Ухвала суду № 22123319, 29.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14739/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Сорочка Є.О., Бужак Н.П.,

при секретарі: Акуленко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу № 1697 від 17.08.2011 року про проведення перевірки, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна промислово-будівельна компанія «Новітні технології» 17.10.2011 року звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування наказу № 1697 від 17.08.2011 року про проведення перевірки, визнання протиправними дій щодо проведення перевірки.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2011 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необєктивність оскаржуваного рішення, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.ст. 77 та 78 цього Кодексу (п. 79.1 ст. 79 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 17.08.2011 року по 18.08.2011 року відповідачем проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт № 1164/23-7/35632482 від 18.08.2011 року про результати невиїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань правильності обчислення податкових зобовязань та податкового кредиту за період з 01.03.2011 року по 30.04.2011 року.

У даному акті зазначено, що перевірку проведено на підставі наказу відповідача № 1697 від 17.08.2011 року та відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України.

Згідно з даною нормою документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З наявної у матеріалах справи копії акта перевірки видно, що підставою для призначення перевірки стала відсутність відповіді на запит. Дана обставина підтверджена також поясненнями відповідача. Проте, письмового запиту на адресу позивача взагалі направлено не було.

Відповідно до абз. 1 п. 73.3 ст. 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Вичерпний перелік підстав для складання такого письмового запиту міститься в абз. 3 п. 73.3 ст. 73 ПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач такий запит до позивача не направляв. Будь-які відомості про складання та надсилання запиту в акті перевірки відсутні.

Колегія суддів, проаналізувавши наведені вище норми та перевіривши матеріали справи, вважає, що відповідачем дійсно не дотримано вимог щодо направлення позивачу запиту, отже, наказ № 1697 про проведення перевірки винесено с порушенням п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться … за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

До того ж, п. 2.4 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України № 355 від 27.05.2008 року, затверджених Наказом ДПС України № 213 від 14.04.2011 року передбачено, що підрозділи органу ДПС, які очолюють здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки, забезпечують надсилання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, згідно із п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 7319 від 16.09.2011 року зазначено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем порушено наведені вище вимоги шляхом неповідомлення позивача про дату, час та місце здійснення перевірки та невручення/ненаправлення позивачеві копії оскаржуваного наказу.

Слід зауважити, що в акті перевірки не міститься інформації щодо повідомлення позивача про намір відповідача провести перевірку, чим порушено п. 2.8 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, що затверджений наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року.

Відповідно до зазначеної норми акт документальної перевірки повинен містити, зокрема, інформацію про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки.

З наведеного вбачається, що відповідачем не дотримано процедури повідомлення позивача про проведення перевірки.

Колегія суддів звернула увагу, що в акті перевірки зазначено, що у звязку з відсутністю первинних та інших документів, перевірку проведено за результатами аналізу даних АІС «Реєстр платників податків», АІС ОР ДПА у м. Києві, ЦБД ПДС ДПА України, АРМ «Бест-Звіт», ТАХ ДПІ у Печерському районі м. Києва, АРМ «Аудит», АІС «Співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту на рівні ДПА України».

Тобто, під час перевірки жоден первинний чи інший бухгалтерський, фінансовий документ позивача відповідачем досліджений не був. До того, жоден з цих документів відповідачем не витребовувався.

Дане суперечить положенням ст. 79 ПК України, а саме: документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з положеннями Порядку № 984, факти виявлених порушень … викладаються в акті документальної передвіки чітко, обєктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не витребувані, і як наслідок, не дослідженні документи позивача, отже, зроблені у ході перевірки висновки відповідача не мають достатнього правового обґрунтування.

Пунктом 86.4 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови.

З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки позивачу вручено не було, акт про відмову від підписання акту перевірки відповідачем не складено. Натомість акт перевірки надіслано поштою на адресу позивача.

З викладеного вище вбачається, що здійсненні відповідачем дії щодо проведення перевірки суперечать нормам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Відповідачем, в свою чергу, правомірність своїх дій суду не доведено.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції обставини справи встановлені правильно, зясовані повно та обєктивно, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 189, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Сорочко Є.О. Бужак Н.П. Повний текст ухвали виготовлено: 05.03.2012 року