Постанова № 22116613, 26.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 січня 2012 року 16:53 № 2а-16373/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородм'ясо»

до Миргородської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання дій протиправними, скасування податкових вимог

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миргородм'ясо»(надалі позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Миргородської обєднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач, податковий орган), в якому просить, із урахуванням уточнень позовних вимог, визнати нечинними та скасувати податкові вимоги № 82 від 12 жовтня 2011 року, № 4759/10/24-027 від 31 жовтня 2011 року, визнати дії щодо прийняття цих вимог протиправними, а також визнати протиправними дії щодо віднесення неузгодженого грошового зобовязання до податкового боргу та дії щодо виведення податкового боргу до окремого реєстру.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 листопада 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та в обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких у Товариства виникли податкові зобовязання, оскаржуються в судовому порядку, про що і було вчасно повідомлено відповідача, тому дії податкового органу щодо винесення податкових вимог є протиправними, а самі податкові вимоги підлягають скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що на підтвердження судового оскарження податкових повідомлень-рішень позивачем було надано тільки копії позовних заяв, які самі по собі не є належними доказами такого оскарження.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

На підставі направлення № 256 від 10 березня 2011 року, виданого Миргородською ОДПІ, фахівцями ДПС у відповідності до ст. 20, 75, 77 Податкового кодексу України, Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказу Миргородської ОДПІ від 01 березня 2011 року № 108 проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородм'ясо»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено акт від 11 квітня 2011 року № № 400\23-420\36909569\105, на підставі якого було складено податкові повідомлення-рішення № 0000232301 та № 0000242301 від 26 травня 2011 року.

Вказані рішення були оскаржені в адміністративному порядку у всіх податкових інстанціях.

Також, в процесі адміністративно оскарження Державною податковою адміністрацією в Полтавській області було видано наказ від 09 серпня 2011 року № 285 про проведення службового розслідування та позапланової перевірки.

Миргородською ОДПІ на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20 пп. 75.1.2 п. 75.1. ст. 75, пп. 78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу ДПА у Полтавській області №285 від 09 серпня 2011 року «Про проведення службового розслідування та позапланової перевірки»та наказу Миргородської ОДПІ «3408 від 11 серпня 2011 року «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки»проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородм'ясо»за період з 16 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

За результатами перевірки складено Акт № 1086/23-420/36909569/199 від 09 вересня 2011 року про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ «Миргородм'ясо», код ЄДРПОУ 36909569, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16 березня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

На підставі вказаного акту відповідачем складено податкові повідомлення-рішення № 0000682301, № 0000692301 та № 0000702301 від 27 вересня 2011 року.

Товариство повідомило Миргородську об'єднану державну податкову інспекцію про факт оскарження податкових повідомлень-рішень та надало копії позовних заяв у встановлений законодавством термін, чого відповідачем не заперечується.

12 жовтня 2011 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція склала Податкову вимогу № 82 від 12 жовтня 2011 року, якою загалом вимагає сплатити 671 564,80 гривень.

У відповідності до підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 вказаного Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не плаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 2.3. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 №1037 Протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених Кодексом, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Разом з тим, у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи правомірність дій щодо формування податкової вимоги № 82 представник відповідача пояснив, що копії позовних заяв не могли розглядатися податковим органом як належні докази судового оскарження спірних повідомлень-рішень, а оскільки інших доказів Товариством не надано (тобто ухвал про відкриття провадження у справі), то були всі підстави вважати податкові зобовязання, визначені в цих рішеннях, - узгодженими.

Так як доказів оплати вказаних зобовязань до Миргородської ОДПІ не надходило, таке зобовязання стало податковим боргом, обовязок погашення якого повинен бути визначений у податковій вимозі податкового органу, яка і була сформована 12 жовтня 2011 року.

В свою чергу позивач вважає такі дії протиправними, посилаючись на статтю 56 Податкового кодексу України та вказує, що в цій статті не має посилання на ухвали судів, а сам по собі факт оскарження у суді може не підтверджуватися ухвалою суду про порушення провадження у справі. Копії позовних заяв позивач вважає достатніми доказами судового оскарження податкових повідомлень-рішень.

