Постанова № 22117049, 09.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 лютого 2012 року           14:43           № 2а-17539/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В. при секретарі судового засідання Шевченко Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000514310/0 від 21.05.2007, № 0000514310/1 від 14.06.2007, № 0000784310/2 від 03.09.2007, № 0000784310/3 від 26.10.2007

Обставини справи:

          До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Публічне акціонерне товариство «Банк Петрокоммерц-Україна»(далі –позивач, ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна») з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі –відповідач, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП),у якому просить визнати недійсними повністю податкові повідомлення-рішення № 0000514310/0 від 21.05.2007, № 0000514310/1 від 14.06.2007, № 0000784310/2 від 03.09.2007, № 0000784310/3 від 26.10.2007.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2011 скасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2011 про залишення вищевказаної позовної заяви без розгляду як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2011 справу призначено до судового розгляду.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними повідомленнями-рішеннями податковим органом накладено штраф на позивача за порушення граничного строку сплати податкового зобов’язання, сума якого не була узгоджена.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

оскаржувані податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) винесені органами податкової служби на підставі акту перевірки від 08.05.2007 № 414/43-10/22906155, у якому СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП зроблено висновок про порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб терміном на 75 календарних днів.

В ході перевірки встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки позивача (акт від 21.08.2006 № 537/2310/22906155) складено податкове повідомлення-рішення від 06.09.2006 №0000762310/0, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 1298,31 грн., та яке отримано позивачем 08.09.2006.

Позивачем було подано скаргу до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 15.09.2006 №1.10/1741. Відповідно до рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про результати розгляду первинної скарги від 16.11.2006 №10662/10/15-153, податковим органом було скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.09.2006 № 0000762310/0 в частині визначення податкового зобов'язання на загальну суму 713,70 грн., а скаргу позивача залишено без змін в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 584,61 грн. Позивачем рішення про результати розгляду первинної скарги отримано 20.11.2006, а податкове повідомлення-рішення від 24.11.2006 № 00000762310/1 - 28.11.2006. ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»було подано повторну скаргу до ДПА у м. Києві з порушенням строків подання. Граничний термін подання скарги 30.11.2006, фактично скаргу подано 01.12.2006.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 N 2181-III (далі –Закон № 2181), що діяв на час виставлення податкових повідомлень-рішень, передбачено наступне.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, процедура адміністративного оскарження закінчується:

- останнім днем строку, передбаченого підпунктом 5.2.2 цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк;

- днем отримання платником податків рішення контролюючого органу про повне задоволення скарги, викладеної у заяві;

- днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно пп. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.

Відповідно до пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, у випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Таким чином, враховуючи те, що рішення про результати розгляду первинної скарги від 16.11.2006 №10662/10/15-153 отримано ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»20.11.2006, що позивачем не заперечується, останнім днем подання скарги до податкового органу вищого рівня було 30.11.2006, у той же час така скарга була подана 01.12.2006, тобто з порушенням десятиденного строку. Тому процедура адміністративного оскарження повідомлення-рішення від 06.09.2006 №0000762310/0 закінчилася 30.11.2006, а податкове зобов’язання в тій частині, у якій первинна скарга залишена без задоволення –у сумі 584,61 грн., набуло статусу узгодженого. І лише після цього ППР від 24.11.2006 № 00000762310/1 було оскаржено до суду, що не змінює того, що податкове зобов’язання у розмірі 584,61 грн. набуло статусу узгодженого.

Поряд з цим, суд не приймає до уваги покликання позивача на те, що повторну скаргу до вищестоящого податкового органу ним було подано з дотриманням десятиденного строку, так як ППР від 24.11.2006 № 00000762310/1 ним було отримано 28.11.2006, оскільки така позиція суперечить пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, яким чітко передбачено, що у разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги (рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про результати розгляду первинної скарги від 16.11.2006 №10662/10/15-153, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.09.2006 № 0000762310/0 в частині визначення податкового зобов'язання на загальну суму 713,70 грн., а скаргу позивача залишено без змін в частині визначення податкового зобов'язання в сумі 584,61 грн.), такий платник податків має право звернутися з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, а не податкового повідомлення-рішення.

У зв’язку з тим, що податкове зобов’язання, за порушення граничного строку сплати якого винесено оскаржувані повідомлення-рішення, набуло статусу узгодженого, та не було сплачено у встановлений законом строк, податковим органом правомірно зроблено висновок про порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання та нараховано штраф згідно податкового повідомлення-рішення № 0000514310/0 від 21.05.2007 а також виставлених за результатами його адміністративного оскарження ППР № 0000514310/1 від 14.06.2007, № 0000784310/2 від 03.09.2007, № 0000784310/3 від 26.10.2007.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 71 КАС України).

Відповідач в силу положень ч. 2 ст. 71 КАС України спростував покликання позивача і довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Позивач всупереч вимогам ч. 1 ст. 71 КАС України не довів суду обставин, які можуть бути підставою для задоволення позову.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, то судові витрати позивача не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                               О.В.Кротюк

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі – 20.02.2012.