Постанова № 22119055, 21.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2012 року 14:44 № 2а-3399/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І.В. та представників:

прокурора:Діброви В.С.;

позивача в особі: Чапіка М.М.;

відповідача: Кушнєрової К.С.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

доКорпорації “Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація “Укрреставрація”

простягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 лютого 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04 березня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Заступник прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі по тексту позивач в особі, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Корпорації “Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація “Укрреставрація” (далі по тексту відповідач, Корпорація “Укрреставрація”), в якій просять стягнути заборгованість у розмірі 1080291,91грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 березня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 13 квітня 2010 року.

В судовому засіданні 13 квітня 2010 року оголошувалась перерва до 21 травня 2010року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2010 року зупинено провадження до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а-4417/10/2670 за позовом Корпорації “Укрреставрація” до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним рішення про стягнення коштів від 31серпня 2009року №29.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 лютого 2011 року поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 21 березня 2011 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2010 року зупинено провадження до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а-4417/10/2670 за позовом Корпорації “Укрреставрація” до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним рішення про стягнення коштів від 31серпня 2009року №29.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва подано клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки рішення в адміністративній справі №2а-4417/10/2670 набрало законної сили.

Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08липня 2010 року в адміністративній справі №2а-4417/10/2670, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 вересня 2011 року, позовну заяву Корпорації “Укрреставрація” залишено без розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2011 року поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 23 січня 2012року.

31 січня 2012 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) позивачем в особі подано клопотання про збільшення позовних вимог, в якому просив суд стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 2944148,91 грн.

В судових засіданнях неодноразово оголошувалась перерва для надання додаткових доказів та пояснень.

В судовому засіданні 21 лютого 2010 року представники прокурора та позивача в особі збільшені позовні вимоги підтримали; представник відповідача проти задоволення позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Корпорація “Укрреставрація” зареєстрована як юридична особа Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва.

За даними карток особового рахунку станом на 31 січня 2012 року Корпорація “Укрреставрація” має недоїмку з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 2944148,91 грн.

На думку Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва та ДПІ у Голосіївському районі м. Києва вказана заборгованість є податковим боргом, який у звязку з його несплатою відповідачем в добровільному порядку, має бути стягнутий у судому порядку.

Відповідач проти позову заперечував з підстав відсутності податкового боргу, посилаючись на уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 та 2010 роки та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2011 року по справі №50/498-б.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з позовними вимогами Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступних мотивів.

Матеріали справи свідчать, що спірна сума заборгованості з орендної плати з юридичних осіб виникла у звязку з наступним:

- несплата відповідачем самостійно визначеної суми податкового зобовязання у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009, 2010 та 2011 роки у сумі -2850183,55 грн.;

- несплата відповідачем суми податкового зобовязання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 49912,00 грн., визначеного згідно з податковим повідомленням-рішенням від 07 квітня 2010 року №0008191530/0;

- несплата нарахованої пеня за несвоєчасну сплату податкового зобовязання 44053,36 грн.

Судом встановлено, що частина спірної заборгованості виникла до набрання чинності Податковим кодексом України 01 січня 2011року, а решта після; відтак, при вирішенні даного спору щодо заборгованості, що винила до 01 січня 2011 року, суд має керуватися нормами Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, в частині ж заборгованості, що виникла після 01 січня 2011 року - нормами Податкового кодексу України.

Так, за визначенням пункту 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (зурахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з абзацами першим та третім підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації; у разі визначення податкового зобовязання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах “а” “в” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобовязаний погасити нараховану суму податкового зобовязання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Аналогічні норми містяться також в Податковому кодексі України.

Так, згідно з визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання;

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Судом встановлено, що сума податкового зобовязання з орендної плати, самостійно визначена у податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009, 2010 та 2011 роки, є узгодженою, однак у встановлені строки та у повному розмірі відповідачем не сплачена.

