Постанова № 22118841, 23.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2012 року 09:22 № 2а-17937/11/2670

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзінтертрейд»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2011 р. № 0003052380 та № 0003062380

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 (довіреність № 8 від 29.12.2011 р.);

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність № 102/10-021 від 04.01.2012 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.02.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Союзінтертрейд»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.11.2011 р. № 0003052380 та № 0003062380.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.12.2011 р. було відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-17937/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 23.02.2012 р. представник позивача позов підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2011 р. № 0003052380 та № 0003062380.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвели до заниження податку на прибуток на загальну суму 54 064,00 грн., та порушення вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвели до заниження податку на додану вартість на загальну суму 43 251,00 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомленнярішення, винесені за наслідками даного Акта, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Союзінтертрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Металод»(код ЄДРПОУ 33620166), ПП «Будпроммаш 07»(код ЄДРПОУ 34579968), ПП «Спектр-Універсал-Сервіс»(код ЄДРПОУ 33766003) за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., було встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 54 064,00 грн., та п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 43 251,00 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив про те, що контрагент позивача ПП «Металод»згідно бази АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України»має стан «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням». Свідоцтво платника ПДВ від 02.12.2005 року № 17328239 анульоване 03.12.2010 року. Також, СВ ПМ ДПІ в м. Красний Луч було порушено кримінальну справу №12/11/8012 відносно директора контрагента позивача ПП «Металод»ОСОБА_5 по ст.205 ч.2 КК України (фіктивне підприємництво), при розгляді якої було встановлено що ОСОБА_5 з метою прикриття незаконної діяльності (умисного ухилення від сплати податків), в листопаді 2009 року, не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю, придбав, перереєстрував на своє ім'я ПП «Металод»(код за ЄДРПОУ 33620166) та після цього передав печатку, статутні та реєстраційні документи ПП «Металод», а також можливість доступу до його банківських рахунків невстановленій особі, яка в подальшому використовувала їх для прикриття своєї незаконної діяльності - ухилення від сплати податків шляхом документального оформлення безтоварних операцій між ПП «Металод»та іншими суб'єктами господарської діяльності.

Крім того, за результатами перевірки контрагента позивача ПП «Металод», було встановлено неможливість фактичного здійснення даним контрагентом господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг (виконання робіт), а також, ПП «Металод»не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, та податкові зобовязання по правовідносинах із позивачем не були визначені ПП «Металод»для їх сплати до державного бюджету, внаслідок чого державному бюджету було завдано збитків.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 20.10.2011 року № 4478/23-80П, та наказу від 20.10.2011 року № 3359, виданих ДПІ у Святошинському районі м. Києва, та згідно з п.п.78.1.11 п.78.1 ст.78, ст.81, ст.82 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), та відповідно до постанови старшого слідчою СВ ПМ ДПІ в м. Красний Луч майора податкової міліції Петрук А.С. від 15.04.2011 року в рамках кримінальної справи № 12/11/8012, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Союзінтертрейд»з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Металод»(код ЄДРПОУ 33620166), ПП «Будпроммаш 07»(код ЄДРПОУ 34579968), ПП «Спектр-Універсал-Сервіс»(код ЄДРПОУ 33766003) за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 02.11.2011 р. № 332/23-80/24248868, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвели до заниження податку на прибуток на загальну суму 54 064,00 грн., та порушення вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвели до заниження податку на додану вартість на загальну суму 43 251,00 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 15.11.2011 р. № 0003052380, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 54 064, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 13516, 00 грн. (загальна сума 67 580, 00 грн.), та 0003062380 № 0003062380, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 43251, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 10812, 75 грн. (загальна сума 54063, 75 грн.).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, перевіркою достовірності відображених показників у рядку 04.1 у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р. встановлено взаємовідносини ТОВ «Союзінтертрейд»з ПП «Металод»(код ЄДРПОУ 33620166).

