Ухвала суду № 22122510, 22.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зекунов Е.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 року справа №2а/0570/21653/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Горбенко К.П.,

секретарі судового засідання Поляковій К.М.,

за участі представника позивача Храбрової А.М.,

представника відповідача Сімоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі № 2а/0570/21653/2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Костянтинівський хлібокомбінат» до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 0000712342/8706,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 10.11.2011 року звернувся до суду з позовом до Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.11.2011 року № 0000712342/8706, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 361016 грн., у тому числі за основним платежем - 361015 грн., за штрафними санкціями - 1 грн.. Позивач вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем п.185.1, ст.185, п.187.1 ст.187, п.194.1 ст.194 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в розмірі 361015 грн. є необґрунтованим, оскільки відповідно до пп. «б» п.187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобовязань у разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України. Просив скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року позов задоволено в повному обсязі.

Визнано недійсним податкове повідомлення рішення від 02.11.2011 року №0000712342/8706, прийняте Костянтинівською обєднаною державною податковою інспекцією, про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Костянтинівський хлібокомбінат» суми податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 361016 грн., у тому числі за основним платежем - 361015грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Відповідач не погодився з таким рішенням суду, подав апеляційну скаргу, якою просив рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що згідно з п.14.1.191. ст.14 Податкового кодексу України постачання позивачем товару (олії соняшникової в кількості 193,6тон) покупцю Lauffer SA. (Швейцарія) та відповідно до умов контракту (п.10.13) відбулося з моменту передачі товару ТОВ «Миколаївське підприємство «Термінал -Укрхарчозбутсировина» м. Миколаїв за актом приймання - передачі від 15.03.2011 року на митній території України ст.Жовтнева - експорт (Дніпро-Бугський морський порт, Миколаїв.), у звязку з чим позивач у декларації за березень 2011 року повинен був задекларувати зобовязання з податку на додану вартість та сплатити до бюджету 20 відсотків від суми контракту. Апелянт зазначає, що поставка товарів нерезиденту як в митному режимі експорту (з вивезенням товару), так і без вивезення за межі України, є обєктом оподаткування ПДВ. Факт перетинання митного кордону України з вивезення олії соняшникової у кількості 193,6тон на суму 1805076грн. у митному режимі експорту у березні 2011 року позивачем не підтверджено вантажно-митною декларацію.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.

Представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Костянтинівський хлібокомбінат» зареєстроване 06.12.1995 року рішенням Костянтинівської міської ради від 06.12.1995 року №574, свідоцтво про державну реєстрацію від 06.12.1995 року, знаходиться на податковому обліку в Костянтинівській ОДПІ та є платником податку на додану вартість з 16.07.1997 року, що підтверджується свідоцтвом №06201249.

Відповідач - Костянтинівська обєднана державна податкова інспекція є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізуєповноваження надані йому Податковим кодексом України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Костянтинівською обєднаної державної податкової інспекції Донецької області проведена планова виїзна перевірка ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року. За результатами перевірки складено акт №734/23-2-00376030 від 17.10.2011 року, на підставі якого 02.11.2011 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000712342/8706, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 361016 грн., у тому числі за основним платежем - 361015грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

01.12.2010 року ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат» уклало угоду з ТОВ «Торгівельна компанія «Урожай», відповідно до якої ТОВ «ТК «Урожай» прийняв зобовязання поставити позивачу соняшникову олію, а позивач прийняв зобовязання сплатити за поставлений товар грошові кошти протягом 10 (десяти) календарних днів від дати поставки товару. За договором ТОВ «ТК «Урожай» здійснює поставку товару на умовах СРТ згідно Інкотермс 2000, а саме: «продавець зобовязаний доставити товар названому ним перевізникові. Окрім цього, продавець зобовязаний сплатити витрати, повязаний з перевезенням товару до названого пункту призначення».

Відповідно до домовленості сторін за вищевказаною угодою вантажовідправником є ЗАТ «Словянськолія» (Донецька область, м. Словянськ, вул. Свободи, 85) товар поставляється на умовах СРТ згідно Інкотермс 2000 (позивач не сплачує за транспортування повару) ТОВ «Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчобутсирована».

15 березня 2011 року позивач відповідно до видаткової накладної № 1091 прийняв від ТОВ «ТК «Урожай» 193,6 тон. соняшникової олії.

09.03.2011 року ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат» уклало з підприємством LAUFFER SA (Швейцарія) зовнішньоекономічний контракт за №К09/03/1, за яким позивач продає LAUFFER SA олію соняшникову нерафіновану. За умовами контракту товар поставляється на умовах CPT-згідно Інкотермс у редакції 2000 р. ст.Жовтнева-експорт (Дніпробугський морській порт, Миколаїв), при цьому отримувачем товару зазначено ТОВ «Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчобутсировина» для компанії «Allseeds Switzerland S.A.», (Швейцарія).

Згідно п.10.13 згаданого контракту право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту підписання акта приймання-передачі товару між продавцем та Експедитором (згідно п.10.6, 10.6.1, 10.7 зазначеного Контракту ).

Відповідно з п.5.5. цього контракту Експедитором є ТОВ «Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсирована», при цьому останній згідно з пунктом 5.1. контракту є й вантажоотримувачем товару.

