Постанова № 22116827, 14.02.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 лютого 2012 року 11:05 № 2а-274/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 14.02.2012 р).

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 17.01.2012 р. № 299/9/10-009)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СКІФ»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006932305 від 19.10.2011,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СКІФ»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006932305 від 19.10.2011, яким позивачу визначено штрафні санкції у розмірі 41 141,00 грн. за порушення законодавства з питань застосування РРО.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що штрафні санкції застосовані за порушення, які на думку ДПІ допущені позивачем, а саме - за не забезпечення щоденного друкування на РРО у 121-му випадку фіскальних звітних чеків (Z-звітів) (санкція 41141,00 грн.).

Проте, позивач вважає покладені в основу оскаржуваного рішення висновки помилковими, а рішення таким, що прийнято без врахування всіх обставин та положень законодавства, що регулює спірні відносини.

Зокрема, позивач зазначає, що:

1) щодо усіх визначених податковим органом випадків роздрукування фіскальних звітних чеків не проводилось у звязку із помилкою у програмному забезпеченні «1С:Предприятие», що була зроблена програмістом, який не є працівником ТОВ «ТД «Скіф», а тому позивач вважає безпідставним застосування до нього санкцій, у звязку із відсутністю його вини у вказаному порушенні;

2) стосовно 16-ти випадках (днів) не роздрукування фіскальних чеків, позивач зазначає, що відповідно до наказів директора позивача на підприємстві ці дні були вихідними у звязку із проведенням ремонтних робіт, а також святкуванням Дня Конституції України, а тому позивач вважає, що ДПІ врахувало 16 зайвих днів у яких не було забезпечено друк звітних документів (10.06.2011, 14.06.2011, 15.06.2011, 16.06.2011,17.06.2011, 20.06.2011, 21.06.2011, 22.06.2011, 23.06.2011, 24.06.2011, 27.06.2011, 28.06.2011, 19.07.2011, 20.07.2011, 21.07.2011, 22.07.2011 р);

3) щодо встановленого відповідачем порушення, а саме не роздрукуванням фіскальних звітних документів 21.06.2010, 02.08.2010, 13.08.2010, 18.08.2010, 20.08.2010 та 09.09.2010 (тобто у 6-ти випадках) позивач зазначає, що в силу статті 250 Господарського кодексу України штрафні (фінансові) санкції за вказані порушення у ці дні не застосовуються у звязку із спливу строку давності застосування таких санкцій.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та як вбачається із тексту позовної заяви позивач вважає, що ДПІ неправомірно враховано 22 випадки не роздрукування звітних документів (чеків), а відтак сума штрафів повинна бути меншою на (22*340 «20 н.м.д.г.») 7480,00 грн., тобто по суті позивач визнає всі виявлені відповідачем порушення та застосований розмір санкцій, окрім а ніж у частині застосування штрафу у розмірі 7480,00 грн.

ДПІ з підстав, викладених в акті перевірки, які зазначені нижче, проти позову заперечує, вважає, що висновки, покладені в основу оскаржуваного рішення, є законними та обґрунтованими, а отже підстав для скасування оскаржуваного рішення не має. Крім іншого, ДПІ зазначає, що відповідно до розяснення ДПА України № 7501/6/23-2119 від 07.11.2002 р., якщо підприємство не здійснює підприємницьку діяльність в конкретні дні (вихідні, святкові), що підтверджується відповідним наказом по підприємству, то в такі дні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються, тому відповідні звітні чеки не друкуються. Однак, під час проведення перевірки накази про оголошення неробочих/вихідних днів під час проведення перевірки не подавалися, позивачем не надано книги КОРО в якій би було відображено відомості про ремонти та несправності РРО, а отже всі випадки застосування санкцій є законними та обґрунтованими.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.02.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СКІФ»зареєстровано Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією код ЄДРПОУ 33146061. Місцезнаходження підприємства: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 3.

З матеріалів справи вбачається, що за підприємством зареєстрований та введений в експлуатацію реєстратор розрахункових операцій: модель - Мария-301 МТМ, версія програмного забезпечення М301Т10, заводський № АА 1060021331, фіскальний № 2650008809, дата виготовлення 18.02.2010, що підтверджується Актом № 16 від 01.06.2010 «Про введення в експлуатацію РРО»та реєстраційним посвідченням № 2650008809 «Про реєстрацію РРО в ДПІ у Голосіївському районі м. Києва». Згідно вказаних документів даний РРО призначений для використання у магазині (виставковому залі) ТОВ «Торговий дім «СКІФ»за адресою м. Київ, вул. Промислова, 3, тобто за зареєстрованим місцезнаходженням позивача.