Так, ПП«Металод», в подальшому (Виконавець), в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Союзінтертрейд»в подальшому (Замовник), в особі комерційного директора ОСОБА_7, було укладено Договір № 26 від 01.06.2010 р. Предметом договору є капітальні, сервісні та ремонтні роботи компресорного обладнання Виконавцем на об'єкті Замовника. Загальна сума договору складає 69 000,00 грн.

Також між ПП «Металод», в подальшому (Виконавець), в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Союзінтертрейд»в подальшому (Замовник), в особі комерційного директора ОСОБА_7, було укладено Договір № 25 від 16.06.2010 р. про надання технічних послуг по ремонту електродвигуна компресора SSR M 250 (250 кВт). Загальна сума договору складає 48 450,00 грн.

Крім того, ПП«Металод», в подальшому (Виконавець), в особі директора ОСОБА_5 та ТОВ «Союзінтертрейд»в подальшому (Замовник), в особі комерційного директора ОСОБА_7, було укладено Договір № 28 від 10.07.2010 р. про надання технічних послуг по ремонту частотного двигуна компресора Nirvana 160 (ОF). Загальна сума договору складає 142 055,00 грн.

ТОВ «Союзінтертрейд»здійснювало оплату шляхом перерахування грошових коштів на р/р ПП «Металод», що підтверджується банківськими виписками від 29.07.2010 р. № 4143, від 06.07.2010 р. № 4007, від 28.07.2010 р. № 4133 та від 15.07.2010 р. № 4070 всього на суму 259 505, 00 грн. в тому числі ПДВ -43 250,83 грн.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 по контрагенту ПП «Металод»за період з 01.04.2008 р. по 31.03.2011 р., сальдо на кінець періоду по Д-ку становить 0 грн.

В бухгалтерському обліку ТОВ «Союзінтертрейд»було віднесено розрахунки з ПП «Металод»на валові витрати у III кв. 2010 р. у сумі 216 254 грн. (Дт. рах. 93- Кт рах. 631). (сплата грошовими коштами).

В податковому обліку дані витрати було віднесено до рядка 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 в сумі 216 254 грн. в т. ч. у III кв. 2010 р., у сумі 216 254 грн.

Також, сума ПДВ в загальному розмірі 43 251,00 грн., за податковими накладними № 62 від 06.07.2010 р, № 201 від 15.07.2010 р., № 404 від 28.07.2010 р. та № 423 від 29.07.2010 р., виписаними ПП «Металод»на адресу ТОВ «Союзінтертрейд», була включена позивачем до складу податкового кредиту в липні 2010 р.

Однак, що підтверджується наявними матеріалами справи, в ході проведеної перевірки позивача та його контрагента ПП «Металод», було встановлено наступне.

Старшим слідчим СВ ПМ ДПІ в м. Красний Луч майором податкової міліції Петрук А.С., розглянувши матеріали кримінальної справи № 12/11/8012 встановлено, що в провадженні СВ ПМ ДПІ в м. Красний Луч знаходиться кримінальна справа № 12/11/8012, порушена відносно ОСОБА_5 по ст. 205 ч.2 КК України.

Підставою для порушення справи є свідчення про те, що ОСОБА_5 з метою прикриття незаконної діяльності (умисного ухилення від сплати податків), в листопаді 2009 року, не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю, придбав, перереєстрував на своє ім'я ПП «Металод»(код за ЄДРПОУ 33620166). Після цього ОСОБА_5 передав печатку, статутні та реєстраційні документи ПП «Металод», а також можливість доступу до його банківських рахунків невстановленій особі на ім'я Олександр, який в подальшому використовував їх для прикриття своєї незаконної діяльності - ухилення від сплати податків шляхом документального оформлення безтоварних операцій між ПП «Металод»та ПП «Будпроммаш 07»(код за ЄДРПОУ 34579968), ПП «Спектр-Універсал-Сервіс»(код за ЄДРПОУ 33766003), а також іншим суб'єктам господарської діяльності.

