Постанова № 22119079, 21.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2012 року № 2а-15187/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання Шаповалової К.В.,

представника позивача Коваленка А.О.,

представника відповідача Темченка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

з позовомДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

доВідкритого акціонерного товариства «Київський завод «Агромаш»

пронадання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, - В С Т А Н О В И В:

24 жовтня 2011 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва звернулась до суду з позовом до ВАТ «Київський завод «Агромаш»про надання дозволу на реалізацію описаних активів.

Свої вимоги позивач з посиланням на положення статті 95 Податкового кодексу України обґрунтовував наявністю актів описів майна відповідача та направленням платнику податків у встановленому законодавством порядку податкових вимог.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2011 року позовна заява ДПІ у Дніпровському районі м. Києва залишена без руху у звязку з невідповідністю позовної заяви вимогам ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України та зобовязано податковий орган у строк до 18 листопада 2011 року виконати вимоги ухвали суду.

17 листопада 2011 року позивачем направлено додаткові докази у справ, за результатами огляду яких суддя дійшов висновку про можливість відкриття провадження у адміністративній справі і своєю ухвалою від 18 листопада 2011 року відкрив провадження, закінчив підготовче провадження і призначив справу до розгляду в судовому засіданні.

У виправленій заяві від 17.11.2011 року позивач посилається на те, що у відповідача існує заборгованість перед бюджетом на загальну суму 92160,07 грн., з яких: з податку на додану вартість у розмірі 84021,94 грн. та по податку з доходів найманих працівників 8138,13 грн. В грудні 2009 року податковий орган звернувся до суду з позовом про стягнення з ВАТ «КЗ «Агромаш»податкової заборгованості в розмірі 91634,07 грн. На думку позивача, наведене свідчить про доведеність наявності підстав для звернення до суду із даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та доповненнях до неї. При цьому представник позивача зазначив з посиланням на надані в судовому засіданні докази про необхідність отримання результатів розгляду судом касаційної скарги ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі за їх позовом до ВАТ «КЗ «Агромаш»про стягнення заборгованості у розмірі 91634,07 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив наполягаючи на наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду у звязку з пропуском строку звернення до суду, а також наголошував на тому, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі №2а-15943/09/2670 встановлено, що податкова заборгованість в розмірі 91634,07 грн. не підтверджена належними доказами. Оскільки вказана постанова апеляційного суду набрала законної сили у день її постановлення 31.05.2011 року, посилання податкового органу про наявну у платника податків заборгованість у визначеному позивачем розмірі є необґрунтованими і на момент звернення до суду із даним позовом не давали позивачу підстав для предявлення таких вимог.

У судовому засіданні неодноразово оголошувались перерви у звязку з необхідністю витребування у позивача додаткових доказів на підтвердження його доводів.

21 лютого 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою відмовлено представнику відповідача в задоволенні його клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у звязку з пропуском строку з підстав його необґрунтованості.

Заслухавши пояснення осіб, які зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, що стосуються предмету доказування у даній справі виходячи із вимог позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

ВАТ «Київський завод «Агромаш»(код ЄДРПОУ 30251744) перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та відповідно до вимог ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), положення якої кореспондуються із вимогами, закріпленими у п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, що набрав чинність з 01.01.2011 року, зобовязаний сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»однією з функцій державної податкової інспекції є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником позивача в судовому засіданні, підставою для звернення до суду із даним позовом для податкового органу слугував факт несплати платником податків заборгованості перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість у розмірі 84021,94 грн. та по податку з доходів найманих працівників у сумі 8138,13 грн.

Заборгованість з податку на додану вартість утворилась, згідно доводів позивача, внаслідок несплати наступних зобовязань:

- визначених в податкових повідомленнях-рішеннях від 21.10.2008р. №0014581520/0, №0014561520/0 та №0014571520/0 на загальну суму 229037,23 грн.;

- визначених у податковому повідомленні-рішенні від 19.01.2009р. №0000751520/0 на суму 0,99 грн.;

- відповідно до декларації №92981 від 18.08.2008р. на загальну суму 443,00 грн.;

- відповідно до декларації №97361 від 08.09.2008р. на загальну суму 316,00 грн.;

- відповідно до декларації №132665 від 19.07.2010р. на загальну суму 526,00 грн.

Крім того, платнику податку нарахована пеня у розмірі 53698,72 грн., що була сформована у автоматичному режимі.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III (далі по тексту Закон № 2181 в редакції на момент спірних правовідносин) податкова декларація це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обовязкового платежу).

Згідно п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом п.5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону № 2181, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Борг відповідача перед бюджетом зі сплати податку з доходів найманих працівників у розмірі 8138,13 грн., відповідно до пояснень позивача, виник внаслідок несплати підприємством зобовязання із вказаного податку, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 27.11.2008 року №0001631750/0 на загальну суму 2644,50 грн. Пеня із вказаного податку визначена у автоматичному режимі становить 5 493,63 грн.

