Постанова № 22118808, 20.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 лютого 2012 року 09:09 № 2а-17217/11/2670

За позовом Приватного підприємства «Олівк-АПБ»

до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2011 року № 0003192311/0 та № 0003202311/0

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар с/з Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 07.11.2011 р.);

Курмазенко В.С. (директор ПП «Олівк-АПБ», рішення № 1 від 18.10.2007 р.)

від відповідача: ОСОБА_4 (довіреність № 115 від 20.09.2011 р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.02.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Приватне підприємство «Олівк-АПБ»звернулось в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2011 року № 0003192311/0 та № 0003202311/0.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.11.2011 р. було відкрито провадження у справі № 2а-17217/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 20.02.2012 р. представник позивача позов підтримав та в судових дебатах просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва від 12.08.2011 року № 0003192311/0 та № 0003202311/0.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача послався на те, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями), п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), щодо заниження податку на додану вартість на суму 11 495 грн., в тому числі по періодах: за липень 2010 року - в розмірі 11 495 грн. та заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 13 643 грн. в т.ч. по періодах: за 9 місяців 2010 року на суму 13 643 грн.

На думку позивача, висновки, викладені в Акті перевірки не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства, а тому податкові повідомленнярішення, винесені за наслідками даного Акта, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач позов не визнав, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, та зазначив, що при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Олівк-АПБ»(код за ЄДРПОУ 35490011) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства при взаємовідносинах з ПП «Металод»(код ЄДРПОУ 33620166) за період з 01.04.2008 р. по 01.04.2011 р., контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями), п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 11 495 грн., в тому числі по періодах: за липень 2010 року - в розмірі 11 495 грн. та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 13 643 грн. в т.ч. по періодах: за 9 місяців 2010 року на суму 13 643 грн.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що СВ ПМ ДПІ в м. Красний Луч було порушено кримінальну справу №12/11/8012 відносно директора контрагента позивача ПП «Металод»ОСОБА_7 по ст. 205 ч.2 КК України, при розгляді якої було встановлено що ОСОБА_7 з метою прикриття незаконної діяльності (умисного ухилення від сплати податків), в листопаді 2009 року, не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю, придбав, перереєстрував на своє ім'я ПП «Металод»(код за ЄДРПОУ 33620166) та після цього передав печатку, статутні та реєстраційні документи ПП «Металод», а також можливість доступу до його банківських рахунків невстановленій особі, яка в подальшому використовувала їх для прикриття своєї незаконної діяльності - ухилення від сплати податків шляхом документального оформлення безтоварних операцій між ПП «Металод»та іншими суб'єктами господарської діяльності.

Крім того, за результатами перевірки контрагента позивача ПП «Металод», було встановлено неможливість фактичного здійснення даним контрагентом господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг (виконання робіт), а також, ПП «Металод»не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань, та податкові зобовязання по правовідносинах із позивачем не були визначені ПП «Металод»для їх сплати до державного бюджету, внаслідок чого державному бюджету було завдано збитків.

Також, свідоцтво платника ПДВ ПП «Металод» було анульовано 03.12.2010 р., та згідно відомостей з ЄДРПОУ підприємство має стан 8, за адресою реєстрації не знаходиться.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва згідно із п.п.78.1.11 п.78.1 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 25.07.2011 року № 2924, у зв'язку з надходженням до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ в м. Красний Луч майора податкової міліції Петрук А.С., була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Олівк-АПБ»(код за ЄДРПОУ 35490011) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства при взаємовідносинах з ПП «Металод»(код ЄДРПОУ 33620166) за період з 01.04.2008 р. по 01.04.2011 р.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки № 8395/23-11/35490011 від 29.07.2011 р., в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(із змінами та доповненнями), п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із змінами та доповненнями) та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(із змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість на суму 11 495 грн., в тому числі по періодах: за липень 2010 року - в розмірі 11 495 грн. та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 13 643 грн. в т.ч. по періодах: за 9 місяців 2010 року на суму 13 643 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 12.08.2011 року № 0003192311/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток за основним платежем 13643, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 3411, 00 грн. (загальна сума 17504, 00 грн.), та № 0003202311/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 11495, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 2874, 00 грн. (загальна сума 14169, 00 грн.).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порідку до податкового органу вищої інстанції, проте рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 17.10.2011 р. № 10275/10/25-114 про результати розгляду первинної скарги, оскаржувані податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга позивача без задоволення.