Відповідно до протоколів допиту гр. ОСОБА_5 від 04.02.2011 р. та 06.06.2011 р., надані співробітниками ПМ ДПІ в м. Красний Луч, йому не відоме фактичне місцезнаходження, юридична адреса ПП «Металод». Він не здійснював ведення фінансово-господарської діяльності від імені директора ПП «Металод», жодних угод не укладав, фінансово-господарських документів, звітності ПП «Металод»він не підписував та не складав.

Відповідно до ст. 551 Господарського кодексу України, визначено ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання , а саме:

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

- підприємство не зареєстровано у державних органах, якщо обовязок реєстрації передбачено законодавством;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) та проваджує фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Отже, як видно з наявних меті реалів справи, та було встановлено також перевіркою ПП «Металод», останнє зареєстровано в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею у володіння чи управління підставним (неіснуючим) особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Згідно п.2.4, п.2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, визначено, що:

- первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа;

- забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Крім того, як також підтверджується наявними матеріалами справи, перевіркою контрагента позивача ПП «Металод»було встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ПП «Металод»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг (виконання робіт);

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228. Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Металод»з контрагентами;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями.

В процесі перевірки ПП «Металод»контролюючим органом було встановлено, що операції ПП «Металод»та контрагентів-покупців не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети), систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Як також вбачається з Акта перевірки ПП «Металод», наслідком діяльності підприємства є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Відповідно до частини 1, 5 ст.203, п. 1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Таким чином, перевіркою контрагента позивача було зроблено висновок, що правочини, укладені ПП «Металод»з контрагентами порушують публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В даному випадку податкові накладні контрагента позивача ПП «Металод»виписані з порушеннями, а саме підписані невідомою особою.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.3 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, та Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року № 2333/2037 із змінами та доповненням (далі - Порядок №165). Визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи те, що договори між позивачем та ПП «Металод»містять ознаки нікчемності, то перевіркою не можуть бути прийняті до уваги податкові накладні, виписані від імені ПП «Металод», що в сою чергу підписані невідомою особою.

Також, відповідачем до матеріалів справи було надано копію постанови Краснолучського міського суду Луганської області від 04.08.2011 р. по справі № 1-400 2011 року, якою кримінальна справа відносно ОСОБА_5 припинена на підставі п.«г»ст.1 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 р.

Даною постановою також було встановлено наявність злочинного умислу в діях ОСОБА_5, а саме створення останнім з метою прикриття незаконної діяльності (умисного ухилення від сплати податків) в листопаді 2009 року, без наміру займатися підприємницькою діяльністю ПП «Металод»(код за ЄДРПОУ 33620166) та передачі печатки, статутних та реєстраційних документів ПП «Металод», а також можливості доступу до його банківських рахунків невстановленій особі, яка в подальшому використовувала їх для прикриття своєї незаконної діяльності - ухилення від сплати податків шляхом документального оформлення безтоварних операцій між ПП «Металод»та іншими суб'єктами господарської діяльності. Зважаючи на викладене, злочинними діями ОСОБА_5 (директора ПП «Металод») було завдано збитків Державі в розмірі, що перевищує 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та такі дії кваліфіковано за ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), тобто створення субєкта господарювання з метою прикриття незаконної діяльності, що завдає значних збитків Державі.

Відповідно до положень п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної»від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, законодавством передбачена необхідність обовязкового підтвердження субєктами господарювання товарності (фактичності) здійснених операцій, суми ПДВ за якими включаються до складу податкового кредиту. Однак позивачем, як видно із матеріалів справи, не було допустимими доказами доведену суду такої товарності (фактичності) операцій із контрагентом ПП «Металод.

Крім того, як було наголошено представником відповідача та вбачається з наявних матеріалів справи, свідоцтво платника ПДВ ПП «Металод»було анульовано 03.12.2010 р., та згідно відомостей з ЄДРПОУ станом на 02.12.2010 р. підприємство має стан 8, за адресою реєстрації не знаходиться.

