Ухвала суду № 22120978, 03.01.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.

Суддя-доповідач - Дяченко С.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2012 року справа №2а/0570/16135/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Дяченко С.П.

суддів Сіваченка І.В. , Шишова О.О.

при секретарі судового засідання Казаковій Т.М.

за участю представника позивача Іващука П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/16135/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.08.2011 року № 0000512304

ВСТАНОВИЛА :

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю « Український Рітейл» звернулось до суду з вказаною позовною заявою.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14.11. 2011 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « Український Рітейл» задоволені .

Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 26.08.2011 року № 0000512304 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю « Український Рітейл» грошового зобов»язання з податку на додану вартість у сумі 6374 грн., штрафних санкцій у сумі -1594 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначив ,що висновки податкового органу щодо нікчемності правочину та, як наслідок , прийняття спірного податкового повідомлення-рішення ,є законним та обґрунтованим. Просив постанову суду скасувати , у задоволенні позову , відмовити.

При апеляційному перегляді справи, представник позивача просив залишити постанову суду першої інстанції без змін , апеляційну скаргу без задоволення .

Відповідач в судове засідання не з»явився. Про дату , час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача , представника позивача , перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне:

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права , виходячи з наступного.

Позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Будьонівському районі м. Донецька з січня 2008 року.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Будьонівському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” та Податковим кодексом України, повноваження .

02.08.2011 року за результатами ,проведеної ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податку на додану вартість у правових відносинах з ФОП ОСОБА_3 за період з 01.11.2010 р. по 30.11.2010 року, податковим органом встановлені порушення податкового законодавства та складено акт № 778/23-411/34604386.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 1,2 ст. 215, п.п 1,5 ст. 203 ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України , що є підставою для визнання відповідачем угоди № 8510 від 08.09.2009 р. , укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» та ФОП ОСОБА_3, нікчемною.

Перевіркою встановлено порушення позивачем норм п.п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 і змінами та доповненнями, що призвело до заниження суми податку на додану вартість , яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 6374 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , а саме : підприємством завищено суму податкового кредиту у розмірі 6374, 00 грн. оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» включило до складу податкового кредиту суму ПДВ по податковим накладним, які отримані від ФОП ОСОБА_3 , за нікчемною угодою в сумі 6 374,00 грн.

Відповідач вважає , що віднесені позивачем до складу податкового кредиту суми по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 суперечать вимогам п.п 7.2.3 п. 7.2, п.п 7.3.1. п. Закону України «Про податок на додану вартість» та інтересам держави і суспільства.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.08.2011 року № 0000512304 за порушення норм п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 7968,00 грн. , з якої основний платіж становить - 6374,00 гривень, штрафна фінансова санкція-1594 гривень.

Позиція відповідача полягає в наступному : оскільки угода, укладена Товариством з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» із ФОП ОСОБА_3 є нікчемною, то підприємство не мало права формувати податковий кредит за такою угодою.

Проте, такий висновок відповідача суперечить нормам чинного законодавства та наданим доказам.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи направлена на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

Згідно статей 626,629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За вимогами статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару є вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця поставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар

( стаття 664 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю (статтею 216 Цивільного кодексу України).

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Висновок відповідача про нікчемність правочину , базується на інформації з листа ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська,інформації ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ « Торгсервіспостачання», який є контрагентом ФОП ОСОБА_3 . з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 01.01.2011 року. За результатами зазначеної перевірки було встановлено, що

ТОВ « Торгсервіспостачання» відсутне за податковою адресою, в ході аналізу податкової звітності відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного та іншого транспорту, в також устаткування , що необхідне для здійснення фінансово- господарської діяльності підприємства.

Колегія суддів вважає , що контрагенти ФОП ОСОБА_3, взагалі, не мають відношення до взаємовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю « Український Рітейл « та ФОП ОСОБА_3; відтак , це не може бути доказом нікчемності договору, укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_3

Колегія суддів вважає , що відповідач не надав суду належних доказів , які б свідчили про нікчемність договору поставки , укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю « Український Рітейл « та ФОП ОСОБА_3 08.09.2009 року № 8510.

Крім того , жодних порушень правил бухгалтерського та фінансового обліку позивачем відповідачем в судовому засіданні не вказано. Відсутність доведення факту правопорушення, та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Наявні документи позивача, як первині, підтверджують факт здійснення господарської опе рації.

Під час апеляційного провадження встановлено не тільки придбання позивачем за договором поставки товару у ФОП ОСОБА_3; отримання податкових накладних та оплату позивачем за товар, але й подальшу реалізацію придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній мережі магазинів , що відповідає виду здійснення такої господарської діяльності.

Таким чином , недоведеність податковим органом порушення платником податку норм податкового законодавства при прийнятті спірного податкового повідомлення - рішення доводить протиправність визначення податкових зобовязань, і як наслідок , безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів вважає , що у звязку з не підтвердженням наявними в матеріалах справи документами допущення позивачем порушень норм ст. 185, п.198.1 п.198.6 ст.198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України , у відповідача відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пунктом 54.3.2 пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1. статті 58 Податкового кодексу України.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку , що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду ; підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду - не вбачається.

Ухвала в повному обсязі складена 06 січня 2012 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2011 року у адміністративній справі № 2а/0570/16135/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Рітейл» до Державної податкової інспекції в Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 26.08.2011 року № 0000512304 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Головуючий: С.П. Дяченко

Судді: І.В. Сіваченко

О.О. Шишов