Зважаючи на викладене, позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва від 12.08.2011 року № 0003192311/0 та № 0003202311/0 у судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, під час перевірки було встановлено правовідносини між позивачем ПП «Олівк-АПБ»(Замовник) та контрагентом ПП «Металод»(Генпідрядник), а саме: між зазначеними сторонами було укладено договір № 19-09/Б-13 від 17.07.2010 р. на реконструкцію павільйону під капітальну споруду перукарні з добудовою кафетерію в м. Бровари.

Так, на виконання даного договору ПП «Металод»було виписано на адресу ПП «Олівк-АПБ»податкову накладну та акт виконаних робіт на загальну суму 29 768, 40 грн., в т.ч. ПДВ 4 961, 40грн.

Також, між ПП «Олівк-АПБ»(Замовник) та ТОВ «Східно-будівельна Компанія»(Генпідрядник) було укладено договір № 19-09/Б-17 від 17.07.2010 р. на реконструкцію з розширенням комплексу під торговий комплекс по вул. Димитрова,16 в м. Бровари.

До перевірки ПП «Олівк-АПБ»було надано копію листа директора ТОВ «Східно-будівельна Компанія»з проханням грошові кошти в сумі 39 200, 00 грн за виконані роботи згідно договору № 19-09/Б-17 від 17.07.2010 р. перерахувати на рахунок ПП «Металод».

Згідно платіжного доручення від 29.07.2010 р. №115 грошові кошти в загальній сумі 39 200, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 533,33 грн. позивач перерахував на рахунок ПП «Металод».

Зважаючи на викладене, ПП «Металод»було також виписано на адресу ПП «Олівк-АПБ»податкову накладну № 424 від 29.07.2010 р. на загальну суму 39 200, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 6 533,33 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору № 19-09/Б-17 від 17.07.2010 р. ПП «Олівк-АПБ»підписано акт виконаних робіт від 29.07.2010 на загальну суму 39 200, 0 грн., в т.ч. ПДВ - 6 533,33 грн.

Таким чином, суми податку на додану вартість по податковим накладним № 281 від 20.07.2010 р. та № 424 від 29.07.2010 р. (що виписані контрагентом ПП «Металод») було включено ПП «Олівк-АПБ»до складу податкового кредиту з ПДВ за липень 2010 року у розмірі 11 494,73 грн., відображені в реєстрі отриманих податкових накладних за липень 2010 року та відповідають даним податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року.

Однак, що підтверджується наявними матеріалами справи, в ході проведеної перевірки позивача та його контрагента ПП «Металод», було встановлено наступне.

Старшим слідчим СВ ПМ ДПІ в м. Красний Луч майором податкової міліції Петрук А.С., розглянувши матеріали кримінальної справи № 12/11/8012 встановлено, що в провадженні СВ ПМ ДПІ в м. Красний Луч знаходиться кримінальна справа № 12/11/8012, порушена відносно ОСОБА_7 по ст. 205 ч.2 КК України.

Підставою для порушення справи є свідчення про те, що ОСОБА_7 з метою прикриття незаконної діяльності (умисного ухилення від сплати податків), в листопаді 2009 року, не маючи наміру займатися підприємницькою діяльністю, придбав, перереєстрував на своє ім'я ПП «Металод»(код за ЄДРПОУ 33620166). Після цього ОСОБА_7 передав печатку, статутні та реєстраційні документи ПП «Металод», а також можливість доступу до його банківських рахунків невстановленій особі на ім'я ОСОБА_5, який в подальшому використовував їх для прикриття своєї незаконної діяльності - ухилення від сплати податків шляхом документального оформлення безтоварних операцій між ПП «Металод»та ПП «Будпроммаш 07»(код за ЄДРПОУ 34579968), ПП «Спектр-Універсал-Сервіс»(код за ЄДРПОУ 33766003), а також іншим суб'єктам господарської діяльності.