Таким чином, свідоцтво платника ПДВ контрагента позивача ПП «Металод»було анульовано менше через 5 місяців після взаємовідносин із позивачем та надання відповідних податкових накладних, за якими позивачем було сформовано податковий кредит за липень 2010 року в розмірі 43251, 00 грн., що також підтверджує протиправні дії ПП «Металод»направлені на надання податкової вигоди іншим особам.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, щодо завищення податкового кредиту за період, що перевірявся на 11 495 грн.

Відповідно до п.1.32 статті 1 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

З наведеного вбачається, що первинні документи по господарських операціях позивача із ПП «Металод», з боку останнього були підписані невідомою особою, оскільки відповідно до протоколів допиту гр. ОСОБА_5 від 04.02.2011 р. та 06.06.2011 р., йому не відоме фактичне місцезнаходження, юридична адреса ПП «Металод», він не здійснював ведення фінансово-господарської діяльності від імені директора ПП «Металод», жодних угод не укладав, фінансово-господарських документів, звітності ПП «Металод»він не підписував та не складав.

Крім того, як було зазначено вище, перевіркою контрагента позивача ПП «Металод»було встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ПП «Металод»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг (виконання робіт);

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- не надання підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

В зв'язку з цим посадові особи ПП «Металод»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, ПП «Металод»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Крім того ПП «Металод», перевіркою якого встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, - не могло самостійно виконувати умови договорів, укладених із позивачем предметом яких є капітальні, сервісні та ремонтні роботи компресорного обладнання на обєкті позивача, надання технічних послуг по ремонту електродвигуна компресора SSR M 250 (250 кВт) та надання технічних послуг по ремонту частотного двигуна компресора Nirvana 160 (ОF), що відповідно передбачають наявність необхідного обладнання та трудових ресурсів, а підтвердження укладення ПП «Металод»субпідрядних договорів з метою виконання договірних обовязків із ТОВ «Союзінтертрейд», позивачем до матеріалів справи надано не було.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.1.6, 1.7, 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Отже, законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ПП «Металод»має недоїмку по сплаті податкових зобовязань з ПДВ в розрізі ТОВ «Союзінтертрейд»на загальну суму 43250, 83 грн., а відповідно контрагентом позивача не було сплачено до Державного бюджету суму ПДВ в розмірі 43251, 00 грн., яку позивач включив до складу податкового кредиту в липні 2010 р, внаслідок чого завдано шкоди Державному бюджету.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ПП «Металод»об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Також, позивачем заявлялося клопотання про повернення ТОВ «Союзінтертрейд»судового збору в розмірі переплаченої суми, що становить 1216, 44 грн.

З приводу зазначеного, суд зазначає наступне.

З 01 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», згідно ч.1 ст.4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 вказаної статті за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка заявлених майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до Закону України від 23.12.2010 р. № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік», розмір мінімальної заробітної плати з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року становив 1004 грн.

Таким чином, мінімальна ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру в періоді з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року становив 100,40 грн., а максимальна 2008,00 грн.

Відповідно до розяснення Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року № 165/11/13-12, із врахуванням позиції Європейського суду з прав людини, викладеній в рішенні від 14 жовтня 2010 року по справі «Щокін проти України», вимога про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій, тощо, є майновою.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення, згідно яких йому визначено суму податкових зобовязань в загальному розмірі 67 580, 00 грн. + 54063, 75 грн. = 121673, 75 грн.

Таким чином, сума даного адміністративного позову становить 121673, 75 грн. Відповідно ставка судового збору складає 1 216, 44 грн.

З наведеного вище, судом не вбачається підстав для задоволення клопотання позивача про повернення ТОВ «Союзінтертрейд»судового збору в розмірі переплаченої суми, що становить 1216, 44 грн., оскільки судовий збір був сплачений позивачем в повному обсязі у відповідності до вимог наведеного вище законодавства.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 24.02.2012 р.