Працівниками ДПА у м. Києві проведена перевірка виставкового залу розташованого за адресою м. Київ, вул. Промислова, 3, що належить ТОВ «Торговий дім «СКІФ», за результатами якої складено Акт перевірки № 0604/26/50/23/33146061 від 06.10.2011.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон України «Про РРО»), а саме під час перевірки книги ОРО виявлено 121 випадок не забезпечення щоденного друкування на РРО фіскальних звітних чеків у наступні дні: 21.06.2010, 12.08.2010, 13.08.2010, 18.08.2010, 20.08.2010, 09.09.2010, 27.10.2010, 28.10.2010, 29.10.2010, 01.11.2010, 02.11.2010, 03.11.2010, 04.11.2010, 05.11.2010, 08.11.2010, 09.11.2010, 10.11.2010, 11.11.2010, 12.11.2010, 15.11.2010, 16.11.2010, 17.11.2010, 18.11.2010, 19.11.2010, 23.11.2010, 24.11.2010, 25.11.2010, 26.11.2010, 29.11.2010, 01.12.2010, 03.12.2010, 08.12.2010, 10.12.2010, 13.12.2010, 22.12.2010, 23.12.2010, 29.12.2010, 30.12.2010, 31.12.2010, 12.01.2011, 13.01.2011, 24.01.2011, 28.01.2011, 31.01.2011, 01.02.2011, 02.02.2011, 07.02.2011, 08.02.2011, 09.02.2011, 18.03.2011, 30.03.2011, 04.04.2011, 15.04.2011, 13.04.2011, 19.04.2011, 26.04.2011, 04.05.2011, 13.05.2011, 16.05.2011, 17.05.2011, 26.05.2011, 27.05.2011, 30.05.2011, 31.05.2011, 01.06.2011, 02.06.2011, 03.06.2011, 10.06.2011, 14.06.2011, 15.06.2011, 16.06.2011, 17.06.2011, 20.06.2011, 21.06.2011, 22.06.2011, 23.06.2011, 24.06.2011, 27.06.2011, 28.06.2011, 07.07.2011, 08.07.2011, 12.07.2011, 13.07.2011, 14.07.2011, 15.06.2011, 19.07.2011, 20.07.2011, 21.07.2011, 22.07.2011, 26.07.2011, 27.07.2011, 28.07.2011, 29.07.2011, 01.08.2011, 02.08.2011, 03.08.2011, 04.08.2011, 05.08.2011, 08.08.2011, 09.08.2011, 10.08.2011, 12.08.2011, 15.08.2011, 16.08.2011, 17.08.2011, 19.08.2011, 22.08.2011, 23.08.2011, 25.08.2011, 29.08.2011, 30.08.2011, 31.08.2011, 02.09.2011, 05.09.2011, 06.09.2011, 07.09.2011, 09.09.2011, 12.09.2011, 13.09.2011, 14.09.2011 та 16.09.2011.

Будь-яких заперечень щодо викладених в акті перевірки обставин позивачем до контролюючого органу не подавалося.

На підставі вказаного Акту перевірки та виявлених порушень ДПІ у Голосіївському районі міста Києва прийнято спірне податкове повідомлення рішення № 0006932305 від 19.10.2011, яким на підставі п. 1 та 4 статті 17 Закону України «Про РРО»застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 грн. за здійснення вперше порушення, а саме за здійснення розрахункових операцій без застосування РРО щодо чого позивачем не наводиться доводів на спростування оскаржуваного рішення та 41140,00 грн. за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків, а саме застосовано санкції у розмірі 20 н.м.д.г. за кожен випадок такого не роздрукування, всього випадків 121, а відтак загальний розмір застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій становить 41141,00 грн.

В свою чергу, в обґрунтування своїх доводів до справи позивачем були надані накази про встановлення на підприємстві неробочих (вихідних) днів, а саме:

- наказ директора ТОВ «Торговий дім «СКІФ» № 27-к/м від 09.06.2011, відповідно до якого у звязку із проведенням ремонтних робіт у виставковому залі (магазині) оголошено неробочими (вихідними) днями період з 10.06.2011 по 28.06.2011;

- наказ директора ТОВ «Торговий дім «СКІФ» № 32-к від 21.06.2011, відповідно до якого у звязку із святкуванням Дня Конституції України 26.06., 27.06 та 28.06.2011 року на підприємстві оголошено вихідними днями;

- наказ директора ТОВ «Торговий дім «СКІФ» № 36-к/м від 18.07.2011, відповідно до якого у звязку із проведенням ремонтних робіт у виставковому залі (магазині) оголошено неробочими (вихідними) днями період з 19.07.2011 по 22.07.2011.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, щодо спірних відносин слід зазначити, що згідно з преамбулою Закону про РРО (в редакції в період здійснення операцій з оренди) цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють, зокрема, операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 3 цього Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування (пункти 1, 2, 3 цієї статті).

Пунктом 9 статті 3 вказаного Закону закріплено обовязок субєктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, але не більше 72 годин (7 робочих днів), відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до стаття 8 цього ж Закону форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, повязаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

На виконання Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»Державною податковою адміністрацією України 1 грудня 2000 р. винесено наказ №614, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за №106/5297 про затвердженняПорядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі по тексту Порядок №614), який, відповідно до його преамбули, поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються субєктами господарювання при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Згідно п.7.10 розділу 7 Порядку №614 у розділі 4 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються ремонти, роботи з технічного обслуговування, а також перевірки конструкції та програмного забезпечення РРО. Графи 1 5 заповнює особа, що здійснює ремонт, технічне обслуговування або перевірку, графи 6 та 7 працівник субєкта господарювання після відновлення працездатності РРО. У разі виходу РРО з ладу графи 1 та 2 заповнює працівник субєкта господарювання безпосередньо після виходу РРО з ладу. При потребі до розділу 4 книги ОРО може вноситися додаткова інформація.

Згідно з п. 17. Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою КМ України від 12 травня 2004 р. № 601, після виконання робіт з технічного обслуговування представник центру сервісного обслуговування робить відповідний запис у паспорті (формулярі), якщо це передбачено виробником (постачальником), та в книзі обліку розрахункових операцій.

В контексті наведеного та доводів позивача про те, що не роздрукування фіскальних звітних чеків в усіх випадках відбулось у звязку із помилкою у програмному забезпеченні «1С:Предприятие», що була зроблена програмістом, який не є працівником ТОВ «ТД «Скіф», суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наведеного у т.ч. книги ОРО де б були відображені огляди, перевірки, ремонти, тощо. Як вбачається з акту перевірки, даних відомостей щодо оглядів, перевірок та ремонту РРО не було встановлено і під час проведення перевірки, а отже позивачем не доведено обставин, на які він посилається.

Відносно того, що у 16-ти випадках фіскальних звітних чеків відбулось у звязку з тим, що на підприємстві були оголошенні неробочі (вихідні) дні суд, у урахуванням положень Закону про РРО, постанови КМ України від 18 лютого 2002 р. № 199 «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування», Порядку № 614, а також позиції податкового органу відносно відсутності законодавчих приписів щодо роздрукування фіскальних звітних чеків у неробочі/святкові/вихідні дні, зазначає, що виходячи із визначеного Законом про РРО обовязку позивача здійснювати щоденне друкування фіскального звітного чеку, під час проведення перевірки власник РРО повинен, у разі, якщо на підприємстві наказом було встановлено певні неробочі дні, надати під час перевірки докази встановлення неробочих днів.

За змістом п. 44.6. ПК України, яким регламентовано окремі загальні питання надання документів під час проведення перевірок, який застосовується і у даному випадку, оскільки здійснювалась перевірка з питань дотриманням законодавства, контроль за дотриманням якого також покладено на податкові органи, та яким передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає відповідні документи посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому, відповідно до п. 44.7. Податкового кодексу України у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

При цьому, протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Як вбачається з акту перевірки, рішення за результатами розгляду скарги, під час перевірки, складання акту перевірки та ухвалення оскаржуваного рішення позивачем не надавались посадовим особам податкової служби накази про встановлення на підприємстві неробочих днів, на які посилається позивач, а також інших документальних підтверджень нездійснення товариством діяльності у зазначені дні, обовязок доказування щодо чого в даному випадку покладається на позивача оскільки він заперечує обставини ненадання цих документів.

