Постанова № 22117836, 21.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2012 року 11:26 № 2а-430/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 10.01.2012 р.)

від відповідача: ОСОБА_2 (Довіреність від 26.12.2011 р. № 17889/9/10-009)

від третьої особи: не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Крамалл Студіо»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

Третя особаТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамалл Студіо»з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі ДПІ), в якому позивач просить визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0007702310 від 26.08.2011 р., згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на суму 150000 грн. за основним платежем та на 37500 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(код ЄДРПОУ 34003512, адреса: 03062, м. Київ, вул. Пимоненка, 34) за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2009 р.

Ухвалою суду від 25.01.2012 р. відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 21.02.2012 р. Цією ж ухвалою до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог залучено ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група», яке є контрагентом позивача за спірними операціями, оскільки рішення по справі може вплинути на структуру податкових обовязків цієї особи. Від третьої особи витребувано первинні документи щодо взаємовідносин з позивачем.

Позивач зазначає, що спірні суми податкового кредиту сформовані на підставі договору про виконання проектних робіт відносно офісно-торгівельного комплексу з паркінгом по вул. Набережно-Хрещатицькій, 14 у Подільському районі м. Києва. У позивача наявні податкові накладні, а отже підстав для невизнання податкового кредиту у відповідача не було.

ДПІ за актом перевірки зазначає, що первинних документів (договорів, накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, тощо) під час перевірки позивачем податковому органу не надавалося, у звязку з їх передачею позивачем на бухгалтерську та юридичну експертизу ТОВ «Даззлер»(код 34003512), відповідно до договору від 14.01.2011 р. ДПІ зазначає, що оскільки спірні суми податкового кредиту на час проведення перевірки не були підтверджені документально, позивач не мав право на спірні суми податкового кредиту у період їх декларування, а отже спірне рішення є законним та обґрунтованим. Окрім того, ДПІ за актом перевірки також зазначає, що у контрагента відсутні відповідні матеріальні та трудові ресурси для виконання спірних операцій. Згідно з інформацією з постанови начальника СВПМ Бориспільської ОДПІ від 14.04.2011 р. та протоколу допиту свідка, директор контрагента позивача ОСОБА_3 зазначив, що до діяльності ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»відношення не має та зареєстрував підприємство за винагороду. Таким чином, підприємство зареєстровано без наміру здійснювати діяльність. Мета реєстрації підприємства та його діяльність є незаконною і не може породжувати правових наслідків. Правочин між зазначеними особами є нікчемним.

В судове засідання третя особа не зявилася. Ухвала суду про відкриття провадження у справі та додані до неї матеріали були направлені за адресою цієї особи в ЄДР м. Київ, вул. Пимоненко, 34, але були повернуті поштою із зазначенням про відсутність цієї особи. Виходячи з положень абз. 2 ч. 3 ст. 163, ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України ухвала суду з викликом до суду не вручена з незалежних від суду причин, а отже вважається врученою належним чином. Враховуючи відсутність підстав, визначених ст. 128 КАС України для відкладення розгляду справи, заслухавши думку присутніх представників сторін, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності третьої особи, суд ухвалив розглядати справу за відсутності третьої особи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.02.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Крамалл Студіо»(код 31451927; адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцігська, 5, офіс 5) з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»(код 34003512, 03062, м. Київ, вул. Пімоненка, 34).

За результатами перевірки складено акт перевірки від 02.08.2011 р. № 966/23-10/31451927 (далі Акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що перевірка проводилась з 26.07.2011 р. по 02.08.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що до складу податкового кредиту позивача відповідно до додатку № 5 «розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»уточнюючої декларації з ПДВ за липень 2008 року, поданої в серпні 2009 року (вх. 05.08.2009) було включено суму 50000 грн. за рахунок контрагента ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група». Окрім того, до складу податкового кредиту за вересень 2008 року згідно з додатком № 5 (вх. від 05.08.2009 р.) уточнюючою декларацією з ПДВ за вересень 2008 року поданої до ДПІ в серпні 2009 року (вх. від 05.08.2009 р.) були включена сума 100000 грн. за рахунок контрагента ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група».

Наведені обставини визнаються та не заперечуються сторонами.

Згідно з висновками Акту перевірки в результаті неправомірного, в порушення п/п. 7.4.1., 7.2.3., 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», включення до податкового кредиту сум ПДВ за рахунок виписаних податкових накладних від контрагента позивача, перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість за липень 2008 року на суму 50000 грн. та вересень 2008 року на суму 100000 грн., що є спірною сумою визначених ДПІ податкових зобовязань.

На підставі зазначено Акту перевірки прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0007702310 від 26.08.2011 р.

Мотиви з яких ДПІ прийшла до висновків про порушення податкового законодавства та на підставі яких ухвалено оскаржуване рішення викладені вище.

