Ухвала суду № 22124593, 29.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7030/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

суддів:

секретар Міщука М.С.

Безименної Н.В., Денісова А.О..

Бодюк В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Н»(далі ТОВ «Клен-Н»або позивач) на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом ТОВ " Клен-Н " до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва (далі ДПІ або відповідач) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

15 травня 2011 року ТОВ «Клен-Н» подало до Окружного адміністративного суду м. Києва позов, яким просила визнати протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 29 квітня 2011 року № 0001642302/0.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що податковий кредит та валові витрати сформовано відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від Приватного підприємства «Легас-Продторг» (далі ПП «Легас-Продторг»). Також позивач зазначив про те, що визнання правочинів з ПП «Легас-Продторг» недійсними (нікчемними) не є правомірним, оскільки на момент вчинення ПП «Легас-Продторг» є зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та зареєстрована платником податків.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 01 серпня 2011 року в позовних вимогах ТОВ «Клен-Н» відмовив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови суду ТОВ «Клен-Н» вказує на невірну оцінку висновку податкового органу про нікчемність договорів укладених позивачем із ПП «Легас-Продторг» на підставі фіктивності його створення, оскільки до його винесення ПП «Легас-Продторг» було належним чином зареєстроване, як юридична особа та було платником податків та здійснювало господарську діяльність, окрім того зазначення посади та особи, що підписує податкову накладну не є обовязковим реквізитом.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ провела документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Клен-Н»з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01 вересня 2008 року по 28 лютого 2009 року при взаємовідносинах з Приватним підприємством «Легас-Продторг»(код ЄДРПОУ 34580250), за результатами якої було складено акт від 19 квітня 2011 року № 4052/23-02/32485229.

В акті перевірки зафіксовано, що згідно поданої позивачем до ДПІ у Соломянському районі м. Києва податкової звітності з ПДВ за вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено: по взаємовідносинах із ПП «Легас-Продторг»протягом періоду з 01 вересня 2008 року по 28 лютого 2009 року платником податків задекларовано податковий кредит в сумі 22773, 48 грн., в тому числі по періодам: вересень 2008 року 8324, 18 грн., жовтень 2008 року 1604, 00 грн., листопад 2008 року 2439, 97 грн., грудень 2008 року 1791, 15 грн., січень 2009 року 5039, 02 грн., лютий 2009 3179, 16 грн.

Суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту відповідних періодів, відображені в реєстрі отриманих податкових накладних, що надані підприємством до перевірки, податкові накладні № 1 від 17 вересня 2008 року, № 2 від 23 вересня 2008 року, № 112 від 24 жовтня 2008 року, № 225 від 11 листопада 2008 року, № 257 від 09 грудня 2008 року, № 15 від 09 січня 2009 року, № 37 від 22 січня 2009 року, № 106 від 12 лютого 2009 року та відповідає даним податкових декларацій з ПДВ за вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року, лютий 2009 року.

З посиланням на інформацію, отриману від Державної податкової інспекції у м. Свердловськ № 17035/233 від 08 листопада 2010 року з вироком Ленінського районного суду м. Луганська по справі № 1-844/09 про притягнення до кримінальної відповідальності директора ПП «Легас-Продторг»ОСОБА_1. по частині 1 статті 358, частині 5 статті 27, частині 1 статті 205 Кримінального кодексу України, в акті перевірки зроблено висновок про те, що договори укладені між ТОВ «Клен-Н»та ПП «Легас-Продторг»є нікчемними та укладеними з порушенням статті 203, статті 207, статті 228 Цивільного кодексу України. Податкові накладні були виписані ПП «Легас-Продторг»з порушенням встановленого Порядку, затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, тобто не відповідали вимогам законодавства та не давали права на формування податкового кредиту. Зазначене свідчить про те, що в порушення підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Клен-Н»було занижено податок на додану вартість в періоді, що був предметом перевірки, на суму 22377 грн. 48коп, в тому числі по періодам: вересень 2008 року 8324 грн. 18 коп.. жовтень 2008 року 1604 грн. 00 коп., листопад 2008 року 2439 грн. 97коп. грудень 2008 року 1791 грн. 15 коп., січень 2009 року 5039 грн. 02 коп., лютий 2009 року 3179 грн. 16 коп.

