Ухвала суду № 22122093, 22.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - <Суддя першої інстанції >

Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 року справа №2а-8990/11/0523 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого:Бадахової Т.П.

суддів: Гайдара А.В., Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання: Марциновському А.К.

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_2

від відповідача: не зявився

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду міста Донецька від 05 жовтня 2011 року по справі № 2а-8990/11/0523 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька про визнання дій неправомірними та зобовязання провести перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька та просила суд визнати неправомірними дії відповідача стосовно відмови у перерахунку пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові потреби, на які нараховані страхові внески та яка отримана нею до виходу на пенсію та зобовязати відповідача провести перерахунок пенсії з моменту її призначення відповідно до довідки про складові заробітної плати, з урахуванням суми матеріальної допомоги.

Постановою Київського районного суду міста Донецька від 05 жовтня 2011 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачка звернулась з апеляційною скаргою і просила апеляційний суд скасувати це рішення оскільки воно прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове, яким задовольнити у повному обсязі.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 12 травня 2011 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про визнання дій при нарахуванні пенсії неправомірними, зобовязати здійснити перерахунок пенсії відповідно до довідки № 5-1 про складові заробітної плати, з урахуванням матеріальної допомоги отриманої до виходу на пенсію та надати письмову відповідь на заяву відповідно до Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне старування».

Листом від 26 травня 2011 року № 1536/Ш-17-01-03 Управління Пенсійного фонду України в Київському районі міста Донецька надало відповідь на її звернення в межах Закону України “Про звернення громадян”, в якому їй надано розяснення діючого законодавства (а.с.47).

Частиною 1 статті 1 Закону України “Про звернення громадян”, визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України “Про звернення громадян” органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Тобто, позивачці була надана відповідь у відповідності з Законом України “Про звернення громадян”.

Крім цього, згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплат за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Окрім того, державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення в роботі виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обовязків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Стаття 1 Закону України «Про оплату праці» визначає заробітну плату як винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Стаття 2 цього Закону, яка визначає структуру заробітної плати, не містить вказівки на те, що матеріальна допомога входить до структури заробітної плати. У зазначеній нормі Закону відсутнє таке поняття як матеріальна допомога. Матеріальні виплати, зазначені в цій нормі, і матеріальна допомога це не тотожні поняття, а тому законних підстав для віднесення матеріальної допомоги до складу (структури) заробітної плати державного службовця немає.

Таким чином, матеріальна допомога носить разовий характер та не є складовою частиною заробітної плати у розумінні частини 2 статті 33 Закону України «Про державну службу», а сам факт утримання із суми допомоги збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Крім цього, в судовому засіданні було зясовано, що позивачкою при зверненні до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою було сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж визначено Законом України “Про судовий збір”, тому надмірно сплачені суми підлягають поверненню позивачці.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення судового рішення без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду міста Донецька від 05 жовтня 2011 року по справі № 2а-8990/11/0523 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду міста Донецька від 05 жовтня 2011 року по справі № 2а-8990/11/0523 залишити без змін.

Повернути з Державного бюджету України Управління Державного казначейства України у Калінінському районі міста Донецька на користь ОСОБА_2 надмірно сплачений судовий збір у розмірі 14 гривень 40 копійок, сплачений нею 03 лютого 2012 року на рахунок 31213206700005, код ЄДРПОУ 34687090, МФО банку 834016, отримувач Калінінський район м. Донецька 22030001, Банк Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, призначення платежу судовий збір, Код 34511611.

Вступна та резолютивна частини ухвали складені та підписані у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 22 лютого 2012 року. Повний текст виготовлено 24 лютого 2012 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України безпосередньо протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі.

Головуючий: Т.П.Бадахова

Судді: А.В.Гайдар

М.М.Яковенко