сума податку на додану вартість, визначена до відшкодування у податковій декларації ДПЗД «Укрінтеренерго»за вересень 2006 року, із прийняттям в цій частині нової постанови про закриття провадження.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.