Так само не сплачена відповідачем узгоджена сума податкового зобовязання, визначена ДПІ у Голосіївському районі м. Києва у податковому повідомленні-рішенні від 07квітня 2010 року №0008191530/0; при цьому, зазначене податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачу поштою з повідомленням про вручення та отримано уповноваженим представником відповідача 29 квітня 2010 року; доказів про скасування такого податкового повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.

З огляду на викладене вище суд приходить до висновку, що спірна сума заборгованості є податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (що діяв на момент виникнення податкового боргу) визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Підпункт 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлює, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

З метою погашення суми податкового боргу, що виник до 01 січня 2011 року, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надіслано відповідачу першу податкову вимогу від 19березня 2009 року №1/1268, яку відповідачем отримано 12 травня 2009 року, та другу податкову вимогу від 18 червня 2009 року №2/2495, яку відповідачем отримано 29 липня 2009 року.

31 серпня 2009 року ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято рішення №29про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Пункт 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлює, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Суму податкового боргу, що визначена в другій податковій вимозі, та суму новоствореного податкового боргу, що виник після надіслання податкових вимог, відповідач в добровільному порядку не сплатив. Доказів на підтвердження зворотного відповідачем до суду не надано.

Суд не погоджується з доводами відповідача про відсутність у нього податкового боргу у звязку з поданням уточнюючих розрахунків з огляду на наступне.

Дійсно, відповідно до абзацу другого пункту 5.1 статті 5 Закону України “Пропорядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Корпорацією “Укрреставрація” в березні 2011 року (02 березня 2011 року та 09березня 2011 року) надсилало до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва уточнюючі податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008, 2009 та 2010 роки, в яких зменшив належну до сплати суму податкового зобовязання.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться копії листів ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, адресовані відповідачу, від 30 березня 2011 року №6584/10/15-322 та від 06 квітня 2011 року №5268/10/15-322, в яких позивач в особі повідомляє Корпорацію “Укрреставрація” про те, що уточнюючі податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008, 2009 та 2010 роки не взяті до обліку.

Зворотній бік облікової картки з орендної плати з юридичних осіб за 2011 рік підтверджує, що надіслані Корпорацією “Укрреставрація” уточнюючі податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008, 2009 та 2010роки відповідачем не відображені в картці особового рахунку відповідача.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем в судовому порядку бездіяльності (дій) ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо не взяття до обліку (відмови у прийнятті) уточнюючих податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008, 2009 та 2010роки.

Необґрунтованими є також посилання відповідача на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18 січня 2011 року по справі №50/498-б, в якості доказу відсутності податкового боргу.

Так, в постанові Київського апеляційного господарського суду від 18січня 2011 року по справі №50/498-б за заявою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва до Корпорації “Укрреставрація” про визнання банкрутом зазначено, що ДПІ у Голосіївському районі м.Києва звернулась із заявою про порушення справи про банкрутство відповідача за відсутності безспірних грошових вимог, оскільки визначені нею грошові вимоги до боржника є предметом судового розгляду у справі №2а-3399/10/2670, яка знаходиться у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва.

В частині висновку Київського апеляційного господарського суду про відсутність грошових зобовязань відповідача зобовязань перед бюджетом по сплаті орендної плати за земельні ділянки, суд звертає увагу на те, що його слід розуміти як відсутність саме безспірних грошових вимог ДПІ у Голосіївському районі м.Києва в контексті провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент звернення до суду) у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Стаття 361 Закону України “Про прокуратуру” передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Заступника прокурора Голосіївського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва документально та нормативно підтверджуються, ґрунтуються на приписах законодавства, та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов Заступника прокурора Голосіївського району міста в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва задовольнити повністю.

2.Стягнути Корпорації “Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно-виробнича корпорація “Укрреставрація” (0470,м.Київ, Контрактова площа, буд.4, ідентифікаційний код 14358969) користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №34125999700002, банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код платежу 13050100) податковий борг у розмірі 2944148,91грн. (два мільйони девятсот сорок чотири тисячі сто сорок вісім гривень девяносто одна копійка).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко