Постанова № 22117330, 13.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 лютого 2012 року 10:42 № 2а-607/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Четвертак Я. І. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гєпта Груп"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2011р. №0027781520

Обставини справи:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Гєпта Груп»(далі позивач, ТОВ «Гєпта Груп») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському м. Києва (далі відповідач, ДПІ у Дніпровському м. Києва),у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0027781520 від 26.07.2011.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не порушував граничного строку сплати податку на додану вартість, оскільки частина суми податку, яка не була сплачена ним, проте була задекларована, була погашена за рахунок переплати, яка обліковувалась за позивачем станом на 21.06.2011.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0027781520 від 26.07.2011 (далі - ППР) було виставлено на підставі акту перевірки своєчасності подання платіжного доручення до установи банку по сплаті податку на додану вартість (далі - ПДВ) за травень 2011 року № 4714-15/33741586 від 14.07.2011.

16.06.2011 ТОВ «Гєпта Груп»подано до ДПІ у Дніпровському м. Києва податкову декларацію з ПДВ за травень 2011 року, згідно якої сума ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду, становить 441677,00 грн. (рядок 25).

23.06.2011, згідно платіжного доручення № 4951, підприємством частково сплачено податкове зобовязання, самостійно визначене у декларації за травень 2011 року, - у сумі 244609,00 грн., що відповідачем не заперечується.

04.07.2011 ТОВ «Гєпта Груп»подано до ДПІ у Дніпровському м. Києва уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2011 року, яким задекларовано податковий кредит (рядок 21.2, колонка 5 уточнений показник ) у розмірі 197547,00 грн. У звязку з чим сума ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду, становить 244130,00 грн. (уточнений показник).

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України (далі ПК України) передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до абз. 2 п. 87.1 ст. 87 ПК України, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Таким чином, оскільки у податковій декларації за травень 2011 року позивачем нараховано ПДВ у розмірі 441677,00 грн., при цьому з дотриманням десятиденного строку сплачено лише частину задекларованої суми - 244609,00 грн., та враховуючи існуючу переплату у розмірі 10100,00 грн., податковим органом правомірно нараховано штраф на частину несплаченої суми ПДВ. А враховуючи те, що погашення (зарахування) частини несплаченої суми задекларованого ПДВ відбулося внаслідок подання позивачем уточнюючого розрахунку за травень 2011 року 04.07.2011, що підтверджується наданою позивачем квитанцією № 2 про отримання документу в електронному вигляді, а декларація за травень 2011 року була подана 16.06.2011, що підтверджується такою ж квитанцією, тобто в межах 30 днів, тому відповідачем правомірно застосовано штраф у розмірі 10% суми податкового боргу.

При цьому суд не приймає покликання позивача на те, що частина податкового зобовязання, визначена декларацією за травень 2011, яка не була погашена платіжним дорученням № 4951 від 23.06.2011, була погашена за рахунок існуючої переплати з ПДВ у розмірі 197547,00 грн., оскільки, згідно даних облікових карток, за ТОВ «Гєпта Груп»станом на 23.06.2011 обліковується переплата лише у розмірі 10100,00 грн., яка була врахована податковим органом при обчисленні розміру штрафних санкцій.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що податковому органу було відомо про існування відємного значення ПДВ у ТОВ «Гєпта Груп»у попередніх періодах, оскільки податковий кредит обліковується з моменту його декларування, а сплаті у встановлений законом строк підлягає сума податкового зобовязання, обчислена платником у декларації.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Відповідач в силу положень ч. 2 ст. 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Позивач всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України не довів суду обставин, які можуть бути підставою для задоволення позову.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 21.02.2012.