15 березня 2011 року позивач на виконання власних зобовязань за контрактом № К09/03/11 від 09.03.2011 року за актом передав, а ТОВ «Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсирована» прийняло на зберігання у власні резервуари олію у кількості 193,600 тони.

Відповідно до умов п.10.13 контракту, з цієї миті право власності на товар переходить до покупця, а саме LAUFFER SA, а ні до «Allseeds Switzerland S.A.» як зазначено в акті № 734/23-2-00376030 від 17 жовтня 2011 року.

LAUFFER SA виконав зобовязання щодо сплати грошових коштів за Товар перед позивач 23.03.2011 року та перерахував на особовий рахунок позивача 215938,56 доларів США, з призначенням платежу «Зарахування 100% валютних коштів на поточний рахунок по контракту № К09/03/11 від 09.03.2011 року за масло соняшникове».

19 травня 2011 року ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат» уклав угоду №19/05/11-К з ТОВ «Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсирована» відповідно до якого ТОВ «Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсирована» приймає на себе зобовязання виконати та організувати виконання послуг: з митного оформлення вантажу (олії соняшникової) з зовнішньоекономічного контракту, який переміщується через митну територію України, в Миколаївської митниці.

ТОВ «Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсирована» виконав умови договору, про що сторонами складено акт виконання послуг № ОУ-0000164 від 31.05.2011 року.

Відповідно до митної декларації за формою МД-2, Експортер ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат» задекларував для вивезення за межі митної території України олію соняшникову для одержувача «Allseeds Switzerland S.A.».

Миколаївською митницею засвідчено факт перетинання митного кордону України олії соняшникової у кількості 193,6 тон на суму 1811335,19 грн., що підтверджується вантажно-митною декларацією №504010000/2011/001065 від 25 травня 2011 року. Відповідно до вказаної ВМД Експортером зазначено саме ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат».

В податковому періоді, у якому відбулося фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України (травень 2011 року), платник податку - ВАТ «Костянтинівський хлібокомбінат» відповідно до п. 3.3 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 №41, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935, відобразив обсяги експортованих товарів у сумі 1811335грн. в рядку 2.1 розділу І податкової декларації з ПДВ за звітний період - травень 2011 року (від 17.06.2011 року). Пунктом 1.2. ст.1 Податкового кодексу України визначено, що правила оподаткування товарів або послуг, які переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Згідно до підпункту 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобовязання - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

В обґрунтування правомірності винесення спірного рішення представник відповідача зазначає, що позивач порушив п.185.1 ст.185, п.187.1, п.194.1 ст.194 Податкового кодексу України, внаслідок чого у березні 2011 року занизив податкові зобовязання з податку на додану вартість з постачання товару (олії соняшникової в кількості 193.6 тон.) у сумі 361015 грн., оскільки право власності на вказаний товар перейшло до компанії «Allseeds Switzerland S.A.» 15.03.2011 року - з моменту передачі товару ТОВ «Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсирована» відповідно до п.10.13 Контракту. Апелянт - податковий орган вважає, що податкові зобовязання у позивача виникли у березні 2011 року, тобто на дату відвантаження товарів.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта з огляду на таке.

За загальним правилом податкові зобовязання з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг виникають за датою першої з подій: оплати чи відвантаження товарів (для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт надання послуг).

Правило першої події працює щодо посередницьких операцій (у межах договорів комісії, поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги), окрім експортних та імпортних посередницьких операцій, а також операцій з примусового продажу арештованого майна органами юстиції.

Як визначено пп. «б» п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства.

При цьому, згідно пункту 187.11 ст. 187 цієї статті, навіть попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобовязань платника податку, такого експортера або імпортера.

Підпунктом 195.1.1 п. 195.1 ст.195 Податкового кодексу України визначено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Суд першої інстанції вірно зробив висновок, що у разі, якщо за експортним контрактом з нерезидентом товар у звітному періоді за межі митного кордону України не вивозиться, а відвантажується до місця формування експортних вантажів для наступної відправки за кордон, податкові зобовязання у платника податку - експортера за нульовою ставкою у цьому звітному періоді не виникають. Та лише після фактичного перетину товарами митного кордону України (завершення оформлення вивізної вантажної митної декларації) платником податку експортером визначаються податкові зобовязання за нульовою ставкою ПДВ. З таким висновком погоджується колегія суддів.

Оскільки експорт ТОВ «Костянтинівський хлібокомбінат» олії соняшникової у кількості 193,6 тон 25.05.2011 року підтверджений митною декларацією №504010000/2011/001065, то суд вважає, що податкові зобовязання з експорту цього товару, відповідно до пп. «б» п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, виникли у позивача у травні 2011 року, тому обсяги експортованих товарів повинні бути відображені позивачем в податковому періоді, у якому відбулося фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, а зазначена операція оподаткована за нульовою ставкою згідно до пп. 195.1.1 п. 195.1 ст.195 цього кодексу.

У відповідності до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, апелянт ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції не надав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Костянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі № 2а/0570/21653/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 січня 2012 року у справі № 2а/0570/21653/2011 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

У повному обсязі ухвалу складено 27 лютого 2012 року.

Головуючий суддя І.В. Юрко

Судді Г.М.Міронова

К.П.Горбенко