Постанова № 22116843, 14.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 лютого 2012 року 13:46 № 2а-19090/11/2670

За позовом Державного підприємства завод «Генератор»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

про Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002941720 від 22.08.2011 р. в сумі 5775, 00 грн. основного платежу та в сумі 3238, 75 грн. штрафних санкцій, всього в сумі 9 013,75 грн.

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Юзина О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.03.2011 р. № 8/83);

ОСОБА_2 (довіреність від 14.02.2012 р. № 8/154)

від відповідача: ОСОБА_3 (довіреність від 13.01.2012 р. № 233/9/10-008)

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 14.02.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Державне підприємство завод «Генератор»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002941720 від 22.08.2011 р. в частині суми 9013,75 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.12.2011 р. позовну заяву Державного підприємства завод «Генератор» було залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.2012 р. було відкрито провадження у справі № 2а-19090/11/2670 та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 14.02.2012 р. представником позивача було подано уточнення до адміністративного позову, відповідно до якого позивач просить суд:

- визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0002941720 від 22.08.2011 р. в сумі 5775, 00 грн. основного платежу та в сумі 3238, 75 грн. штрафних санкцій, всього в сумі 9 013,75 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача зазначили, що при проведенні планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем правильності обчислення та своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин на підставі інформації наданої УДАІ ГУ МВС України у м. Києві, а саме порушення ст.3, ст.6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів»№ 1963-ХІІ від 11.12.1991 р. зі змінами та доповненнями, Закону України від 25 грудня 2008 року № 797-ІV, яким внесено зміни до ст.3 Закону України від 05.03.2009 року № 1075-VІ (що набув чинності 26.03.2009 р.), щодо заниження податку за платежем «податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»на суму 12 955,00 грн., на яку в свою чергу нараховано штрафні санкції в розмірі 3 238,75 грн.

Однак, визнаючи суму нарахованого зобовязання в частині основного платежу - 7180, 00 грн., позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками встановлених в Акті зазначеної перевірки порушень саме в частині 5775 грн. основного платежу, оскільки такий платіж розрахований з невірним застосуванням ставки податку 20 грн. з 100 куб. см. за автомобіль МАЗ 5334, що є автомобілем спеціального призначення (краном) та повинен рахуватися за ставкою 5 грн. з 100 куб. см., а також штрафних санкцій в повному розмірі 3238, 75 грн., оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва було порушено провадження у справі про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а відповідно до ч.4 ст.12 Закону країни «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що оскільки позивачем було порушено правильність обчислення та своєчасність сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, на підставі інформації наданої УДАІ ГУ МВС України у м. Києві, а саме порушено ст.3, ст.6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів»№ 1963-ХІІ від 11.12.1991 р. зі змінами та доповненнями, Закону України від 25 грудня 2008 року № 797-ІV, яким внесено зміни до ст.3 Закону України від 05.03.2009 року № 1075-VІ (що набув чинності 26.03.2009 р.), та відповідно занижено податок за платежем «податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»на суму 12 955,00 грн., то відповідачем було правомірно нараховано штрафні санкції на суму основного платежу в розмірі 3 238,75 грн. та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було проведено планову виїзну документальну перевірку Державного підприємства завод «Генератор»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 13.05.2011 року № 201-23-3-14312453.

Даним Актом щодо перевірки правильності обчислення та своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин на підставі інформації наданої УДАІ ГУ МВС України у м. Києві, було встановлено порушення позивачем ст.3, ст.6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів»№ 1963-ХІІ від 11.12.1991 р. зі змінами та доповненнями, Закону України від 25 грудня 2008 року № 797-ІV, яким внесено зміни до ст.3 Закону України від 05.03.2009 року № 1075-VІ (що набув чинності 26.03.2009 р.), внаслідок чого позивачем занижено податок за платежем «податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»на суму 12 955,00 грн.

На підставі встановлених в Акті перевірки порушень позивачем вимог чинного законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення від 25.05.2011 р. № 0002211720, яким позивачу донараховано податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на загальну суму 17026, 25 грн., в тому числі за основним платежем 13621, 00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 3405, 25 грн.

За наслідками оскарження позивачем податкового повідомленнярішення від 25.05.2011 р. № 0002211720 в адміністративному порядку до ДПА у м. Києві, дане податкове повідомлення-рішення було скасоване рішенням ДПА у м. Києві про результати розгляду скарги від 08.08.2011 р. № 8094/10/25-214 в частині основного платежу в розмірі 666, 00 грн. та в частині штрафних санкцій 166, 50 грн.

Зважаючи на викладене, відповідно до рішення ДПА у м. Києві від 08.08.2011 р. № 8094/10/25-214, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва було прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0002941720 від 22.08.2011 р., яким позивачу визначено зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на загальну суму 16 193, 75 грн., в тому числі за основним платежем 12955, 00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 3238, 75 грн.

Не погоджуючись із прийнятим Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва податковим повідомленням-рішенням № 0002941720 від 22.08.2011 р. в сумі 5775, 00 грн. основного платежу та в сумі 3238, 75 грн. штрафних санкцій, всього в сумі 9 013,75 грн., позивач оскаржив його в зазначеній частині в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.

Як видно з Акта перевірки, в ході такої перевірки відповідачем було встановлено, що ДП «Завод Генератор»при обчисленні збору з власників транспортних засобів було зазначено невірний обєм циліндрів двигуна та застосовано невірну ставку до наступних автомобілів: УАЗ (4 одиниці), КАМАЗ 5511, ЗИЛ 431410, МАЗ 5334, Ікарус, а саме - збір за вказані транспортні засоби був розрахований підприємством за ставкою оподаткування спеціальних автомобілів. При цьому, ДП «Завод Генератор»не надано документів, які підтверджують, що вказані транспортні засоби є спеціальними. Проте, згідно з даними УДАІ, зазначені транспортні засоби не належать до спеціальних.

Як вбачається з позовної заяви та наданих представниками позивача пояснень, позивач погоджується та не оскаржує висновок відповідача щодо встановлених порушень по автомобілях УАЗ (4 одиниці), КАМАЗ 5511, ЗИЛ 431410, та Ікарус за 2008-2010 рр. на загальну суму основного зобовязання 1524,75 грн. + 3622,25 грн. + 2033 грн. = 7180 грн.

Також позивач визнає та не оскаржує суму податкового зобовязання, визначену податковим органом по автомобілю МАЗ 5334 за 2008-2010 рр. в частині такого зобовязання 142, 00 грн. + 142, 00 грн. + 106, 50 грн. = 390, 50 грн., що встановлена контролюючим органом за визначення позивачем невірного обєму циліндрів двигуна автомобіля МАЗ 5334 (11150 куб. см. замість вірного 14000 грн.).

Однак, позивач не визнає та вважає протиправним податкове зобовязання по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за основним платежем в частині суми 5775, 00 грн., що визначене відповідачем на підставі того, що позивачем в періоді 2008-2010 рр. не вірно застосовувалася ставка 5 грн. за 100 куб. см. по автомобілю МАЗ 5334, оскільки такий транспортний засіб не належить до категорії спеціальних, а відповідно до нього повинна застосовуватися ставка 20 грн. за 100 куб. см.

Так, представниками позивача в судовому засіданні було наголошено на тому, що зазначений транспортний засіб автомобіль МАЗ 5334 належить саме до категорії спеціальних, оскільки є автокраном, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до зворотнього боку свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу марки МАЗ модель 5334 (копія якого міститься в матеріалах справи), даний транспортний засіб є автокраном, про що Управлінням ДАІ ГУ МВС України в м. Києві зроблено відповідний напис, який засвідчено печаткою.

Згідно ст.2 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів»від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ, який був чинним на період здійснення перевірки, об'єктами оподаткування є автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів і вантажів, - код 8705.

Відповідно до узагальнюючого податкового роз'яснення ДПА України від 20.04.2010 року № 268 «Щодо застосування окремих положень Закону України від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», до товарної позиції 8705 - «Автомобілі спеціального призначення, крім тих, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів (автомобілі технічної допомоги, автокрани, пожежні автомобілі, авто бетономішалки, автомашини для прибирання шляхів, автомобілі з рентгенівськими установками) включаються типи машин, вироблених або пристосованих, обладнаних різними пристроями, що дають їм можливість виконувати визначені не транспортні функції, тобто основною метою транспортного засобу з цієї позиції не є перевезення людей або вантажів».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», до автомобілів спеціального призначення (крім пожежних і швидкої допомоги) застосовуються такі ставки: до нових автомобілів - 5 грн. з 100 куб. см; до автомобілів, що використовувався до 8 років - 5 грн. з 100 куб. см.