При цьому, позивачем не надано доказів відмови податкового органу у прийнятті зазначених документів, надіслання вказаних документів до податкового органу після проведення перевірки або ж після отримання Акту перевірки, а відтак, оскільки позивачем не доведено надання зазначених наказів податковому органу під час перевірки, суд приходить до висновку, що висновки в акті перевірки ґрунтуються на фактичних обставинах встановлених під час перевірки та вважати їх не обґрунтованими підстав не має.

В контексті наведеного слід додати, що позивачем під час розгляду справи не надано табелів обліку робочого часу у спірні дні, якими б підтверджувалися доводи позивача відносно неробочих днів у зазначені вище дати.

До цього ж, під час розгляду справи на обґрунтування своїх доводів в цій частині позивачем не надано також належних та допустимих доказів проведення на підприємстві у вказані в наказах дні ремонтних та інших робіт, а саме: проектно-кошторисної документації, доказів наявності на підприємстві працівників відповідної кваліфікації, для виконання таких робіт, доказів придбання будівельних матеріалів тощо, які витребовувались у позивача під час відкриття провадження у справі.

За таких обставин та в кореспонденції із положеннями чинного на момент проведення перевірки законодавства суд приходить до висновку про безпідставність доводів позивача щодо не роздрукування в 15-ти випадках (крім одного - нижченаведеного) фіскальних звітних чеків у звязку з тим, що на підприємстві були оголошенні неробочі (вихідні) дні, а відтак спірне рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в цій частині є правомірним та таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного на момент його прийняття законодавства.

У той же час, суд погоджується з доводами позивача, повязаними з обставинами не роздрукування фіскального звітного чеку за 28.06.2011 р. Так, згідно з приписами статті 73 КЗпП України, 28 червня - День Конституції України є святковим днем, в який в силу закону робота не проводиться, а отже висновки податкового органу щодо необхідності роздрукування фіскального звітного чеку в цей день є необґрунтованими, а спірне рішення в цій частині не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

Щодо встановленого відповідачем порушення, а саме не роздрукування фіскальних звітних документів 21.06.2010, 02.08.2010, 13.08.2010, 18.08.2010, 20.08.2010 та 09.09.2010 (тобто у 6-ти випадках), факт чого (порушення) встановленого під час розгляду справи, суд у той же час зазначає, що на вказані вище дати та в період до 01.01.2011 року діяли положення ст. 250 ГК України, частина 1 якої передбачала, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові (№ 21-241а11) від 17.10.2011 року, передбачена статтею 17 Закону про РРО фінансова санкція є адміністративно-господарською і її застосування врегульоване нормами глави 27 ГК України. Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 ГК України. Згідно з даною нормою такі санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

При цьому, суд відзначає, що положення ч. 2 ст. 250 ГК України («Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи») набрали чинності з 01.01.2011. Положення цієї норми та відповідних приписів ПК України щодо строків давності, застосовуються до правовідносин (порушень), які виникли (вчинені) після набрання ними чинності та не можуть поширюватись на спірні відносини в силу положень та принципів ст. 58 Конституції України, виходячи з положень якої дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу пізніш як через один рік після наведених вище дат є неправомірним.

За таких обставин, а також в контексті викладених вище обґрунтувань суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення ДПІ в частині застосування до позивача штрафних санкцій, а саме за не роздрукування фіскальних звітних документів 21.06.2010, 02.08.2010, 13.08.2010, 18.08.2010, 20.08.2010 та 09.09.2010 (тобто у 6-ти випадках) (6*340=2040,00 грн.), а також щодо не роздрукування фіскального звітного чеку на День Конституції України (всього сім випадків) є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене в сукупності, оцінивши надані позивачем та відповідачем докази в контексті спірних відносин, виходячи із встановлених судом обставин, наведених вище норм законодавства, беручи до уваги те, що в ході розгляду даної справи було встановлено неправомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій у 7-ти випадках (7*340=2380 грн.), суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006932305 від 19.10.2011 в частині застосування до позивача санкцій у розмірі 2380 грн. Судовий збір підлягає відшкодування у пропорційному розмірі до задоволених вимог.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «СКІФ»задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006932305 від 19.10.2011 р. ДПІ у Голосіївському районі м. Києва в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 2380 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Торговий дім «Скіф»на відшкодування сплаченого судового збору 1,63 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 20.02.2012 р.