На момент розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем винесеного ДПІ у Дніпровському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення або щодо його скасування у спосіб та відповідно до процедури, що регламентовані статтею 56 ПК України.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону № 2181, податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених вимог Закону № 2181 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва було направлено відповідачу податкові вимоги:

- першу податкову вимогу № 1/1343 від 02.06.2006 року на суму 115867,00 грн. (отримана повноважним представником відповідача 22.06.2006 року);

- другу податкову вимогу № 2/1700 від 24.07.2006 року на суму 15867,00 грн. (отримана повноважним представником відповідача 04.08.2006 року).

Згідно із визначенням, наведеним в підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг сума узгодженого грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Сума заборгованості зі сплати податку на додану вартість і податку з доходів найманих працівників згідно облікових карток платника податків станом на час розгляду справи по суті складає 92160,07 грн.

Відповідно до п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу майна, а також будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 8.1 ст.8 Закону №2181 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин передбачалось, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно із п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону № 2181 з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобовязань або податкового боргу.

Відповідно до п.8.3 ст.8 Закону № 2181 платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобовязаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

21 лютого 2008 року платником податків і податковим керуючим складено Акт №1 опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу.

В цей же день податковим керуючим у присутності представника платника податків проведено опис активів, на які поширюється право податкової застави та складено акт за №4/24 від 21.02.2008р.

Відповідно до п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених положень податкового законодавства України в редакції на момент спірних правовідносин дає підстави для виокремлення обовязкових умов (обставин) наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом.

По-перше, наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обовязкових платежів).

По-друге, сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку.

По-третє, відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

По-четверте, наявність майна платника податків боржника у податковій заставі.

Лише в сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, 09 грудня 2009 року Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва звернулась до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод «Агромаш»про стягнення податкової заборгованості в розмірі 91634,07 грн. обґрунтовуючи свої вимоги положеннями п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону №2181, відповідно до якого активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2010 року у справі №2а-15943/09/2670 позовні вимоги податкового органу задоволено повністю, з ВАТ «КЗ «Агромаш»стягнуто 83495,94 грн. податку на додану вартість та 8138,13 грн. податку з доходів фізичних осіб. З мотивувальної частини рішення вбачається, що податковий борг підприємства утворився у звязку з несплатою ним зобовязань з податку на додану вартість, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 21.10.2008р. №0014581520/0, №0014561520/0 та №0014571520/0 на загальну суму 229037,23 грн.; від 19.01.2009р. №0000751520/0 на суму 0,99 грн. Зобовязання по податку з доходів фізичних осіб визначено у податковому повідомленні-рішенні від 27.11.2008 року №0001631750/0 на загальну суму 2644,50 грн.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року у справі №2а-15943/09/2670 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод «Агромаш»про стягнення податкової заборгованості відмовлено.

Згідно частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В своїй постанові суд апеляційної інстанції зазначає про те, що податкова заборгованість в розмірі 91 634,07 грн. корінцями податкових повідомлень-рішень не підтверджується; на момент проведення інспекцією перевірки заборгованість підприємства у розмірі 283853,30 грн. була погашена повністю, що свідчить про неправомірність застосування до платника санкцій, визначених на підставі Закону №2181.

З огляду на наведене, а також беручи до уваги те, що правомірність визначення податковим органом заборгованості підприємства у розмірі 91634,07 грн. була предметом дослідження у справі №2а-15943/09/2670 і визнана необґрунтованою, суд вважає недоведеними доводи позивача у даній справі щодо наявності боргу у відповідача у розмірі 92160,07 грн. Такі доводи позивача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що Податковий кодекс України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. Позивач повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив орган ДПС для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Разом з тим, представник позивача з метою доведення такої обставини, як відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника на пропозицію суду жодного доказу не надав і зазначив про відсутність такої інформації в податковій інспекції. Натомість, згідно пояснень представника відповідача, підприємство має кошти на розрахункових рахунках у банках, перелік яких було надано позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В даному випадку, враховуючи встановлені судом обставини та наведені вище норми законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності сукупності обставин та підстав, з якими законодавство повязує можливість задоволення даного позову. Як зазначено вище, позивачем недоведена належними і допустимими доказами наявність у підприємства заборгованості у розмірі, визначеному позивачем, а також не підтверджено існування інших обставин, що є передумовою для здійснення таких примусових заходів як погашення боргу за рахунок майна платника податків.

Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, ст.ст.112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва до Відкритого акціонерного товариства «Київський завод «Агромаш»про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.А. Добрівська