Зважаючи на викладене, а саме те, що позивачем в судовому засіданні допустимими доказами було доведено приналежність транспортного засобу марки МАЗ модель 5334 до категорії автомобілів спеціального призначення (автокран), що кореспондується із роз'ясненням ДПА України від 20.04.2010 року № 268 «Щодо застосування окремих положень Закону України від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів», суд приходить до висновку про протиправність застосування відповідачем до вказаного транспортного засобу (МАЗ 5334) ставки 20 грн. за 100 куб. см. на підставі даних УДАІ.

Таким чином, враховуючи докази, що наявні в матеріалах справи, та положення норм наведеного законодавства України, суд вважає протиправним донарахування відповідачем податкового зобовязання позивачу по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за основним платежем в частині суми 5775, 00 грн., що визначена відповідачем на підставі того, що позивачем в періоді 2008-2010 рр. не вірно застосовувалася ставка 5 грн. за 100 куб. см. по автомобілю МАЗ 5334, з підстав, що такий транспортний засіб не належить до категорії спеціальних, оскільки зазначене було допустимими доказами спростовано позивачем та не було належним чином доведено відповідачем.

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.10.2004 р. по справі № 23/735-6 було порушено провадження про банкрутство ДП завод «Генератор»за заявою АЕК «Київенерго»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, дія якого припинена ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.03.2007 р. по справі № 43/154 порушено провадження про банкрутство ДП завод «Генератор»за заявою АКБ «Київ»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, дія якого припинена ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2008 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.07.2008 р. по справі № 50/155 за заявою ВАТ «Державний ощадний банк України»було порушено провадження у справі про банкрутство ДП завод «Генератор»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, мораторій на задоволення вимог кредиторів ДП завод «Генератор»діяв в періоді за який відповідачем проведено перевірку позивача, та за який відповідачем нараховано позивачу штрафні санкції на суму основного зобовязання за встановлені порушення вимог законодавства.

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Зважаючи на викладене, суд погоджується з посиланням позивача про протиправність нарахування відповідачем штрафних санкцій на суму основного зобовязання за період 2008 р.-2010 р., в якому, згідно рішення суду про банкрутство позивача діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем, як субєктом владних повноважень, не було доведено суду правомірності нарахування позивачу штрафних санкцій, що визначені оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, в загальному розмірі 3238, 75 грн.

Враховуючи викладене вище, наявні у справі докази та норми зазначеного законодавства, що діяло на момент виникнення спірних відносин, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих та документально підтверджених підстав щодо визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0002941720 від 22.08.2011 р. в частині суми основного платежу - 5775, 00 грн., та в повній сумі штрафних санкцій - 3238, 75 грн., всього в сумі 9 013,75 грн.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вказані вище обставини у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як встановлено судом, відповідач, як субєкт владних повноважень, не надав обґрунтованих пояснень, що підтверджуються допустимими доказами стосовно правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0002941720 від 22.08.2011 р. в частині суми основного платежу - 5775, 00 грн., та в повній сумі штрафних санкцій - 3238, 75 грн., всього в сумі 9 013,75 грн.

Натомість позивач надав суду обґрунтовані пояснення, що підтверджуються допустимими доказами стосовно протиправності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0002941720 від 22.08.2011 р. в частині суми основного платежу - 5775, 00 грн., та в повній сумі штрафних санкцій - 3238, 75 грн., всього в сумі 9 013,75 грн.

В судових дебатах представники позивача не наголошували на відшкодуванні позивачу судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 86, 71, 94, 97, 158-163 КАСУкраїни, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0002941720 від 22.08.2011 року в частині суми основного платежу - сумі 5775, 00 грн., та в сумі штрафних (фінансових) санкцій - 3238, 75 грн., всього - в сумі 9 013,75 грн.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 17.02.2012 р.