29 квітня 2011 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення рішення № 0001642302/0, яким збільшила ТОВ «Клен-Н»суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 27972, 00 грн., у тому числі 22378, 00 грн. основний платіж та 5594, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Судом був направлений запит до Прокуратури Луганської області, яка надіслала до суду оригінали документів по взаємовідносинах ТОВ «Клен-Н»з ПП «Легас-Продторг», які були вилучені згідно протоколу виїмки від 12 травня 2010 року старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Луганської області, а саме: рахунки фактури № ЛГ-0000001 від 10 вересня 2008 року, № ЛГ 0000002 від 23 вересня 2008 року, № ЛГ-000112 від 09 грудня 2008 року, № ЛГ-000225 від 17 грудня 2008 року, № ЛГ-000015 від 09 січня 2009 року, № ЛГ-000037 від 22 січня 2009 року, № ЛГ-0000106 від 12 лютого 2009 року, № ЛГ-000257 від 22 грудня 2008 року, видаткові накладні № ЛГ-0000001 від 10 вересня 2008 року, № ЛГ 0000002 від 23 вересня 2008 року, № ЛГ-000112 від 09 грудня 2008 року, № ЛГ-000225 від 17 грудня 2008 року, № ЛГ-000015 від 09 січня 2009 року, № ЛГ-000037 від 22 січня 2009 року, № ЛГ-0000106 від 12 лютого 2009 року, № ЛГ-000257 від 22 грудня 2008 року, податкові накладні № 1 від 10 вересня 2008 року, № 2 від 23 вересня 2008 року, № 112 від 09 грудня 2008 року, № 225 від 17 грудня 2008 року, № 15 від 09 січня 2009 року, № 37 від 22 січня 2009 року, № 106 від 12 лютого 2009 року, № 257 від 22 грудня 2008 року.

З вказаних документів вбачається, що вони підписані особою, прізвище, ініціали та посада якої не зазначено, та на них проставлена печатка ПП «Легас-Продторг»(ідентифікаційний код 34580250).

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності. (згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року).

В силу пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за № 233/2037, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою. Платники податку формують податковий кредит у звязку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг), що, в першу чергу, має підтверджуватись первинними документами.

Враховуючи, що зазначені вище договори купівлі-продажу від імені ПП «Легас-Продторг» підписані його директором, який створив це товариство з метою прикриття незаконної діяльності, що встановлено вироком суду, або особою яку він уповноважив, що суперечить положенням статтей 203, 215, 228 ЦК України, то відповідно виписані на виконання цих угод податкові накладні не можуть братись до уваги при формуванні зобовязань з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач не надав достатньо доказів, які підтверджували фактичність виконання господарських операцій, а також податкові накладні підписані не уповноваженою особою, а тому вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентований пункту 7.4, пункту 7.5, пункту 7.7 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість»(у редакції, чинній на час формування податкового кредиту) № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон про ПДВ), якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, формування податкового кредиту з податку на додану вартість може бути визнано неправомірним.

Відповідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). В даній нормі Закону зазначена підстава, за якої платник податку не має права включати до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів, це відсутність податкових накладних чи митних декларацій (інших подібних документів згідно з підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ), які підтверджують сплату ПДВ.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанцій, що позивач не надав суду первинних документів, які б підтверджували понесені ним фактичні витрати.

Згідно пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України “Про податок на додану вартість” необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності. (Згідно Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року).

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська по справі № 1-844/09 про притягнення до кримінальної відповідальності директора ПП «Легас-Продторг» ОСОБА_1., що займався підприємницькою діяльністю з корисливих мотивів з метою прикриття незаконної діяльності. Вироком також встановлено, що ОСОБА_1, зареєстрував ПП «Легас-Продторг». Тому договори купівлі-продажу від імені ПП «Легас-Продторг», підписані його директором, який створив це товариство з метою прикриття незаконної діяльності, що встановлено вироком суду або уповноваженою ним на це особою, що суперечить положенням статей 203, 215, 228 ЦК України, та відповідно виписані на виконання цих угод податкові накладні не можуть братись до уваги при формуванні зобовязань з податку на додану вартість.

З огляду на зазначене, колегія вважає, що ТОВ «Клен-Н» протиправно задекларувало суми своїх податкових зобовязань, а отже винесення податкового повідомлення рішення від 29 квітня 2011 року № 0001642302/0 є правомірним.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клен-Н» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 серпня 2011 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Безименна Н.В. Денісов А.О.