Постанова № 22119279, 23.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2012 року № 2а-6412/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача Коваленко А.О.,

представника відповідача Колодяжної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі місті Києва до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, за участю третьої особи Київської міської ради про надання дозволу на реалізацію описаних активів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про надання дозволу на реалізацію описаних активів відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, у звязку з непогашенням відповідачем наявного у нього податкового боргу, а також, у звязку з тим, що вжиті ним заходи щодо погашення відповідачем податкового боргу не дали позитивних результатів, він має право на отримання дозволу на реалізацію описаних активів відповідача.

Відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступних висновків:

Комунальне підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва зареєстроване Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 17.12.1992 р. та є платником податків (код ЄДРПОУ 03366612).

З аналізу норм податкового законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин (Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"), а також діючого податкового законодавства (Податковий кодекс України) встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку (пп.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону, п.57.1. ст.57 Кодексу).

Самостійно узгоджене платником податкове зобовязання, але не сплачене ним у встановлений строк визначається як податковий борг.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг відповідача перед бюджетом виник у звязку з несплатою ним самостійно визначених в податкових деклараціях узгоджених податкових зобовязань.

Відповідно до пп.6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення податкового боргу, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Аналогічні положення закріплені діючим Податковим кодексом України (п.59.1. ст.59).

Так, позивачем надіслані відповідачу податкові вимоги: перша від 27.11.2007 р. № 1/2759 та друга від 29.12.2007 р. № 2/3051, які були отримані відповідачем, але оплачені чи оскаржені ним не були, у звязку з чим позивачем прийняте рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 14.02.2008 р. № 13.

30.01.2008 р. позивачем складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави № 2/24, відповідно до якого право податкової застави поширюється на нежитлову будівлю площею 1946,79 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Каховська,73, рік введення в експлуатацію 1991 р. (балансова вартість становить 62031,88 грн.).

28.10.2010 р. позивачем складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави № 697, відповідно до якого право податкової застави поширюється на нежиле приміщення загальною площею 27,5 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Стальського, № 24-В та нежиле приміщення загальною площею 37,7 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Стальського, № 24-Б (балансова вартість становить 209640,00 грн.). Зазначені акти відповідач відмовився підписувати, про що позивачем складені відповідні акти.

Відповідно до п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Абзацом 2 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Зазначене дало позивачу підстави вважати, що він має право на отримання дозволу на реалізацію описаних активів відповідача.

Відповідно до п.87.2. ст.87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 87.3.2. пункту 87.3. статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків, зокрема, майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків.

Комунальне підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва, згідно статуту, затвердженого рішенням ХХІІ сесії Дніпровської районної у місті Києві ради V скликання від 29.09.2009 р. № 399, засноване на комунальній власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва. Майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади Дніпровського району і закріплено за ним на праві господарського відання.

З матеріалів справи також встановлено, що майно, описане позивачем згідно акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 30.01.2008 р. № 2/24, не належить відповідачу, а лише передане йому в тимчасове користування рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів від 04.02.1991 р.

№ 74.

Майно, описане позивачем згідно акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 28.10.2010 р. № 697 є обєктом комунальної власністю територіальної громади Дніпровського району.

Суд також звертає увагу на те, що в ході судового розгляду, до Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, з метою отримання інформації щодо належності на праві власності обєктів нерухомого майна, зазначених в актах опису активів: нежилого приміщення загальною площею 27,5 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стальського, № 24-В; нежилого приміщення загальною площею 37,7 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Стальського, № 24-Б; нежитлової будівлі площею 1946,79 кв.м., розташованої за адресою: вул. Каховська,73. З відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна від 27.07.2011 р. № 36303 (И-2011) встановлено, що зазначені обєкти нерухомого майна на праві власності не зареєстровані.

Відповідно до п.96.1. ст.96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, повязаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобовязаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно п.96.3. ст.96 Податкового кодексу України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобовязаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, враховуючи відсутність у відповідача права власності на майно, яке описано згідно актів опису активів, на які поширюється право податкової застави, а також невиконання податковим органом чітко визначеного податковим законодавством обовязку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання позивачу дозволу на реалізацію описаних активів відповідача.

Крім цього, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2009 р. у справі № 6/447 за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі місті Києва до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва про стягнення заборгованості, було задоволено позовні вимоги позивача та вирішено стягнути з відповідача податковий борг за рахунок активів боржника.

Предметом судового розгляду стало стягнення з відповідача непогашеної податкової заборгованості, зокрема, за податковими вимогами від 27.11.2007 р. № 1/2759 та від 29.12.2007 р. № 2/3051, за рахунок описаних активів боржника за адресою: м. Київ, вул. Каховська,73 (акт опису активів від 30.01.2008 р. № 2/24), які є предметом дослідження в даній справі.

В той же час, Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 р. за апеляційною скаргою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва на відповідне рішення суду першої інстанції, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.01.2009 р. у справі № 6/447 було скасовано та вирішено відмовити у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Дніпровському районі місті Києва до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва про стягнення заборгованості. Постанова, згідно ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрала законної сили з моменту її проголошення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що майно відповідача є власністю територіальної громади відповідного району, а тому стягнення з нього податкового боргу повинно відбуватися за певною процедурою, встановленою податковим законодавством для погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств (ст.96 Податкового кодексу України), що проігноровано податковим органом та свідчить про порушення ним чітко встановлених законодавчих вимог.

Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, враховуючи відсутність у відповідача права власності на майно, яке описано згідно актів опису активів, на які поширюється право податкової застави, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.94,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Дніпровському районі місті Києва відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 28.02.12 р.

Суддя Аблов Є.В.