З наявних матеріалів справи вбачається, що спірні суми податкового кредиту сформовані за податковими накладними, копії яких надані разом з позовом, а саме: від 28.07.2008 р. № 146 та № 843 від 25.09.2008 р. № 843, які видані з визначенням того, що вони видані за авансовими платежами («перша подія») відповідно на суми 300000 грн. з ПДВ 50000 грн. та 600000 грн. з ПДВ 100000 грн., які видані, як зазначено в них, у звязку з виконанням договору № 21/2008 р. від 24.07.2008 р.

З наведеного договору, копія якого надана до позовної заяви, вбачається, що ТОВ «Діа-Юнайтед будівельна та торгова група»доручалося виконати проектні роботи відносно офісно-торгівельного комплексу з паркінгом по вул. Набережно-Хрещатицькій, 14 у Подільському районі м. Києва, які полягають у проведенні робіт та виконання послуг, які повязані із розробкою проектної документації відповідно до ДБН А.2.2-3-2004. Під проектною документацією у цьому договорі розуміються текстові та графічні матеріали стадії проект, якими визначені містобудівні, обємно-просторові, архітектурно-планувальні, екологічні, інженерні рішення обєкта, обумовлені вихідними даними та завданнями на проектування. Загальна вартість робіт 1650000 грн. з ПДВ. Згідно з актом здачі-приймання № 843 від 23.09.2008 р., який надано разом з позовом, проектні роботи виконані частково на суму 90000 грн. з ПДВ на суму авансового платежу.

Акт не містить визначення які саме конкретно роботи виконано.

Однак, як зазначено вище, під час перевірки позивачем не було надано первинних документів, платіжних документів та податкових накладних на підставі яких сформовано спірні суми податкового кредиту.

У взаємозвязку з наведеним суд зазначає, що, беручи до уваги те, що перевірка проводилась у 2011 році порядок її проведення та порядок надання під час перевірки документів на підтвердження права на податковий кредит регламентуються наступними нормами ПК України.

Зокрема, відповідно до статей 61 та 44 Податкового кодексу України на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

При цьому, відповідно до п. 16.1.2., 16.1.3. ПК України платник податків зобов'язаний, зокрема, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 44.1 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2. ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п. 44.3. ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

При цьому, відповідно до п. 75.1.2. ПК України, саме на підставі вищевказаних документів податковий орган проводить перевірку дотримання норм податкового законодавства.

У той же час, згідно з приписами п. 44.6. ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Окрім того, п. 44.7. ПК України передбачено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У взаємозвязку з наведеним слід також зазначити, що згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Водночас статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Що стосується формуванням податкового кредиту з ПДВ, зазначені правовідносини у період проведення спірних операцій та їх декларування регулювалися положеннями Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім іншого, п/п. 7.2.6. цього Закону передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Пунктом 7.4.5. зазначеного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні приписи містяться у п. 198.6. ПК України.

Таким чином, з урахуванням наведених вище положень законодавства, а також положень п/п. 3.1.1. п/п. 7.4.1, п. 7.5., 7.2.3., 7.4.4. Закону України «Про податок на додану вартість»слід дійти наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які складаються на підтвердження фактичного здійснення оподатковуваних операцій та податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Податковий кредит при цьому формується на підставі податкових накладних за результатами фактично вчинених операцій, фактичне виконання яких повинно підтверджуватись сукупність первинних, платіжних та інших документів, які зазвичай супроводжують такого роду поставки. Платник податку повинен забезпечити наявність первинних документів та податкової накладної під час проведення перевірки та їх надання податковому органу. У разі відсутності у позивача первинних документів та податкової накладної під час перевірки вважається, що вони відсутні та, відповідно, податковий кредит є таким, що не підтверджений первинними документами та податковими накладними, а отже податковий кредит слід вважати таким, що сформований безпідставно, що дає право податковому органу для донарахування платнику податків податкового зобов'язання у відповідній сумі із застосуванням штрафних санкцій. Надання цих документів згодом (у т.ч. під час розгляду справи у суді) не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування податкового кредиту у відповідний податковий період.

В сукупності наведене свідчить, що під час проведення перевірки позивачем не було підтверджено первинними документами спірні суми податкового кредиту, доводи позивача в цьому контексті спростовуються вищенаведеним, у звязку з чим спірні суми податкового кредиту сформовані у період їх декларування безпідставно та не підлягали включенню до складу податкового кредиту, а отже спірне рішення податкового органу, прийняте виходячи з вищенаведених обставин, є законним та обґрунтованим та підстав для його скасування не має. Вже лише це дає суду підстави для висновку про обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення.

Надання окремих документів за спірними операціями згодом (у т.ч. під час розгляду справи у суді) не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування податкового кредиту у період його декларування.

Надані позивачем та досліджені судом документи, наведені ним доводи, не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, за результатами розгляду справи суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись вимогами статей ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамалл Студіо»до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0007702310 від 26.08.2011 р. залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 24.02.2012 р.