Відповідно до протоколів допиту гр. ОСОБА_7 від 04.02.2011 р. та 06.06.2011 р., надані співробітниками ПМ ДПІ в м. Красний Луч, йому не відоме фактичне місцезнаходження, юридична адреса ПП «Металод». Він не здійснював ведення фінансово-господарської діяльності від імені директора ПП «Металод», жодних угод не укладав, фінансово-господарських документів, звітності ПП «Металод»він не підписував та не складав.

Відповідно до ст. 551 Господарського кодексу України, визначено ознаки фіктивної діяльності суб'єкта господарювання , а саме:

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи;

- підприємство не зареєстровано у державних органах, якщо обовязок реєстрації передбачено законодавством;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження;

- підприємство зареєстровано (перереєстровано) та проваджує фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Отже, як видно з наявних меті реалів справи, та було встановлено також перевіркою, ПП «Металод»зареєстровано в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею у володіння чи управління підставним (неіснуючим) особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження.

Згідно п.2.4, п.2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, визначено, що:

- первинні документи для надання ним юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити і бути підписані посадовою особою, відповідальною за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа;

- забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну та фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства, установи для прийняття рішення.

Крім того, як також підтверджується наявними матеріалами справи, перевіркою контрагента позивача ПП «Металод»було встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ПП «Металод»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг (виконання робіт);

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215 , п.1 ст.216, ст.228. Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Металод»з контрагентами;

- відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97- ВР від 03.04.1997 із змінами та доповненнями.

В процесі перевірки ПП «Металод»контролюючим органом було встановлено, що операції ПП «Металод»та контрагентів-покупців не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети), систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Як також вбачається з Акта перевірки ПП «Металод», наслідком діяльності підприємства є виключно чи переважно формування податкових зобов'язань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

Відповідно до частини 1, 5 ст.203, п. 1, 2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Таким чином, перевіркою контрагента позивача було зроблено висновок, що правочини, укладені ПП «Металод»з контрагентами порушують публічний порядок, суперечить інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (із внесеними змінами та доповненнями) визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.4.1, п.п 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», із змінами та доповненнями не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В даному випадку податкові накладні контрагента позивача ПП «Металод»виписані з порушеннями, а саме підписані невідомою особою.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.3 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, та Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165 (із змінами та доповненнями).

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року № 2333/2037 із змінами та доповненням (далі - Порядок №165). Визначено, що усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Враховуючи те, що договір між позивачем та ПП «Металод»містить ознаки нікчемності, то перевіркою не можуть бути прийняті до уваги податкові накладні, виписані від імені ПП «Металод», що в сою чергу підписані невідомою особою.

Також, відповідачем до матеріалів справи було надано копію постанови Краснолучського міського суду Луганської області від 04.08.2011 р. по справі № 1-400 2011 року, якою кримінальна справа відносно ОСОБА_7 припинена на підставі п.«г»ст.1 Закону України «Про амністію»від 08.07.2011 р.

Даною постановою також було встановлено наявність злочинного умислу в діях ОСОБА_7, а саме створення останнім з метою прикриття незаконної діяльності (умисного ухилення від сплати податків) в листопаді 2009 року, без наміру займатися підприємницькою діяльністю ПП «Металод»(код за ЄДРПОУ 33620166) та передачі печатки, статутних та реєстраційних документів ПП «Металод», а також можливості доступу до його банківських рахунків невстановленій особі, яка в подальшому використовувала їх для прикриття своєї незаконної діяльності - ухилення від сплати податків шляхом документального оформлення безтоварних операцій між ПП «Металод»та іншими суб'єктами господарської діяльності. Зважаючи на викладене, злочинними діями ОСОБА_7 (директора ПП «Металод») було завдано збитків Державі в розмірі, що перевищує 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та такі дії кваліфіковано за ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), тобто створення субєкта господарювання з метою прикриття незаконної діяльності, що завдає значних збитків Державі.

Відповідно до положень п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, п.18 «Порядку заповнення податкової накладної»від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, законодавством передбачена необхідність обовязкового підтвердження субєктами господарювання товарності (фактичності) здійснених операцій, суми ПДВ за якими включаються до складу податкового кредиту. Однак позивачем, як видно із матеріалів справи, не було допустимими доказами доведену суду такої товарності (фактичності) операцій із контрагентом ПП «Металод.

