Постанова № 22118311, 23.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 лютого 2012 року 10:11 № 2а-3316/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ДонцяВ.А., за участю секретаря судового засідання Бурди А.Ю., вирішив у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

простягнення 74938,00 грн., Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та заборгованості по штрафним санкціям по патентуванню деяких видів підприємницької діяльності в розмірі 74938,00 грн.

Позов обґрунтований зокрема тим, що відповідачем не сплачено нараховану контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення суму податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб та відповідно до рішення про застосування штрафних санкцій суму штрафних санкцій по патентуванню деяких видів підприємницької діяльності.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що перевірка, за наслідками якої винесені податкові повідомлення-рішення, на підставі яких позивач заявив до стягнення суму заборгованості в розмірі 74938,00 грн., проведена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема перевірка проводилась більше 10 днів. Як зазначив позивач, акт перевірки також складений з порушеннями. На думку позивача, податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, на підставі яких заявлено до стягнення з відповідача суму податкового боргу в розмірі 74938,00грн., є протиправними. Крім того, відповідач вказав, що його діяльність, як фізичної особи-підприємця, припинено.

Провадження у справі зупинялось до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в справі №6/422 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у місті Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0002961704/0, рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002981704/0, №0002961704/0, скасування рішення про результати розгляду скарги №2594/М/25-010, рішення №20712/М/17-218, відшкодування збитків.

Заслухавши пояснення представника позивача, врахувавши заперечення відповідача проти позову, розглянувши адміністративний позов, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець Жовтневою районною державною адміністрацією міста Києва 25 липня 1996 року, що підтверджується даними свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності фізичної особи від 30 липня 1996 року.

Як убачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва проведено виїзну планову перевірку субєкта господарювання фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2005 р. по 30.09.2007р., про що складено акт від 21.11.2007 р. №13053/17-4-2475800311.

За результатами зазначеної перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2007 р. №0002971704/0 на суму 56458,44 грн. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2007 р. №0002981704/0 на суму 18480,00 грн., які отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою.

У звязку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобовязання, позивачем надіслано першу від 20.10.2008 р. №1/532 та другу від 11.12.2008 р. №2/619 податкові вимоги на суми 56458,44 грн. та 56458,44 грн., відповідно, які отримані особисто відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення з відповідною відміткою.

Станом на час розгляду справи судом, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем заборгованості в розмірі 74938,00 грн., у тому числі: податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 05.12.2007 р. №0002971704/0; штрафних санкцій по патентуванню деяких видів підприємницької діяльності, нарахованого рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2007 р. №0002981704/0.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 8 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23 березня 1996 року №98/96-ВР (чинного на час виникнення між сторонами спірних правовідносин) за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачується штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Частиною третьою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами та органами Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року №509-XII державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадкахкоштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000року № 2181-ІІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (пункт 5.2.1).

Пунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлювалось, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Як уже зазначалось, відповідачем податкове повідомлення-рішення від 05.12.2007 р. №0002971704/0 отримане, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

З метою погашення податкового боргу відповідачу надсилались податкові вимоги за правилами, встановленими статтею 6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", які також отримані відповідачем.

З огляду на те, що відповідачем самостійно не сплачено суму штрафних (фінансових) санкцій, визначеної в рішенні від 05.12.2007 р. №0002981704/0, суму податкового зобовязання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні від 05.12.2007р. №0002971704/0 та у податкових вимогах, отриманих платником податків, позивач, в межах наданих йому повноважень, правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення відповідних сум.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачем податкове повідомлення-рішення від 05.12.2007 р. №0002971704/0 та рішення від 05.12.2007 р. №0002981704/0 оскаржені до суду.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2009року в справі №6/422 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації у місті Києві, Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2007 р. №0002961704/0, рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2007 р. №0002981704/0, №0002961704/0, скасування рішення про результати розгляду скарги №2594/М/25-010, рішення №20712/М/17-218, відшкодування збитків, що є повязаними з даною справою, позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог повністю. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2010 року зазначену вище постанову Окружного адміністративного суду міста Києва залишено без змін, відповідно постанова суду першої інстанції набрала законної.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2009року в справі №6/422, яка набрала законної сили і в розгляді справи брали участь ті самі особи, що і в даній справі, встановлено правомірність прийняття Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва податкового повідомлення-рішення від 05.12.2007 р. №0002971704/0 та рішення від 05.12.2007 р. №0002981704/0, суду вважає, що наведена обставина доказуванню в даній справі не підлягає.

Наведене також спростовує заперечення відповідача проти позову та його твердження про порушення позивачем порядку проведення перевірки, недійсність акту перевірки, неправомірність винесення податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Також, судом в встановлено, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутній запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №13133337 та №13133426. Доказів на підтвердження припинення своєї підприємницької діяльності, відповідно до статті 71 КАС України, позивачем не надано.

Враховуючи те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 лютого 2009 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2010 року, встановлено правомірність винесення контролюючим органом за наслідками перевірки, оформленої актом від 21.11.2007 р. №13053/17-4-2475800311, податкового повідомлення-рішення від 05.12.2007 р. №0002971704/0 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.12.2007р. №0002981704/0, які отримані відповідачем та на підставі яких позивачем пред'явлено до відповідача позов про стягнення, зважаючи на те, що податковий борг та штрафні (фінансові) санкції відповідачем не сплачені, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб та заборгованості по штрафним санкціям по патентуванню деяких видів підприємницької діяльності в розмірі 74938,00 грн., відтак адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

При цьому судом враховано, що станом на час розгляду справи, відсутня інформація про зупинення Вищим адміністративним судом України виконання рішення суду в справі №6/422.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторонисубєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивачсубєкт владних повноважень, звільнений від сплати судового збору (державного мита), не надав суду доказів понесення ним судових витрат, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, заборгованість в розмірі 74938,00 грн. (сімдесят чотири тисячі девятсот тридцять вісім грн. 00 коп.):

- 56458,44 грн. (пятдесят шість тисяч чотириста пятдесят вісім грн. 44 коп.) на р/р33217801700010, ВДК у Солом'янському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077951, УДК у місті Києві, МФО 820019, код платежу 11010200;

-18480,00 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят грн. 00 коп.) на р/р31110104700010, ВДК у Солом'янському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077951, УДК у місті Києві, МФО 820019, код платежу 21080900.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець