Постанова № 22124547, 29.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2270/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"29" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

суддів:

секретар Міщука М.С.

Безименної Н.В., Денісова А. О.

Бодюк В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавіком»(далі ТОВ «Лавіком»або позивач) на постанову Київського окружного адміністративного суду у справі за позовом ТОВ «Лавіком»до Кагарлицької обєднаної Державної податкової інспекції Київської області (далі ОДПІ або відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

12 травня 2011 року ТОВ «Лавіком»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом, яким просило скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000582301 від 05.04.2011 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що податкове повідомлення-рішення винесено необґрунтовано та прийняте без законних підстав. Крім того, відповідач не мав права визначати суму грошових зобовязань за січень 2008 року, оскільки ним пропущений срок давності, встановлений п.102.1 статті 102 Податкового кодексу України.

Київський окружний адміністративний суд постановою від 16 серпня 2011 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «Лавіком»відмовив у звязку з тим, що позивач при здійснені господарської діяльності зі своїми контрагентами не дотримувався вимог податкового законодавства, а отже не має права на податковий кредит.

В апеляційній скарзі про скасування постанови суду ТОВ «Лавіком»посилається на те, що чинне законодавство не ставить у залежність виникнення у нього права на податковий кредит від дотримання вимог законодавства іншим субєктом господарювання. Також наголошує, що строк визначення грошового зобовязання, передбачений статтею 102 Податкового кодексу минув, а отже він вважається вільним від визначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Кагарлицькою ОДПІ було проведено планову документальну виїзну перевірку ТОВ «Лавіком»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 72/23-1/31265056 від 22.03.2011 року (далі Акт), яким були виявлені порушення податкового та іншого законодавства ТОВ «Лавіком», а саме:

- пункту 1.3 статті 1, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі Закон № 168/97-ВР), оскільки позивачем у взаємовідносинах з ТОВ «Енергія Лімітед»безпідставно завищено податковий кредит на суму 40 230 грн. 93 коп., в тому числі за травень 2010 року на суму 3949 грн.20 коп. за липень 2010 року на суму 3949 грн.20 коп., за вересень 2010 року на суму 32332 грн.53 коп.;

- підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму70301 грн. 39 коп., у тому числі за квітень 2010 року на суму 20000 грн.00коп., за травень 2010 року на суму 19 301 грн. 39коп., за вересень 2010 року на суму 31000 грн.00 коп.

- підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР позивач не відніс до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2008 року надані послуги з оренди основних засобівТОВ «ВК»Вимпел»на суму ПДВ 2000 грн.00 коп.

За наслідками виявлених порушень ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000582301 від 05.04.2011 року, яким було нараховано позивачу сума грошового зобовязання 116020 грн. 00 коп.: за основним платежем 92810 грн.31 коп. та штрафними санкціями 23202 грн. 59 коп.

Суд першої інстанції відмовив у задоволені позовних вимог позивачу, оскільки вважає, що ДПІ довела порушення норм податкового законодавства ТОВ «Лавіком».

Колегія не погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168\97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону № 168\97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податкуорганом державної податкової служби податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168\97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Про реальність та товарність господарських операцій позивача з ТОВ «Енергія Лімітед»свідчить наявні в матеріалах справи податкові накладні (а.с. 61-88) та наявність факту постачання продукції (видаткові накладні, банківські платіжні квитанції) , за наслідком яких позивач визначив за собою податкове зобовязання.

З огляду на це ТОВ «Лавіком»вчинив усі передбачені чинним законодавством дії для можливості віднесення коштів зі сплати ПДВ до податкового кредиту.

Натомість висновки відповідача про те, що дотримання контрагентом позивача податкового законодавства залежить від можливості отримання саме позивачем права на віднесення сум по сплаті ПДВ до податкового кредиту є незаконними, оскільки дана вимога чинним законодавством не передбачено.

В цій частині податкове повідомлення-рішення суму 40230 грн.93 коп. є протиправним та має бути скасованим.

Щодо інших епізодів, слід зазначити таке.

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Відповідно до підпункту 7.2.3 - 7.2.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Згідно з підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку. Згідно з підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР дата виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). З когтрагентом ТОВ «Камнеобробний завод «Омфал»було укладено два різних договори, а саме № ДГ-59/09/ПК від 30.09.2009 року та № 66 від 29.04.2010 року, за першим з яких було здійснено постачання продукції після 100 % оплати її вартості, а за другим постачання продукції відбудеться з відстрочкою платежу. На підставі податкових накладних, виданих за наслідками виконання умов першого договору № ДГ-59/09/ПК від 30.09.2009 року позивачем і було вірно сформовано податковий кредит у сумі 70301 грн.39 коп.

Колегія погоджується з доводами апелянта, що сума податкового кредиту по вказаній господарській операції відповідає первинним документам, що містяться в матеріалах справи, а отже висновок суду першої інстанції про невіднесення вказаної суми до податкового кредиту ТОВ «Лавіком»є хибний.

Щодо правовідносин, які склались з ТОВ «ПК Вимпел»слід зазначити наступне.

Між позивачем та ТОВ «ПК Вимпел»був укладений договір оперативної оренди № ЛВ-0000155 від 01.07.2001 року. Предметом даного договору було надання у тимчасове користування орендарю (ТОВ «ПК Вимпел») основних засобів ТОВ «Лавіком»- маніпулятора камяних блоків та вила швидкозємні.

Згідно умов вказаного договору орендатор сплатив 09.10.2007 року 5000 грн. 00 коп. орендної плати, а 25.10.2007 року ще 25700 грн. 00 коп., як авансових коштів за користування обєктом оренди.

Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону № 168/97-ВР, за наслідками зарахування коштів від ТОВ «ПК Вимпел»була надана податкова накладна № 142 від 25.10.2007 року на суму ПДВ 3441 грн.67 коп. Таким чином позивач поставив на податкове зобовязання суми коштів, отриманих від ТОВ «ПК Вимпел»за договором оперативної оренди.

Отже колегія суддів вважає, що прийняте податкове повідомлення рішення № 0000582301 від 05.04.2011 року всього на суму 116020 грн. 00 коп. є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, а доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду, колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати та постановити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавіком» задовольнити.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавіком»задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2011 року скасувати та постановити нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лавіком»задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення № 0000582301 від 05.04.2011 року на суму 116020 грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Безименна Н.В.

Денісов А.О.