Крім того, як було наголошено представником відповідача та вбачається з наявних матеріалів справи, свідоцтво платника ПДВ ПП «Металод»було анульовано 03.12.2010 р., та згідно відомостей з ЄДРПОУ станом на 02.12.2010 р. підприємство має стан 8, за адресою реєстрації не знаходиться.

Враховуючи вищенаведене, суд погоджується із висновком податкового органу про те, що в порушення вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями, щодо завищення податкового кредиту за період, що перевірявся на 11 495 грн.

Відповідно до п.1.32 статті 1 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 5.1 статті 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»зі змінами та доповненнями, не включаються до валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (із змінами та доповненнями).

З наведеного вбачається, що первинні документи по господарських операціях позивача із ПП «Металод», з боку останнього були підписані невідомою особою, оскільки відповідно до протоколів допиту гр. ОСОБА_7 від 04.02.2011 р. та 06.06.2011 р., йому не відоме фактичне місцезнаходження, юридична адреса ПП «Металод», він не здійснював ведення фінансово-господарської діяльності від імені директора ПП «Металод», жодних угод не укладав, фінансово-господарських документів, звітності ПП «Металод»він не підписував та не складав.

Крім того, як було зазначено вище, перевіркою контрагента позивача ПП «Металод»було встановлено:

- неможливість фактичного здійснення ПП «Металод»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг (виконання робіт);

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- не надання підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань.

В зв'язку з цим посадові особи ПП «Металод»не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Положення статі 17 Господарського кодексу України передбачає, що система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

Виходячи з вищенаведеного, ПП «Металод»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.1.6, 1.7, 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість», податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Отже, законодавством передбачено правовий зв'язок між бюджетним відшкодуванням (визначенням податкового кредиту) та отриманням Державним бюджетом надмірно сплаченого податку.

Однак, як вбачається з наявних матеріалів справи, зокрема податкової звітності ПП «Металод»(декларації з ПДВ та додатку 5 до декларації за липень 2010 року «розшифровка податкових зобовязань в розрізі правовідносин із контрагентами»), контрагентом позивача не було визначено податкових зобовязань в розмірі 11 495 грн. по правовідносинах із позивачем для їх сплати до Державного бюджету.

Та крім того, згідно детальної інформації по платнику ПДВ (ПП «Металод») щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, контрагент позивача ПП «Металод»має відхилення зі сплати суми ПДВ в розрізі контрагента ПП «Олівк-АПБ»в розмірі 11493, 73 грн.

Отже, позивачем в липні 2010 р. до складу податкового кредиту було включено суму ПДВ по правовідносинах із контрагентом ПП «Металод»в розмірі 11 495 грн., первинні документи (зокрема податкові накладні) від імені якого підписані невстановленою особою, а податкові зобовязання в сумі 11 495 грн. по правовідносинах із позивачем, визначені та сплачені до Державного бюджету не були.

Таким чином, господарські операції між позивачем та ПП «Металод»об'єктивно призвели до порушення інтересів держави і суспільства у цілому. У даному випадку йдеться про порушення фінансово-економічних інтересів держави, її бюджетної системи, оскільки відповідно до пп. 19 п.1 ст.2 «Бюджетного кодексу України»від 21.06.2001 р. доходи бюджету складаються з усіх податкових, неподаткових та інших надходжень на безповоротній основі справляння яких передбачено законодавством України. Податковими надходженнями згідно з п.2 ст. 9 вищезазначеного Кодексу визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі, згідно з ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»№ 1251-12 від 25.06.1991 р., під податком слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня, здійснений платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Сукупність податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування та Конституції України, оскільки протиправні дії позивача руйнують бюджетну систему держави та систему оподаткування, яка створена в інтересах Держави.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу позивачем до суду надано не було.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідачем було правомірно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на підставі висновків, викладених в Акті перевірки.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, натомість позивач не надав суду обґрунтованих пояснень та допустимих доказів в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, зважаючи на що, суд дійшов висновку, про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В адміністративному позові відмовити.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 24.02.2012 р.