Проте, суд не може погодитися із такими твердженнями позивача та звертає увагу, що самі по собі копії позовних заяв не можуть розглядатися як належний доказ судового оскарження, оскільки такі заяви можуть бути залишені без розгляду, повернені, або судом може бути постановлена ухвала про відмову у відкритті провадження за позовною заявою.

Тому, на думку суду, належним доказом оскарження податкових повідомлень-рішень в судовому порядку є саме ухвала про відкриття провадження у справі, адже саме цей документ вказує на початок судового провадження.

Окремо суд зазначає, що подані позивачем копії позовних заяв можуть свідчити про можливий намір оскаржити в судовому порядку спірні рішення, але такі заяви не можуть вказувати про власне судове оскарження таких рішень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії Миргородської ОДПІ щодо формування та надсилання податкової вимоги № 82 від 12 жовтня 2011 року є правомірними, оскільки ухвали про відкриття провадження по справам були надані позивачем до податкового органу вже після винесення спірної вимоги.

Як вже було зазначено, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких у Товариства виникли податкові зобовязання, були оскаржені в судовому порядку, тому такі зобовязання не є узгодженими, а податковий борг відсутній.

Зазначені обставини виключають можливість для існування податкової вимоги, відповідно така підлягає скасуванню.

Проте, як вказує представник відповідача, податковий орган не знаходить підстав для скасування податкової вимоги, оскільки такого законодавчо не передбачено, а тому вважає за необхідне дочекатися набрання законної сили рішень по справах, в яких оскаржуються спірні ППР та за наслідками вирішення цих справ відкликати податкову вимогу або залишити її в силі.

Суд звертає увагу, що відповідно до приписів підпунктів 14.1.153, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, та пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України формування податкової вимоги прямо повязано із виникненням у платника податків податкового боргу. У випадку, якщо юридичний факт виникнення податкового боргу не стався, податкова вимога не може вважатись правомірною, отже підлягає скасуванню.

Крім того, в одному конверті разом із податковою вимогою № 82 від 12 жовтня 2011 року також на адресу позивача надійшов лист від 31 жовтня 2011 року № 4759/10/24-027 Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому було зазначено, що у зв'язку із не надходженням ухвал про відкриття провадження до 12 жовтня 2011 року була прийнята податкова вимога № 82 від 12 жовтня 2011року, вимоги якої вказано виконати.

Зазначений лист позивач теж вважає податковою вимогою та просить визнати дії щодо його формування протиправними, а лист-податкову вимогу скасувати.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Правовий акт - акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм. Акти індивідуальної дії - породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.

Тобто правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Так, акт-лист від 31 жовтня 2011 року № 4759/10/24-027 Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції не містить приписів обовязкових для виконання та не являється нормативно - правовим актом чи актом індивідуальної дії в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, так як не має обовязкового характеру і не тягне за собою правових наслідків, не є рішенням, дією чи бездіяльністю Миргородської ОДПІ, які породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин, а тому позовні вимоги, повязані із формуванням такого листа задоволенню не підлягають.

Вказаний лист носить лише інформаційний характер, зміст якого заключається в поясненнях відповідача щодо причин формування податкової вимоги, обовязок виконати таку вимогу (а не лист).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог, в звязку з чим податкова вимога № 82 від 12 жовтня 2011 року підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо віднесення неузгодженого грошового зобовязання до податкового боргу та дій щодо виведення податкового боргу до окремого реєстру, то суд вважає їх необґрунтованими, оскільки відповідно до пп. 4.4 п. 4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року № 985 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 30 грудня 2010 року за № 1440/18735, у разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати, сума грошового зобовязання, нарахована у картці особового рахунка платника податків, підлягає виведенню з цієї картки до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Щодо позовних вимог про визнання нечинною податкової вимоги № 82 від 12 жовтня 2011 року, то суд звертає увагу на положення ст. 17 КАС України, відповідно до яких нечинним може бути визнано нормативно-правовий акт. Оскільки податкова вимога № 82 від 12 жовтня 2011 року не являється таким актом, то суд не знаходить підстав визнання її нечинним.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкову вимогу Миргородської обєднаної податкової інспекції № 82 від 12 жовтня 2011 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 03 лютого 2012 року